Ринок Organic: Україну важко вибити з топ-5 постачальників органічної продукції

Сергію, за результатами 2024 року обсяги експорту органічної продукції зросли до 243 тис. т. Чи можна прогнозувати, що за підсумками 2025 року буде більший результат?

Сергій Галашевський: Дійсно, 2024 рік був для наших клієнтів найкращим. Ми постійно моніторимо динаміку експорту продукції, тож можна сказати, що якщо 2024 року обсяг експорту з України до ЄС склав 203 897 т, то наші клієнти відправили 75% від усього експорту з України. За пів року 2025-го помітили, що експорт органічної продукції був дещо слабший, ніж попереднього року. У серпні, вересні та жовтні він сповільнився, і одна з причин — зниження експорту сої через додаткові торговельні бар’єри. У результаті в 5 разів менше було експортовано сої урожаю 2025 року порівняно з тим, що експортували за аналогічний період 2024-го.

Взагалі за 11 місяців 2025 року експорт клієнтів «Органік Стандарт» був кращим, ніж за весь 2023 рік, але ми все ще не дійдемо до показника 2024 року.

За 11 місяців 2024 року наші клієнти експортували майже 164 тис. т продукції. За аналогічний період 2025-го експорт склав 112 тис. т, тож за підсумками року буде, ймовірно, 120-125 тис. т. У 2023 році було 97 тис. т.

Це нормальний результат, адже не буває, щоб показник експорту постійно зростав, завжди є коливання. Це відбувається тому, що підрахунок ведеться за підсумками календарного року, але завжди є залишки минулорічного врожаю і результати поточного. Наприклад, 2024 року було реалізовано дуже багато залишків органічної продукції попередніх сезонів.

Багато років поспіль основу українського органічного експорту формують три культури: соя, кукурудза та пшениця. Можливо, 2025 року ситуація змінилася? Чи відбулися загалом структурні зміни експорту продукції?

Сергій Галашевський: Ми завжди оцінюємо експорт за загальними обсягами, і в цих обсягах зазвичай зернові, зернобобові та олійні складають велику частину. Соя, пшениця та кукурудза займають 3/4 усього органічного експорту.

Ми не аналізували експорт даних культур конкретно за 2025 рік, дивилися лише по сої — залишки 2024 року були експортовані, а з урожаєм-2025 йде затримка в експорті.

Мене більше тішить, що щороку зростає експорт продукції з доданою цінністю. Колись питома вага зернових та бобових сягала майже 99%, але цей показник поступово зменшується, і зниження на кожен відсоток досить важливе. Адже коли ми починаємо експортувати більше свіжої лохини, заморожених ягід, лікарської сировини, молочної продукції, круп, то, можливо, в структурі експорту це відіграє незначну роль, але в динаміці постійно змінюється.

Можливо, є вид органічної продукції, яку вперше почали експортувати 2025 року?

Сергій Галашевський: Останніми роками збільшується асортимент експорту органічних молочних продуктів. Це, зокрема, йогурти, кефіри. Періодично з’являється різна нішева дикоросла продукція — лікарська сировина, трави. 2025 року був дуже хороший попит на органічну малину, і він ще залишається. Це досить типова культура, але високий попит на неї стимулює галузь до розвитку.

Чи бачите ви збільшення кількості виробників органічної продукції в Україні? Чи є зацікавленість у розвитку цього напряму?

Сергій Галашевський: На жаль, збільшення органічних виробників не відбувається. Наших клієнтів налічується понад 400 операторів ринку, з яких, мабуть, 3/4 — сертифіковані виробники і за європейським регулюванням, і за законом України, а 1/4 — лише за європейським регулюванням. Ця кількість не зменшується і не збільшується за останні кілька років, але рух у галузі є. Заходять нові оператори ринку, але настільки, наскільки зникають старі. Вони йдуть з галузі з різних причин: приблизно 20% пішли на початку повномасштабної війни.

