
Нові правила маркування меду в ЄС: до чого готуватися українським бджолярам

Студенти на Рівненщині створили соціальне підприємство-пасіку

На Запоріжжі цьогоріч практично не буде раннього меду

Україна традиційно входить до числа провідних світових виробників меду. Водночас значна частина продукції досі сприймається як сировина без вираженої доданої вартості.

Минулий сезон для пасічників Запоріжжя виявився непростим — через погодні умови медозбори були значно слабшими, ніж зазвичай. Відповідно, ціна на мед через його дефіцит була доволі високою.

Перша леді США Меланія Трамп оголосила про розширення бджільницької програми Білого дому — на Південній галявині встановили новий повністю функціональний вулик, створений місцевим майстром у формі Білого дому.

Експорт українського меду у 2026 році може скоротитися до 40–45 тис. т.

На родинній пасіці Олексія Мельніченка з Київщини працювали з різними породами бджіл — українською степовою, бакфастом. У підсумку зупинилися на карніці.

Від двох вуликів без досвіду — до кочової пасіки на 180 бджолосімей і власної лінійки продукції. Історія пасічника, який поєднує духовне служіння з бджільництвом, показує, що навіть у складних умовах галузь може розвиватися, якщо є системний підхід, готовність до експериментів і постійна робота з ринком.

Повномасштабна війна принесла крафтярам BDJO.honey руйнування виробничих приміщень, і на певний час сімейну справу довелося поставити на паузу. Проте для команди це стало не крапкою, а випробуванням на міцність.

Серед мальовничих пагорбів Тернопільщини, у серці громади, народжується мед, що зберігає аромат літа й тепло родинної справи. Сімейна пасіка BDJO.honey, яка знаходиться в с. Кривчики й налічує 400 бджолосімей, перетворила любов до бджільництва на сучасне крафтове виробництво з власним характером і впізнаваним смаком.

У період з 20 по 2 березня в НУБіП України відбудеться декада кафедри бджільництва. Вона передбачає серію освітніх, профорієнтаційних, науково-практичних заходів, спрямованих на популяризацію галузі, обмін досвідом і зміцнення зв’язків між освітою, наукою та виробництвом.

У Нюрнберзі стартувала BIOFACH 2026 — ключова міжнародна B2B-виставка органічного сектору, яка щороку визначає вектори розвитку глобального ринку органічної продукції.

Родина Безпалих уже понад 30 років займається бджільництвом у селі Новгородське біля залізничної станції Боромля. Пасіка пропонує натуральний мед і продукти бджільництва, а також розвиває екотуризм — сон на вуликах та вегетаріанське харчування.

Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.

Ринок меду в Україні є експортно орієнтованим. Основний споживач вітчизняного продукту — Європейський Союз. Навіть в умовах війни у 2024 році Україна наростила загальний експорт меду до 86 тис. т, з яких 71 тис. т надійшли до ЄС. Сумарне виробництво зросло і навіть перевищило рівень 2021 року: 95 тис. т проти 94 тис. т.

Численні антропогенні фактори ускладнюють можливість отримання достатньої кількості товарної продукції бджільництва, як-от меду, пилку, прополісу, інших продуктів, що відповідали б вимогливим нормам європейського та світового законодавства. Це стимулює фальсифікацію меду в торговельних мережах.

Європейський ринок є нетто-імпортером меду, і Україна — одна з найближчих країн із великим виробництвом цього продукту.
