Пасічник

«Карітас Україна» надає можливість отримати грант до 237 тис. грн на розвиток бізнесу для підприємців у сферах бджільництва, пекарства у п’яти областях України.

На українських полях уже квітує ріпак, який приваблює широкий спектр запилювачів. Корисні комахи забезпечують приріст урожайності культури до 25%, тому з кожним роком агровиробники дедалі більше зважають на їхню безпеку.

Питання вимирання бджолосімей залишається актуальним в Україні. І хоча пасічники та агровиробники здебільшого віднаходять спільні точки дотику, їхня взаємодія різниться поглядами на результат. Як наслідок — виникнення спірних ситуацій.

Пасічник Віталій Кром з Новгород-Сіверщини, що на Чернігівщині, до війни тримав більше 30 бджолосімей. Останніми роками довелося зменшити їхню кількість до 20 та змінити кочове розміщення на стаціонарне. Проте, незважаючи на скорочення, бджоляру вдалося зберегти кількість і якість меду.

В Україні 2024 року смертність бджіл на контрольованій території становила 20-25%. Це значно вище за довоєнні показники та пояснюється несприятливими погодними умовами навесні й улітку, які призвели до скорочення площ медоносних рослин.

Законодавчо на державному рівні буде передбачено і врегульовано питання щодо запобігання загибелі бджіл від отруєнь. Для цього вже у грудні – січні буде запущено в тестовому режимі систему оповіщення через ДАР, де, окрім інформації про обробку полів, будуть дані про можливість вивезення пасік на запилення.

Україна залишається важливим гравцем глобального ринку меду, адже постачає цей продукт до понад 40 країн світу. Торік експортовано 52 тис. т, а за перше півріччя 2024 року — 40,6 тис. т. І тут важливо зважати на два фактори: Україна має обмежувальні квоти на постачання меду на найбільший ринок та експортує мед-сировину для подальшого пакування.

Родина Олександра та Олени Яценко з Кривого Рогу вже 9 років займається бджільництвом. Починали все з нуля, зовсім не маючи досвіду у цій сфері. Стартували з 5 вуликів-лежаків, зараз мають 30.

Пасіка «Медоноша» розташована в селі Ровжі на півночі Київщини. Оскільки вона знаходиться в лісі, перший взяток тут отримують весною та раннім літом, коли цвітуть лісові медоноси. У середньому в цей період мають 15-18 кг меду з бджолосім’ї. Технічні культури до кінця літа дають ще 25-30 кг на сім’ю.

Український мед, що імпортується до Європейського Союзу, підпав під дію тарифних квот. Він став останнім продуктом, який досяг встановленого ліміту, що призвело до запровадження «екстреного гальмування».

Станом на сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 56 965 пасічницьких господарств, які утримують 2 702 499 бджолиних сімей. Оскільки реєстрація є добровільною, то фактична кількість значно більша.

Пасічники Полтавської області утримують понад 130 тисяч бджолосімей, працює п’ять племінних пасік із розведення української степової породи. В регіоні щороку виробляється понад 3 тис. т меду.

Перші три вулики на пасіці Владислава Рябокляча з’явилися навесні 2018 року, а зараз — уже 20 бджолосімей. Але за кількістю вуликів та сімей пасічник не гониться, а головним у своїй справі вважає силу бджолосім’ї та її якість.

Запилення бджолами дає плюс 10-20% до урожайності на ріпаку та до 30% — на соняшнику. Водночас пасічники мають кращий медозбір, якщо поля захищені від шкідників. І аграрії, і бджолярі розуміють вигоди від взаємодії, шукають спільну мову та шляхи вдосконалення співпраці.

Європейський Союз задля підтримки України два роки поспіль скасовує мита і квоти на український експорт, зокрема на мед. Учасники ринку згадують про турбулентність 2022 року, але поступово ринок вирівнявся.