Ті оператори, які були інтегровані в ринок раніше, продовжують розвиватися, відійшли ті, які не встигли інтегруватися. І якість виробників змінюється, через це відбулося збільшення експорту продукції позаминулого року та ріст кількості експортерів. Якщо 2020 року було 96 експортерів, у 2022-му — 110, то у 2024-му — 130, тобто з 400 клієнтів «Органік Стандарт» у 2024 році 130 безпосередньо самі експортували органічну продукцію.

Певний час виробництвом органічної продукції займалися ідейні люди, для яких це було радше не бізнесом, а сенсом життя. Чи змінилася ця тенденція зараз, чи є приклади успішного бізнесу в органіці?

Сергій Галашевський: Ситуація змінилася, до війни щороку створювалися нові органічні проєкти та стартапи, і це не було в силу певного ідеологічного переконання, а більше як вхід у нову нішу. Коли люди подорожували, наприклад, і бачили, що в інших країнах на полицях є продукція, якої поки мало в Україні, то виникала думка, чому би не зайнятися вирощуванням такої продукції у нас і тим самим розвивати внутрішній ринок чи йти на експорт.

За останні 25 років світовий органічний ринок стабільно зростає з різною інтенсивністю, від 3 до 20%, і жодного разу він не просідав. Відповідно, люди думають: є тренд зростання ринку, чому би не зайти в цей сектор. Тобто всі виробники розглядали органічне виробництво як цікаву бізнес-ідею, перш за все, як сектор, який розвивається.

Є й інша категорія людей, які виношували ідею зайти в органічне виробництво доволі тривалий час і в певний момент перетворили її на бізнес.

Наразі будь-який органічний бізнес може бути успішним. Я не хотів би виділяти когось. На успіх впливає багато факторів — і погода, і ситуація в країні тощо.

Якщо говорити про напрями органічного виробництва, наприклад, вартість малини на експорт зросла, тому ті, хто почав займатися вирощуванням органічної малини, мають певний успіх, ціни сьогодні високі.

Сергію, ви працюєте в «Органік Стандарт» уже 18 років, тож можете оцінити, куди рухається органічний ринок. Які кардинальні зміни відбулися за цей період? Що змінилося з 2022 року (обсяги, види продукції, географія експорту)?

Сергій Галашевський: До 2020 року органічний сектор України досить активно розвивався. Зростала кількість операторів ринку щороку, причому суттєво, на 20% і більше. Потім був «ковідний» рік, ми його відчули в 2020 році, і потім ще в 2021-му. Нові проєкти в органічному виробництві потребують певної передбачуваності. Адже це не так, що виробник виростив урожай, отримав на нього сертифікат і продав. Спочатку він змінює спосіб ведення діяльності для того, щоб пройти перехідний період в органічному виробництві й за 2 роки, приміром, отримати можливість продавати цю продукцію як органічну. Тому має бути горизонт планування. Відповідно, нестабільність відлякує нових виробників заходити на органічний ринок. Власне, з 2020 року на ринку органіки був певний спад, хоча останні 3 роки є і стабільність.

Ми працюємо з 400 операторами органічного ринку, а їх у секторі органіки ще є, напевно, до 100, тобто всього менше 500 операторів. Розвиток органічного ринку потребує певної стабільності. У нас зараз її точно немає, також немає передбачуваності. Але це реальність, і я вважаю, що органічний сектор вистояв і показує непогані результати, це вже здобуток.

Україна протягом останніх 7 років стабільно знаходиться в топ-5 експортерів до ЄС органічної продукції. У 2024 році ми посідали 3-тє місце, раніше — 2-ге місце, а колись були на 5-му та 4-му. Тому ми досить впевнено почуваємося. Важко нас вибити з топ-5, навіть за результатом 2025 року я бачу, що ми там залишимося.

Я майже впевнений, що у нас буде передбачуваність, буде розвиток органічного сектору. До того ж Україна — величезна аграрна країна з великою кількістю операторів ринку, земель, тому місце для органічного виробництва точно знайдеться. Якщо Україна стає експортером малини №1, наприклад, то свою частку в загальному обсязі займає і органічна малина.

