вуглецеве землеробство

Сільське господарство дедалі більше відчуває вплив змін клімату. Аномальна спека, інтенсивні зливи, посухи та буревії впливають на врожайність і якість продукції. Технічним рішенням для адаптації до змін клімату буде присвячена ключова тема виставки Agritechnica 2025, що відбудеться з 9 по 15 листопада в Ганновері (Німеччина).

Сучасне сільське господарство має відповідати не лише економічним реаліям, а й екологічним викликам часу. Україна, яка обрала курс на євроінтеграцію, бере на себе міжнародні зобов’язання щодо впровадження кліматично дружніх технологій. Одним із ключових напрямів цієї трансформації стає вуглецеве землеробство — не лише модна тенденція, а стратегічна відповідь на кліматичні ризики, які вже сьогодні впливають на аграрну сферу.

Україна, як частина європейського аграрного ландшафту, має унікальний шанс не просто долучитися до нової аграрної політики, а стати лідером трансформацій у Східній Європі.

Традиційні засоби захисту рослин відігравали і продовжують відігравати ключову роль у забезпеченні продовольчого виробництва. Однак фермери стикаються з новими викликами, такими як спека, посуха або інші стресові фактори для культур, і тому вони шукають нові рішення для захисту та покращення своєї продуктивності та здоров'я своїх полів.

Український агробізнес з огляду на всі геополітичні й економічні виклики стоїть перед чітким вибором: або трансформуватися й відповідати новим реаліям, або поступово втрачати конкурентоспроможність.

Сучасне сільське господарство стоїть перед викликами, що вимагають не лише підвищення ефективності виробництва, а й довгострокової відповідальності за екосистеми. Інноваційні аграрні компанії 2025 року впроваджують технології, які забезпечують сталість, підвищують продуктивність і сприяють продовольчій безпеці.

Вуглецева тема дуже важлива в сільському господарстві. У ЄС створено законодавство для того, щоб встановити правила для ринку. Це також дасть можливість фермерам переходити до методів ведення сільського господарства, які підвищують поглинання вуглецю ґрунтом, і продавати його, що стане додатковим джерелом прибутку.

Зараз програми з декарбонізації є для агровиробництва добровільними, але бізнес і профільні асоціації вважають, що це лише питання часу, коли вони стануть обов’язковими.

У ТОВ «Грінора Фрут», яке обробляє 930 га на Вінниччині, на практиці довели, що зменшення використання мінеральних добрив на 40% не мало негативного впливу на урожайність. Навпаки, розумний підхід дозволяє отримувати стабільні врожаї, а відтак і прибутки.

Регенеративні, чи низьковуглецеві агропрактики потрібно в принципі планувати так, щоб мінімізувати втрати врожайності. Головне завдання аграрного сектору — це продовольча безпека.

Аграрний сектор України є суттєвим джерелом викидів парникових газів, посідаючи друге після енергетики місце з часткою в 28% від усіх національних викидів. Причому забруднення спричиняє не лише тваринництво, а й рослинництво, зокрема найбільше викидів від обробітку ґрунту, застосування азотних добрив, управління пожнивними рештками, витрат палива, споживання електроенергії.

Результати найдовшого екологічного експерименту в світі щодо впливу хімічних і органічних добрив, який оснований на майже 150-річному аналізі, свідчать, що використання великих обсягів найпоширеніших мінеральних добрив на луках веде до суттєвого скорочення кількості запилювачів і квітучих рослин.

Трейдинговий напрям alfa smart agro успішно підтвердив сертифікацію за стандартами ISCC (International Sustainability and Carbon Certification) на 2025 рік.

Покривні культури (однорічні трави, овочеві, просапні та дрібні зернові) є важливою частиною сучасного сільського господарства, і навколо них існує багато міфів. Вони відіграють ключову роль у збереженні родючості ґрунту, боротьбі з ерозією, покращенні структури землі та підвищенні врожайності основних культур.

Сучасне сільське господарство стрімко змінюється під впливом нових технологій та кліматичних викликів. Аграрії шукають способи підвищення врожайності, оптимізації витрат і зменшення негативного впливу на ґрунт і довкілля. Одним із перспективних рішень є бінарний посів — технологія, що дозволяє поєднувати вирощування двох культур на одному полі, покращуючи економічні та екологічні показники господарства.

Масштабний проєкт, спрямований на впровадження регенеративних практик у землеробстві, розпочато в Європі.