Публікації

Крафтове виноробство в Україні стрімко розвивається з 2014 року. Попри війну з’являються нові виробники, закладаються виноградники у різних регіонах, розвивається експорт. Проте оцінити якісний продукт, вироблений здебільшого вручну, під силу не всім шанувальникам вина. Культура споживання крафтового напою в Україні на низькому рівні — високі ціни на продукцію спонукають покупця обирати дешевший імпортний сегмент.

Чотири роки тому в Україні стартувала реформа меліорації, у межах якої держава впроваджує децентралізовану модель управління зрошенням, передаючи інженерні меліоративні споруди ОВК та стимулюючи інвестиції в оновлення мереж. Так, у 2025 році держава спрямувала 34 млн грн на підтримку 10 сільгосппідприємств у семи областях, що забезпечило зрошення на площі 2,5 тис. га.

Минулий рік видався для сільгоспвиробництва доволі складним. Він показав, як сильно на врожайність та економіку може вплинути погода. Тому по деяких культурах агрокомпанії недоотримали заплановану врожайність.

Обсяги залізничних перевезень в Україні знижуються, оскільки основні експортери возять продукцію через порти Великої Одеси. Наразі 92% зерна експортується морем і лише 8% — через західні кордони.

Досвідчені фермери «пускають» на свої поля інноваційні продукти не раніше, ніж після трьох років випробувань на дослідних ділянках. Саме стільки часу їм потрібно, щоб зрозуміти — чи справді працює технологія і чи забезпечує вона додаткову врожайність, а, відповідно, чи можна отримати додатковий прибуток.

Попри багаторічний досвід й уже вибудувані оптимальні технології вирощування кукурудзи аграрії в 2025 році не отримали запланованої врожайності. На заваді стали погодні умови: спочатку культура не добрала необхідної суми ефективних температур, а осінні затяжні дощі не дозволили вчасно її зібрати. Тож проблеми не лише з обсягами, але й із сушінням кукурудзи, що значно впливає на собівартість зерна.

Розвиток крафтового виробництва — серед стратегічних напрямів Київщини. Кілька років тому тут за підтримки обласної адміністрації розпочали формування електронного каталогу крафтярів регіону. Чи став він одним з інструментів промоції та чи надихнув інших на створення власного продукту — у розмові з заступницею голови Київської обласної військової адміністрації Наталією Гаватюк.

Він — власник рекламної агенції YASNO, броварні OCTOPUS на Кіпрі та козиної ферми «Доообра ферма» на Київщині. Вона — сировариня та голова Асоціації виробників сиру України. Їх поєднав не лише сир, а й спільні цінності.

Українські виробники органічної продукції потерпають від нестачі енергоресурсів, робочої сили, ускладненої логістики. Для багатьох 2025 рік був найскладнішим за весь час діяльності. Вітчизняний ринок у стагнації, тому, щоб вижити, компанії насамперед орієнтуються на експорт.

У Групі АГРОТРЕЙД 2025 року під нішевими культурами було засіяно 334 га технічних конопель, 604 га гірчиці та 43 га арахісу. На 2026 рік плани кардинально інші.

У сільському господарстві сезонність має особливий вплив, і підготовка до сезону є ключовим фактором для досягнення успіху. Спеціалісти агросектору розуміють, що не все можна повністю передбачити або контролювати. Навіть при найкращій організації виробничих процесів завжди існує частка випадковості. До того ж, успішне господарство неможливе без сучасної та високоефективної техніки, яка працює в умовах високих навантажень.

В агрооб’єднанні «Теком Агро Групп» уперше посіяли озимий горох і розраховують зібрати щонайменше 3 т/га. Посів розпочали у жовтні і завершували аж у грудні, проте сходи встигли розвинутися до морозів.

Ковбаси, ряжанка, мед, карасі, сало та інші традиційні продукти завжди були частиною української культури. Але десятиліттями ремісниче виробництво існувало «для себе» та «поза законом». Ситуація змінилася, коли держава визнала специфіку малих виробників і адаптувала правила під їхні реальні масштаби.

Мікродобрива сьогодні стали не просто додатком до живлення, а ключовим інструментом сучасної агротехнології. В умовах кліматичного стресу, нестабільної вологи та високих урожайних очікувань саме вони допомагають рослині повноцінно реалізувати свій потенціал, підтримуючи критично важливі фізіологічні процеси. Але реальний ефект у полі визначається не лише наявністю мікроелементів у складі, а тим, у якій формі, з якої сировини та за якою технологією створено продукт.

Погодні умови та ринок насіння змінюються дуже швидко, і аграрії потребують нових гібридів цукрових буряків та сучасних виробничих технологій, які відповідають новим умовам і змінам клімату. На ці виклики реагують найбільші світові селекційні компанії, об’єднуючи наукові зусилля заради пошуку найкращих рішень.

Аграрії щороку стикаються з різними викликами, більшість з яких важко або неможливо передбачити. Проте є можливості та ресурси, які можна використовувати більш раціонально і впливати на результати агровиробництва. За правильного підходу це забезпечує стабільність технології вирощування та зменшує негативний вплив несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Аграрії вже готуються до посівної і завчасно закуповують усі необхідні матеріально-технічні ресурси для весняних робіт, зокрема й насіннєвий матеріал. Дедалі частіше перед купівлею партії насіння сільгоспвиробники звертаються до відповідних органів для перевірки сертифіката або замовляють лабораторне дослідження, щоб упевнитися, що придбане — не підробка.

Одним із найбільших сегментів у крафтовому виробництві України є сироваріння. Незалежно від обсягів і величини виробництва українські сировари здобувають нагороди на міжнародному конкурсі World Cheese Awards, стають осередками гастрономічного туризму в Україні та відроджують стародавні рецептури сироваріння.

Органічний ринок зберігається з тенденцією до відновлення. Згідно з моніторингом Мінекономіки, на кінець 2024 року в Україні налічувалося 436 операторів органічного ринку, сертифікованих за міжнародними стандартами. Загальна площа земель під органічним виробництвом становить приблизно 350 тис. га. Попри війну виробники органічної продукції виконують контракти, і Україна стабільно лишається в п’ятірці лідерів-постачальників.

На середину січня 2026 року Україна зібрала приблизно 28,9 млн т кукурудзи з майже 90% засіяних площ, показавши середню врожайність близько 7,17 т/га. Попри непоганий урожай, для аграріїв цей сезон видався складним через надмірну вологість кукурудзи. Сільгоспвиробники зазначають, що в окремих партіях вона сягала 40%.