Органічної продукції до Європи з України експортується щороку в середньому понад 200 тис. т, але країни, які купують цю продукцію, як правило, досить заможні та розвинені. Топові покупці нашої органіки — Нідерланди, Німеччина, Швейцарія, США, Франція, Польща, Італія. І ми, своєю чергою, створили певну репутацію. Я впевнений, що це має ефект впливу не тільки на те, що Україна відома як надійний постачальник органічної продукції, але й впливає на загальну репутацію, яка поширюється на інші, неорганічні продукти з України на ці ринки. Тому, коли нам кажуть, що органіка займає невеликий відсоток у експорті, то насправді потрібно рахувати не обсяги, а виручку, оскільки вона дорожча. Ми працюємо в одному з найконтрольованіших секторів і показуємо досить непогані результати. Це, безумовно, впливає на бренд держави.

Європейський ринок залишається для української органіки ключовим. Можливо, були відкриті нові ринки у 2025 році? Які країни були б цікавими для українського експорту органічної продукції?

Сергій Галашевський: Ми не аналізували 2025 рік, але я думаю, що ми там нічого особливого і не побачимо. Експорт органічної продукції йде до майже всіх країн Європейського Союзу, а також країн поза ЄС, зокрема Швейцарії, Сербії, Норвегії, Молдови. 

Якихось специфічних країн, куди експортується органічна продукція з України, мало. До В'єтнаму була разова поставка продукції, возили також у Малайзію, Індію, на Шрі-Ланку, ОАЕ тобто це, як правило, точкові відправлення готової продукції, і вони завжди були і будуть.

Цікавим для нас залишається європейський ринок. Він близько, і ми обираємо ті країни, де є споживачі, їх там багато, і їхня кількість зростає. США є також цікавим ринком, але він далі, й, зважаючи на складну логістику, не так багато у нас органічної продукції, щоб відправляти кораблями, проте подібна практика також існує.

Якщо говорити про введення мит і квот з боку ЄС на деякі категорії продукції: цукор, пшениця, наприклад. Чи діють ці обмеження на органічну продукцію? Загалом, чи діють якісь обмеження для органічної продукції на світових ринках?

Сергій Галашевський: Дискусії щодо виділення спеціальних квот на органічну продукцію велися дуже давно. Якщо є квоти, то логічно, щоб за ними продавалася саме продукція з доданою вартістю, зокрема органічна. 

Розкажіть про стандарт сталого розвитку виробництва. Що це за стандарт, яким виробникам він потрібен, які можливості дає?

Сергій Галашевський: Ми віднедавна є органом сертифікації не лише органічного, а й сталого виробництва. Ми є лідерами з сертифікації не-ГМ сої за стандартами «Дунайська соя» та «Європейська соя» в Україні, а також обслуговуємо дуже багато операторів ринку. Ми працюємо за стандартом ISCC — стандарт сталого розвитку. І вже третій рік поспіль проводимо сертифікацію за цим стандартом. Він необхідний всім агрохолдингам, трейдерам України, які хочуть працювати на ринку Європейського Союзу з такими культурами як ріпак, соя, кукурудза, соняшник.

Наразі профіль експортера потребує не одного стандарту, а кількох стандартів для задоволення ринкових потреб. Тобто має бути певне портфоліо сертифікатів, щоб успішно почуватися на міжнародному ринку. Cтандарти сталого розвитку важливі, як, наприклад, стандарти безпечності. Вони актуальні для сільгоспвиробника тому, що типовий виробник, який не займається вирощуванням свіжих овочів і фруктів, фактично не має обов'язкових стандартів для експорту. І тому якраз стандарти сталого розвитку стають для нього важливими. Тобто усі великі агрохолдинги, трейдери, як правило, повинні мати ці сертифікати.

В Україні популярним є стандарт сталого розвитку ISCC — як ми можемо бачити з відкритої бази, вже понад 300 сертифікатів видано. 

