Вирощування хурми на Одещині

Сезон збору хурми починається з середини вересня і може тривати аж до лютого. Сорт Росіянка йде першим. Покупці бронюють плоди ще в серпні, а відправлення починаються наприкінці вересня у напівзеленому стані.

Одесити уже зібрали цього року близько 600 кг хурми. За кращих погодних умов урожай був би вищим. «Ми не використовуємо в догляді за деревами нічого іншого, крім води, правильної обрізки та любові. Тому й ціни у нас вище ринкових: Шарон продавали по 210 грн/кг, Росіянку — по 200 грн/кг, а Божий Дар і Гору Говерлу — по 320 грн/кг. Але для постійних клієнтів намагаємося тримати ціну», — зазначає дівчина.

Працює родина за 100% передоплатою, і в обов’язки Поліни входить показати замовнику весь процес збору плодів, їх сортування, пакування та відправлення.

Клієнти «Солодкої хурми» — це ресторани та кафе, які переробляють плоди, та українці, переважно з заходу країни, які хочуть поласувати свіжою хурмою. Середні замовлення складають 5-50 кг.

«Ми можемо контролювати стан стиглості хурми. Наприклад, зірвати її у вересні зеленою, і до грудня вона «дійде». Але у нас її швидко розкуповують. Тому на дереві тримаємо плоди максимально довго, навіть до лютого, аби не було морозів, оскільки тоді втрачаються форма та смак», — акцентує Ілечко.

Хурма має дві особливості: терпкість і осипання.

• Якщо потрібно, щоб плоди довше зберігалися, їх варто розкласти на вулиці або на балконі за температури 10–15°C. Таким чином через 2-4 тижні хурму можна буде споживати. Якщо ж плід потрібно спожити протягом тижня, його можна залишити за кімнатної температури поруч із яблуками та бананами. Це пришвидшить достигання.
• Осипання хурми — це норма. Вона скидає те, що не зможе витримати на собі. Адже плід вагою під 300 г може зламати гілку. Якщо Шарон стигне на кінець листопада, то його зривають у середині жовтня, щоб дереву було легше.

Окрім збуту свіжої хурми, Поліна пробувала її в’ялити. Результат увінчався успіхом — до жовтня вже все було розпродано. 

Сім’я Ілечків також вирощує інжир — він уже дав перші плоди, проте поки не товарні. На продаж культура вийде орієнтовно за три роки. Ще у господарстві є гранати ранніх і пізніх сортів: вони квітнуть, але плодів наразі не дають. Вирощують і ківі, яке вже плодоносило, а також лохину й декоративні рослини.

«Попри те, що у нас доволі широкий асортимент, головною все ж залишається хурма. У нас є земля на Одещині, ми думаємо про масштабування. Але вже після завершення війни, адже такий проєкт потребує великих інвестицій», — резюмує дівчина.

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua