
У НААН новий президент

Науковці розповіли, коли варто пересівати озимі

Не соняшником єдиним. Які культури перспективно вирощувати у 2026 році

На сьогодні ДУ «Інститут зернових культур» активно впроваджує насінництво. У структурі установи стаття доходів від цього напряму сягає майже 50% (реалізація насіння батьківських компонентів кукурудзи, насінництво озимого ячменю і озимої пшениці, ярого ячменю).

Науковці Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН заклали на Харківщині експеримент із висівом озимої пшениці в грудні у мерзлий ґрунт.

На Волині посилять наукову роботу в галузі картоплярства.

Україна має значний потенціал для розвитку вівчарства — країна здатна утримувати понад 10 мільйонів овець.

Сучасний глобалізований світ пропонує надзвичайні можливості для постійного професійного зростання, поглиблення знань і самореалізації. Проте викликів не стає менше. Коли йдеться про роботу в новому середовищі та інтеграцію до міжнародної бізнес та наукової спільноти, здатність адаптуватися та мислити ширше стає ключовою для успіху.

Підхід «отримувати високі врожаї за використання старих технологій» — уже не працює. Аграрний сектор змінюється швидкими темпами, і за нинішніх обставин, щоб вижити, сільгоспвиробники мають орієнтуватися на три основи: міцність, технологічність, інноваційність.

Десятикласник із Дніпра Кирило Благодаров з дитинства цікавиться комп’ютерною інженерією та програмуванням. Останній рік він досліджував вплив різних спектрів освітлення на базилік, аби пришвидшити його дозрівання.

У віці 84 років пішов із життя Діксон Деспом'є — науковець, який виступав за вирощування сільськогосподарських культур у хмарочосах для подолання наслідків зміни клімату та забезпечення продовольством більшої кількості людей.

Поля, на яких проводилося 50-річне дослідження із сівозміни, донині не розміновані й заростають бур’янами.

Зі стрімким зростанням населення Землі й виснаженням природних ресурсів потреба у трансформації харчових систем стала як ніколи нагальною. Вагенінгенський дослідницький університет об’єднав представників 148 наукових установ світу, щоб вирішити одну з найважливіших проблем сучасності.

Агроекологічна інтенсифікація — це інноваційний підхід до сільського господарства, який поєднує продуктивність із турботою про довкілля. Як збільшити врожаї без виснаження ґрунтів? Як скоротити використання хімічних добрив і пестицидів, водночас зберігаючи стабільний дохід для фермерів?

Споживачі стають все більш вимогливими до смаку їжі та напоїв. Саме тому гравці харчового ринку прагнуть досягти «тонкого балансу» між органолептичними властивостями, забезпеченням якості та економічною доцільністю продуктів.

У Сумській, Чернігівській, Київській, Миколаївській та Херсонській областях на початку червня 2024 року спільною українсько-британською командою науковців відібрано понад 300 зразків ґрунту з ділянок, що зазнали ураження внаслідок воєнних дій, для подальших лабораторних вимірювань концентрації потенційно токсичних мікроелементів.

У межах Спільної українсько-японської співпраці з питань стратегії відновлення сільського господарства України був підписаний Меморандум щодо співпраці Національного університету біоресурсів і природокористування України з компанією Меbiol Incorporated (Японія) та компанією Natural Fertilisers Limited (Ірландія).

Генетично модифіковані культури можуть дати низку економічних та екологічних переваг. Якби ЄС прийняв ГМ-культури в той же час, як і Північна Америка, то загальні викиди парникових газів скоротилися б на 7,5% від загального обсягу, що склало б 33 млн т СО2 щорічно.

Частина приміщень Інституту рослинництва ім. Юр‘єва сьогодні пошкоджена, немає жодної цілої одиниці техніки, частина полів наукової установи не розмінована, відсутні кошти на ЗЗР та десиканти — в таких умовах сьогодні працюють українські науковці.