Сертифікацію за стандартами «Дунайська соя» та «Європейська соя» ми проводимо понад 10 років. За ISCC — нещодавно розпочали, але налаштовані оптимістично, знаємо, що цей стандарт буде розвиватися в Україні, він буде необхідний більшості сільгоспвиробників.

Цей сертифікат дає виробникам доступ, наприклад, до ринків Європейського Союзу.

Також зовсім нещодавно «Органік Стандарт» запустили для агровиробників онлайн-калькулятор з розрахунку викидів парникових газів. Як це працює, які ввідні дані потрібно мати підприємству, щоб розрахувати викиди, і де можна використовувати ці дані? 

Сергій Галашевський: У процесі сертифікації ISCC є потреба в розрахунку викидів парникових газів. Їх має розраховувати оператор, а орган сертифікації — верифікувати дані. «Органік Стандарт» консалтингом не займається, але ми зацікавлені сприяти оператору самостійно розвиватися та вчитися й користуватися можливостями, які є на ринку. 

Ми знаємо, що потреба в калькуляторі розрахунку парникових газів є. Такі платформи також доступні на різних міжнародних сайтах, але вони, як правило, платні або з обмеженим доступом. Тому ми вирішили створити таку допоміжну функцію як калькулятор розрахунку викидів СО². Цей продукт створив наш фахівець із сертифікації, який і верифікує викиди СО² на підприємствах, у співпраці з нашим IT-фахівцем.

Тепер кожен оператор ринку може зайти на наш сайт, почитати про калькулятор, для чого він потрібен, які завдання вирішує. Тут міститься загальна інформація про культури, користувач заповнює дані про врожайність, вологість кінцевого продукту, використання насіння, добрив, ЗЗР тощо. Наприкінці потрібно натиснути «друкувати», і калькулятор видасть звіт.

Виробники можуть використати ці дані як для сертифікації, так і для оцінки діяльності виробництва, щоби планувати надалі свою роботу правильно.

Крім того, ми створили багато інших продуктів для сільгоспвиробників. Свого часу нас запитували: які допоміжні продукти можна використовувати в органічному виробництві? Тому ми вирішили зробити перелік того, що можна. Наразі цей перелік вміщує понад 500 різних продуктів, таким чином з’явився інструмент, яким користуються не тільки органічні оператори і не лише наші клієнти.

Також виробники запитували про консультантів з органічного виробництва. Ми вирішили зробити каталог, де виокремили всіх, хто консультує, про кого є позитивні відгуки на ринку. Нещодавно створили аналогічний каталог для консультантів зі сталого виробництва.

На вашу думку, що стримує в Україні розвиток органічного виробництва? І що могло би мотивувати, стимулювати агровиробників, переробників займатися органікою?

Сергій Галашевський: Звичайно, є речі, які найбільше впливають на розвиток органічного виробництва. Як я вже казав — це, зокрема, передбачуваність. Вона дозволяє інвестувати, починати нові довготривалі проєкти.

Держпідтримка допомогла би розвивати деякі сфери агровиробництва, зокрема внутрішній ринок органічних продуктів, а також підтримка виробників під час перехідного періоду. Звичайно, зараз війна, і майже всі кошти спрямовуються на оборонний комплекс, але підтримка для фермерів теж потрібна, важливо, щоб вони її відчували. 

Крім того, можливо, варто дати якісь преференції на квоти для органіки, оскільки ми зацікавлені, щоб продавалася дорожча продукція й на інші ринки.

Багато говорять, що в Україні низька споживацька обізнаність щодо органічної продукції, а ще діє фактор, що вона дорожча, а купівельна спроможність — низька. Через це не розвивається внутрішній ринок, але водночас ми маємо імпорт органічної продукції. Чи означає це те, що довіра споживачів до імпортних продуктів більша? Чи до України імпортують ті продукти, які у нас не виробляють?

