
Українські аграрії можуть відмовитись від збору кукурудзи

Щоб посіятись під урожай 2027 року, аграріям потрібно 500 млрд грн

Аграрії закликають дозволити кредитування посівної під заставу зерна у сховищах

Нові правила бронювання можуть залишити аграріїв без ключових працівників під час жнив і посіву озимини.

Удари росіян по портовій інфраструктурі України заважають експорту зерна і надходженню валютної виручки. Ситуація може загостритися восени, коли на ринок вийде новий урожай.

Атаки російських військ на порти, залізницю та енергетичну інфраструктуру України загрожують потоку вантажів.

Підприємства аграрного сектору нині отримують запити від Державної податкової служби з вимогою надати документи за останні сім років.

Аграрний сектор України в умовах повномасштабної війни працює під тиском одразу кількох викликів — від зростання собівартості виробництва до складної логістики та нестачі ресурсів. Додатковим фактором навантаження залишаються податкові перевірки.

Український ринок сирів стикається з посиленням конкуренції через зростання нелегального імпорту продукції.

Ініціатива щодо запровадження експорту зерна лише через сертифіковані елеватори може створити суттєві перешкоди для українських фермерів та негативно вплинути на малий і середній агробізнес.

Наслідки атак, які не припиняються з боку росії, напряму впливають на експортний потенціал аграрної продукції та забезпеченість сільгоспвиробників усім необхідним для проведення весняної посівної.

Запроваджена державою компенсація 50% вартості будівництва та відновлення тваринницьких ферм може стати потужним стимулом для відновлення агробізнесу у прифронтових регіонах. Проте без страхування та боротьби з контрафактом її ефективність буде обмеженою.

Намір «Укрзалізниці» підвищити вартість вантажних перевезень матиме негативний вплив на експорт агропродукції.

Швидкий перехід до норм Європейського Союзу може зруйнувати малий та середній агробізнес в Україні.

Українські аграрії, особливо у прифронтових і фронтових регіонах, сьогодні працюють на власний ризик і часто не мають доступу до кредитів чи страхування. Без державних гарантій дрібні та середні господарства не можуть інвестувати в розвиток і зберігати виробничий потенціал.

Новий закон про експорт сої та ріпаку, яким запроваджено 10% мито, суперечить угодам з Європейським Союзом та обмежує права українських виробників.

Хліб в Україні може подорожчати на 25%, однак це не пов’язано з урожаєм. Основними чинниками є енергоносії, логістика, зарплати, інфляція тощо.

Продовження заборони на імпорт добрив призведе до зростання цін на продовольство в Україні.

Відсутність опадів у південних та східних регіонах України цього року призвела до втрат урожаю олійних і зернових. Постраждалі господарства потребують фінансової підтримки держави для проведення осінньої посівної кампанії.