Едуард Кричфалушій

Європейське мито у розмірі 17,3% на мед, який постачає Україна понад встановлені квоти, дуже відчутне для галузі.

За підрахунками експертів, український внутрішній ринок споживає понад 20 тис. т меду на рік. Хоча велика частина ринку не лежить у каналі офіційної торгівлі, а постачається напряму від бджоляра до споживача.

Продукція з меду з доданою вартістю сьогодні займає не більше 1% від загального обсягу виробленого продукту. Але українська медова галузь має всі підстави перейти від постачальника сировини до постачальника готового продукту.

Україна залишається важливим гравцем глобального ринку меду, адже постачає цей продукт до понад 40 країн світу. Торік експортовано 52 тис. т, а за перше півріччя 2024 року — 40,6 тис. т. І тут важливо зважати на два фактори: Україна має обмежувальні квоти на постачання меду на найбільший ринок та експортує мед-сировину для подальшого пакування.

Одним із вагомих чинників, який впливатиме на український мед цієї осені, стане ініціатива уряду щодо регулювання мінімальної експортної ціни.

Основні покупці та імпортери ЄС були в очікуванні й імпортували надлишкові обсяги меду до початку дії митного тарифу, тим самим забезпечили собі можливість працювати без зміни цін для своїх покупців усередині ЄС.

Український мед, що імпортується до Європейського Союзу, підпав під дію тарифних квот. Він став останнім продуктом, який досяг встановленого ліміту, що призвело до запровадження «екстреного гальмування».

Європейський Союз задля підтримки України два роки поспіль скасовує мита і квоти на український експорт, зокрема на мед. Учасники ринку згадують про турбулентність 2022 року, але поступово ринок вирівнявся.

Українські виробники меду представили свою продукцію на Всесвітньому конгресі бджолярів Apimondia-2023 у Чилі.

Руйнування пасік, скорочення виробництва, обмежена кочівля, неможливість експортувати солодкий продукт морем — це лише частина проблем, з якими зіштовхнулися пасічники та експортери меду з початку війни рф проти України.