Проаналізувавши ситуацію, звернулися до українського виробника елеваторного обладнання LUBNYMASH. Встановили шахтну сушарку У13-СШ-50. Вона вдвічі дешевша за іноземні аналоги, при цьому нічим їм не поступається та якісно виконує свою роботу.
Збільшення площ під кукурудзою підштовхнуло СФГ «Надія» на Івано-Франківщині збудувати власний сучасний елеваторний комплекс. Проєкт окупився за 4 роки.
Будівельні роботи стартували у березні 2020 року, а вже у жовтні того ж року самі сушили зерно. Передували цьому рентабельні для кукурудзи 2019-2020 роки, яка в сівозміні господарства займає 40-50%. Втім, зерно тоді збирали з вологістю 33%, сушили на сусідньому елеваторі. Вартість за зняття 1 тонно-відсотка становила 130 грн/т, у результаті за послуги заплатили 4,5 млн грн.
Без власного елеватора рентабельність агровиробництва суттєво падає, наголошує директор дочірнього підприємства СФГ «Надія» — ТОВ «Колос Опілля» Юрій Гірняк.
Проаналізувавши ситуацію, звернулися до українського виробника елеваторного обладнання LUBNYMASH. Встановили шахтну сушарку У13-СШ-50. Вона вдвічі дешевша за іноземні аналоги, при цьому нічим їм не поступається та якісно виконує свою роботу.
Шахтна зерносушарка серед різноманітних видів зерносушарок виділяється своєю ефективністю та економічністю. Оснащена системами автоматизації, що дозволяє точно контролювати процес сушіння. Рекуперація тепла дає можливість значно знизити витрати на енергію. Системи моніторингу в режимі реального часу відстежують стан обладнання та процес сушіння. Це дозволяє оперативно реагувати на будь-які зміни та запобігти можливим несправностям.
Сушарка У13-СШ-50 шахтного типу:
Встановлення зерносушарки, яка працює як на газі, так і на твердому паливі, стало першим кроком до облаштування елеваторного комплексу в господарстві. Наступним було встановлення твердопаливних котлів, адже газ підводити було довго, складно й дорого.
Зерно на елеваторі сушать на деревній щепі. Матеріал запасають, зачищаючи лісосмуги, засмічені ділянки. Паливо для господарства виходить не безкоштовним, адже витрати йдуть на амортизацію транспорту, пальне, заробітні плати працівникам. Юрій Гірняк відмічає, що сушити зерно на пелеті легше, на щепі — складніше, але можливо. Витрата пелети залежно від вологості становить 3 кг/т%, а щепи витрачається майже вдвічі більше, і собівартість її набагато менша. Для сушіння кукурудзи господарству потрібно приблизно 8 т щепи/добу.
У 2020 році за перший рік експлуатації обладнання пересушили приблизно 3 тис. т кукурудзи. Силосів тоді у нас ще не було, робота тривала фактично нон-стоп, тобто ми висушене зерно закладали в невеликий хопер, а потім розвозили по складах.
Уже наступного року уклали контракт із компанією LUBNYMASH на постачання обладнання та дообладнали другий великий бункер-накопичувач, також доставили другий хопер, а на третій рік роботи вже встановили 2 силоси по 5 тис. куб. м кожен. Цього року доставили ще 2 силоси — один на 5 тис. куб. м, інший — на 3,5 тис. куб. м. Відвантаження зерна з силосів організовано через подавання зерна транспортерами на одну норію, яка забезпечує роботу на два силоси.
У СФГ «Надія» від підлогового зберігання відмовилися, адже це економічно невигідно. До того ж технологія зберігання не завжди забезпечує якість.
Станом на сьогодні елеваторний комплекс обслуговує фактично два господарства — СФГ «Надія» та підприємство ТОВ «Колос Опілля». Зерносушарка працює вже 4 роки, сушить лише кукурудзу, оскільки за перших жнив, коли збирають пшеницю, ячмінь і ріпак, немає достатніх обсягів зерна й, відповідно, потреби запускати обладнання в роботу. Юрій Гірняк переконаний, що доцільно запускати сушарку за наявності мінімум 200-300 т зерна.
Торік середня вологість кукурудзи в господарстві сягала 22-24%, зняти 10% вологи для даного обладнання дуже просто. За такої вологості сушили 360-400 т/добу, враховуючи технічні профілактичні зупинки обладнання.
Паспортні дані обладнання LUBNYMASH вказують, що сушарка У13-СШ-50 знімає 10% вологості кукурудзи за один прохід, проте в господарстві знімали майже 20% у перший рік роботи: з 35% до норми — 14%. За словами Юрія Гірняка, хоча завод-виробник не рекомендує робити подібні навантаження на зерносушарку, але на підприємстві мусили вдатися до такого режиму експлуатації, бо часу обмаль, а вологість зерна висока. Досягти бажаних результатів господарству вдалося завдяки більшій паузі вивантаження зерна, а також кваліфікованій та відповідальній роботі операторів. На підприємстві відточували майстерність роботи з обладнанням самостійно, а також вчилися за підказками фахівців LUBNYMASH.
Елеватор обслуговує всього троє людей. Усе працює автоматизовано і так, щоби була задіяна мінімальна кількість працівників. Елеваторний комплекс уже майже окупився, це розумна інвестиція.
Мати власний елеватор вигідно, адже можна зберігати зерно в силосах і продавати його, коли буде зручно та доцільно в сезон. А якщо користуватися послугами стороннього елеватора і підрахувати вартість сушіння та зберігання, то витрачається багато.
«Щодо обладнання LUBNYMASH це оптимальна ціна – якість порівняно з іноземними аналогами. Не бачу сенсу переплачувати, якщо обладнання прекрасно працює. Працювати з обладнанням LUBNYMASH легко, менеджери та керівництво заводу-виробника відгукуються на наші запити, дуже швидко реагують, вирішують проблемні питання, якщо такі трапляються», — зазначає Юрій Гірняк
СФГ «Надія» засноване у 1994 році. Відтоді ним незмінно керує Василь Гірняк — батько Юрія Гірняка. Він починав справу з 2 га, поступово збільшуючи земельний банк. Юрій приєднався до Василя Михайловича у 2011 році, пізніше зареєстрували дочірнє підприємство ТОВ «Колос Опілля».
Земельний банк обох господарств сьогодні складає близько 1,5 тис. га. Вирощують пшеницю, ячмінь, ріпак, сою, кукурудзу. Соняшник уже два роки не сіють, оскільки нерентабельно.
Сезон-2025 господарі характеризують як нетиповий, щороку відмічають певні погодні перипетії.
Ми вчасно провели посівну цьогоріч, але через холодний травень затягнулася вегетація всіх культур мінімум на три тижні. Торік у першій декаді жовтня ми збирали сою, цього року в даний період культура не дозріла, вона три тижні після посіву не сходила. Так само й озимі пшениця та ячмінь. Крім того, цього сезону вологість кукурудзи висока — 25-30%.
Господарство має також дві невеликі свиноферми, відповідно, зерно частково використовують на корми.
На елеваторі сушать переважно власне збіжжя, послуг надають дуже мало, адже коли є велике навантаження на сушарку, немає часу на чуже зерно. Весь урожай, який зберігається в силосах, — кондиційної якості. Реалізують збіжжя по-різному: деколи везуть до польського кордону, деколи — через Закарпаття, через порти продають рідко. Також торгують на внутрішньому ринку, продають зерно на переробні заводи.
Вікторія Полевик, Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
Проєкт #СушиPRO100 реалізується за підтримки компанії LUBNYMASH