
На Одещині врожайність ранніх культур відрізняється вдвічі залежно від району

На Київщині перспективними є озима пшениця, кукурудза та соняшник

Підприємство на Житомирщині збирає рекордні врожаї. У чому складники успіху

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

Дослідники Університету штату Північна Кароліна (NC State University) створили систему штучного інтелекту та комп’ютерного зору, яка допомагає виробникам лохини оцінювати врожайність і визначати ступінь стиглості ягід прямо в полі.

На Одещині розпочався третій сезон експериментального вирощування бавовнику. Після перших успішних результатів аграрії та науковці оцінюють перспективи переходу від дослідних посівів до промислового виробництва культури.

Площі під цукровим буряком у Європі скорочуються другий рік поспіль через падіння ціни на цукор. Остаточні дані ще не оприлюднені, однак, за попередніми оцінками, загальне скорочення посівних площ у ЄС складе близько 9% до минулого року.

Україна належить до регіонів, які нагріваються швидше й випереджають середні світові темпи потепління. За даними наукових досліджень, глобальна температура на планеті зросла вже більш ніж на 1°С, а в Україні середня температура локально зросла вже більше ніж на 3°С.

Сьогодні економіка виробництва змінилася настільки, що традиційна аграрна модель стає занадто дорогою та ризикованою. Коли собівартість зростає на 30%, питання виживання бізнесу стає питанням пошуку інструментів для збереження маржі.

Посівна кампанія ярих культур 2026 року в Україні добігає кінця. Вона видалася тривалою, виснажливою та супроводжувалася хвилями похолодань і рясних, подекуди екстремальних дощів. На перший погляд ситуація для кукурудзи, соняшнику та сої виглядає ідеально: запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту по багатьох регіонах (зокрема на Київщині) перевищують 170 мм. Такого профіциту українські поля не бачили вже кілька сезонів. Синоптики прогнозують продовження дощового тренду та помірні температури (до +25°C) на період приблизно 10 днів.

Ринок соняшнику в Румунії входить у новий сезон в умовах підвищеної невизначеності через погодні ризики та дефіцит опадів. Основним фактором впливу на ринок стає ситуація з вологою у ґрунтах, що може позначитися на врожайності культури та ціновій динаміці.

Експерти служби моніторингу врожаю MARS поточного тижня зменшили прогнози урожайності зернових культур у Європейському Союзі внаслідок посушливої погоди в багатьох регіонах.

Систему точного землеробства у El Gaucho почали впроваджувати з 2017 року: спочатку тестували різні системи, а вже 2021 року остаточно впровадили технологію на полях. Причиною переходу до точного землеробства стали економічні розрахунки.

Стратегію успішного фунгіцидного захисту зернових колосових культур неможливо уявити без контролю хвороб прапорцевого листка: це своєрідний must have для отримання високих кількісних і якісних показників майбутнього врожаю.

Підприємство СТОВ «Лан» на Черкащині обробляє 2 тис. га землі й практикує відразу кілька технологій обробітку ґрунту, не роблячи акцент на якійсь одній.

Холодна та тривала весна, надмірне перезволоження ґрунту після снігу взимку — все це призвело до вимушеної затяжної посівної кампанії ярих культур, особливо пізніх.

У нестабільних умовах війни будь-яка помилка в технології під час жнив одразу б'є по фінансовому результату. Фермер може ідеально відпрацювати весь сезон і недооотримати частину врожаю насіння на останньому етапі збирання й очищення. Цей процес видається технічною рутиною, але саме тут найлегше втратити те, що вирощувалося місяцями. Черги на сторонніх потужностях, нестабільна робота обладнання, затримки з очищенням — кожен такий компроміс коштує грошей.

В агросекторі дедалі більше технологічних рішень стають практичними не лише для агрохолдингів, а й для аграріїв з кількома сотнями гектарів. Ключова зміна полягає в тому, що такі інструменти переходять у формат сервісів.

Історія «Спаржі Волині» почалася не з бізнес-розрахунку, а майже випадково. Близько десяти років тому подружжя Костюків побачило спаржу в Польщі у знайомого, який вирощував її для себе. Для України це була нова й незвична, але перспективна культура.