Відповідь на кліматичну нестабільність: що покаже Agritechnica 2025
Час сіяти прибуток і стійкість: приклад Полтавщини
Україна має унікальний шанс стати лідером європейських агротрансформацій
Традиційні засоби захисту рослин відігравали і продовжують відігравати ключову роль у забезпеченні продовольчого виробництва. Однак фермери стикаються з новими викликами, такими як спека, посуха або інші стресові фактори для культур, і тому вони шукають нові рішення для захисту та покращення своєї продуктивності та здоров'я своїх полів.
Український агробізнес з огляду на всі геополітичні й економічні виклики стоїть перед чітким вибором: або трансформуватися й відповідати новим реаліям, або поступово втрачати конкурентоспроможність.
Сучасне сільське господарство стоїть перед викликами, що вимагають не лише підвищення ефективності виробництва, а й довгострокової відповідальності за екосистеми. Інноваційні аграрні компанії 2025 року впроваджують технології, які забезпечують сталість, підвищують продуктивність і сприяють продовольчій безпеці.
Вуглецева тема дуже важлива в сільському господарстві. У ЄС створено законодавство для того, щоб встановити правила для ринку. Це також дасть можливість фермерам переходити до методів ведення сільського господарства, які підвищують поглинання вуглецю ґрунтом, і продавати його, що стане додатковим джерелом прибутку.
Зараз програми з декарбонізації є для агровиробництва добровільними, але бізнес і профільні асоціації вважають, що це лише питання часу, коли вони стануть обов’язковими.
У ТОВ «Грінора Фрут», яке обробляє 930 га на Вінниччині, на практиці довели, що зменшення використання мінеральних добрив на 40% не мало негативного впливу на урожайність. Навпаки, розумний підхід дозволяє отримувати стабільні врожаї, а відтак і прибутки.
Регенеративні, чи низьковуглецеві агропрактики потрібно в принципі планувати так, щоб мінімізувати втрати врожайності. Головне завдання аграрного сектору — це продовольча безпека.
Аграрний сектор України є суттєвим джерелом викидів парникових газів, посідаючи друге після енергетики місце з часткою в 28% від усіх національних викидів. Причому забруднення спричиняє не лише тваринництво, а й рослинництво, зокрема найбільше викидів від обробітку ґрунту, застосування азотних добрив, управління пожнивними рештками, витрат палива, споживання електроенергії.
Результати найдовшого екологічного експерименту в світі щодо впливу хімічних і органічних добрив, який оснований на майже 150-річному аналізі, свідчать, що використання великих обсягів найпоширеніших мінеральних добрив на луках веде до суттєвого скорочення кількості запилювачів і квітучих рослин.
Трейдинговий напрям alfa smart agro успішно підтвердив сертифікацію за стандартами ISCC (International Sustainability and Carbon Certification) на 2025 рік.
Покривні культури (однорічні трави, овочеві, просапні та дрібні зернові) є важливою частиною сучасного сільського господарства, і навколо них існує багато міфів. Вони відіграють ключову роль у збереженні родючості ґрунту, боротьбі з ерозією, покращенні структури землі та підвищенні врожайності основних культур.
Сучасне сільське господарство стрімко змінюється під впливом нових технологій та кліматичних викликів. Аграрії шукають способи підвищення врожайності, оптимізації витрат і зменшення негативного впливу на ґрунт і довкілля. Одним із перспективних рішень є бінарний посів — технологія, що дозволяє поєднувати вирощування двох культур на одному полі, покращуючи економічні та екологічні показники господарства.
Масштабний проєкт, спрямований на впровадження регенеративних практик у землеробстві, розпочато в Європі.
В умовах повномасштабної війни бізнес в Україні продовжує інвестувати у виробництво, адже інакше не виживе.
Деградація ґрунтів — це виклик глобального масштабу, який став ще гострішим для України в умовах війни. Ґрунти, що вже зазнали значної втрати родючості через зміну клімату, надмірну розораність та втрату гумусу, тепер страждають від руйнівного впливу воєнних дій.
Конкурс для невеликих фермерів «СИЛА АГРОЗМІН» відкрив чимало інноваційних рішень у різних сегментах агросектору. Особливої уваги заслуговує категорія «Інноватори агропереробки», яка хоч і зібрала найменшу кількість заявок, але продемонструвала надзвичайно цікавий підхід до розвитку українського агробізнесу.