
Відновлення чи подальше падіння. Куди рухається український ринок добрив

УКАБ оновив президію та обрав нового президента

Local is the next global. Чому для держави важливо підтримувати крафтових виробників?

Президія асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» 15 вересня шляхом голосування підтримала призначення Олега Хоменка на посаду генерального директора УКАБ, який має змінити на цій позиції Романа Сластьона з 1 жовтня 2023 року.

Після минулорічного падіння кількість поголів’я ВРХ у сільгосппідприємствах стабілізувалася за рахунок зростання цін на ВРХ живою вагою.

На аграрний сектор наступного року впливатиме багато невідомих факторів, але ключовими залишаються динаміка цін на світових ринках та можливість експорту через Чорне море та ЄС.

Цей рік став третім успішним роком поспіль для цукрової галузі. Прогнози на цьогорічний урожай по культурі доволі сприятливі, та й загалом ситуація в галузі позитивна.

Великі українські агрокомпанії скорочують площі під озимими культурами після виходу росії із «зернової угоди», що значно ускладнило експорт агропродукції.

Незважаючи на усі перестороги, які були в опонентів земельної реформи, буму продажів землі не відбулося. В обіг залучено всього близько 1% усіх сільськогосподарських земель на підконтрольних Україні територіях. Це цілком відповідає темпам земельного ринку в європейських та інших демократичних країнах з ринковою економікою.

План з відновлення та розвитку України, включно з агропродовольчим сектором, який був озвучений в межах Ukraine Recovery Conference у Лондоні, викликав неоднозначну реакцію на ринку, зокрема через відсутність публічно доступної презентації покрокової стратегії.

В умовах повномасштабного вторгнення ринок землі продовжує функціонувати в цивілізованому форматі згідно з визначеними законодавством нормами. І вже за пів року, відповідно до діючого земельного законодавства, має настати черговий етап впровадження земельної реформи, коли юридичні особи отримають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Їм буде дозволено купувати земельні банки площею до 10 тис. га.

Агропродовольчий сектор України, попри війну, залишається інвестиційно привабливим через наявні природно—кліматичні умови, накопичену експертизу та кваліфіковані кадри, відносно низьку вартість основних факторів виробництва (землі та робочої сили), розвинену логістику, орієнтацію на експорт, високий попит на продукцію на міжнародних ринках та близькість до європейського ринку.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну ринок землі завмер: не можна було укладати угоди, оскільки не працювали реєстри. З травня 2022 року почалося поступове відновлення операцій за звичним механізмом. За цей час ринок активізувався, попит перевищує пропозицію, а подекуди інвестори готові викласти до 148 тис./га.

Питання запуску другого етапу відкриття ринку землі — допуску юридичних осіб з 1 січня 2024 року — викликало суспільний резонанс ще до старту реформи, а тепер знову постало в контексті повномасштабного вторгнення.

За повідомленням Кабінету Міністрів України, близько 528 тис. осіб мають відстрочку від призову, з них 2176 заброньовані за новим порядком. Агропромисловий сектор увійшов до трійки лідерів серед галузей, де найбільше заброньованих працівників — 63 тис. осіб.

Площі під тими чи іншими культурами цьогоріч формують здебільшого економічні показники, на які впливає багато чинників — від погоди та наявності коштів до роботи зернового коридору. Але вже очевидно, що посівні площі змістяться в бік олійних культур, і масовий перехід аграріїв на соняшник та сою може спричинити дефіцит насіннєвого матеріалу. Зокрема, експерти припускають, що проблеми будуть з топовими гібридами, які імпортуються.

Посівна-2023 буде ще складнішою, ніж торік. Рік великої війни виснажив фінансові запаси аграріїв, заблоковані порти збільшили вартість логістики, що ускладнило можливість продати збіжжя. На скільки ж більше витратяться сільськогосподарські виробники для виконання плану-мінімум?

Підсумки переговорів про продовження «зернової угоди» вплинуть на остаточні рішення фермерів щодо весняної посівної кампанії.

23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Офіційні переговори можуть розпочатися восени 2023 року. Однією з найскладніших частин секторальних дискусій, на думку профільних асоціацій, буде сільське господарство та розвиток сільських територій.