Сергій Галашевський: Органічна продукція в принципі дорожча, але, якщо подивитися на вартість, наприклад, найтиповіших українських органічних продуктів — «молочка», крупи, овочі, фрукти, то завжди можна знайти на полиці, зокрема молочній, неорганічне молоко, яке буде дорожче, ніж органічне. Тому що деякі бренди мають свої преміум-лінійки неорганічної продукції. 

Органічний продукт насправді не може бути дешевим, оскільки його не зрозуміють, є певні споживацькі очікування. Але водночас в органічному виробництві часто замкнений цикл, де виробник, відповідно, може собі дозволити управляти процесом ціноутворення до кінцевого продукту.

Подібна історія з овочами та фруктами. Але я би не прив'язувався до вартості, адже це про вибір. Споживач має можливість обрати, що йому до вподоби, і в цьому вся перевага.

Щодо імпорту, ми аналізували його. Найбільше в Україні присутні дві категорії органічної продукції, яка імпортується, — це алкогольні напої та дитяче харчування. Тобто органічного дитячого харчування дуже багато завозиться в Україну та багато споживається, хоча у нас також є вітчизняні органічні бренди дитячого харчування, які не дорожчі за органічний імпорт.

Інша категорія — це алкогольні напої, переважно органічні вина. Тут, я вважаю, є несвідоме споживання органічної продукції. На полицях з усіх вин 10-20% — органічні, але коли ці вина купує споживач, він не дуже звертає на це увагу.

В Україні дійсно переважає імпорт тієї органічної продукції, яка у нас виробляється менше або не виробляється взагалі. Наприклад, органічна оливкова олія, італійська паста, соки, рис, чай тощо. Але я би не сказав, що у нас сильна конкуренція, і є заміна в цих сегментах товарів.

У нас завжди виникало запитання: яка частка імпорту органічної продукції на внутрішньому ринку? Ми нещодавно проаналізували імпорт до України, але не конвертували дані в ціни в ритейлі. Ми побачили, що імпорт складає приблизно 1/4 всього обсягу внутрішнього ринку.

Чи можете спрогнозувати, на які органічні продукти найближчими роками буде підвищений попит на європейському ринку? На що можуть орієнтуватися виробники? 

Сергій Галашевський: Є два тренди, які я відмітив для себе, — різні снеки, перекуси, органічні енергетичні батончики. Це мультифункціональні продукти з комбінацією насіння, сушених ягід, тобто це не обов'язково шоколадна тема, а корисні продукти, яких з’являється дуже багато. Їх зручно брати з собою, щоб швидко перекусити.

Інший тренд — це свіжі овочі та фрукти. Мені здається, це пов'язано з поширеним попитом на здорове харчування, веганство, вегетаріанство.

Є приклади, коли українські продукти, зокрема снеки, потрапляють на європейський ринок. Тобто швидка їжа в Європі в топі, але з позиції, що вона має бути ще й корисною. 

Чим може допомогти «Органік Стандарт» виробникам, які лише починають органічне виробництво?

Сергій Галашевський: Ми є органом сертифікації органічного та сталого виробництва. Наша місія — відкривати нові ринки та можливості для наших клієнтів, насамперед із погляду експорту. Наша робота, звичайно, побудована навколо стандартів органічного та сталого спрямування. Наразі, я вважаю, у нас є вся інформація, яка дозволяє оператору інтегруватися в ці стандарти, розібравшись із вимогами, у нас є серія лекцій, тренінгів на сайті та на YouTube каналі.

В органічному секторі фактично для нових операторів є повна дорожня карта, з чого починати бізнес. Єдине, що потрібно — передбачуваність і держпідтримка, щоб держава не просто визнавала органічних виробників законодавчо, але і надавала підтримку, преференції та можливості.

Також ми можемо проводити експертизи і консультувати органічних виробників, ми готові розвивати ці ініціативи та впроваджувати їх на ринок.

Ми зацікавлені не просто продавати сертифікати, а допомагати операторам зростати, виходити на нові ринки, і за цими сертифікатами має бути якесь наповнення. Ми вважаємо, що сертифікація — це мотивація для покращення саме операторів ринку.

Дякую за розмову!

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua