Здається, що виноградарство в Україні — чи не єдина галузь сільського господарства, де позитиву відмічається більше, ніж негативних моментів. Однак все ж таки без викликів не обходиться, зокрема у питаннях площ під виноградниками та експорту виноробної продукції.
Голова ГС «УКРСАДВИНПРОМ» Володимир Печко в інтерв’ю AgroPortal.ua розповів про здобутки та труднощі галузі, а також — над чим працює громадська спілка та на які перспективи очікують.
Володимир Печко: Площі під виноградниками в Україні сьогодні скорочуються дуже стрімко. Якщо порівнювати з 2021 роком, коли, відповідно до статистики, приблизно 45 тис. га було зайнято під виноградниками, зараз площі значно менші. Крім того, що виноградники викорчовують, частина плантацій у Херсонській, Запорізькій областях залишилися під окупацією.
Володимир Печко: На сьогодні, відповідно до статистичних даних, площі під виноградниками в Україні становлять приблизно 15 тис. га. Але скільки площ під окупацією… Наразі відомо про приблизно 60 тис. га станом на 2022 рік, окуповані рф.
Володимир Печко: Найбільше виноградних насаджень знаходиться саме на Одещині, що становить приблизно 80% усіх площ винограду в Україні, а саме — південна і центральна частини області. Також кліматичні зони, які розташовані ближче до території Молдови, густо вкриті виноградниками.
Володимир Печко: Середня врожайність винограду по країні становить приблизно 7-8 т/га. Це типова врожайність, якщо немає ніяких глобальних погодних катаклізмів.
Урожайність по областях залежить від кліматичних викликів, але я би орієнтувався здебільшого на технологічні процеси вирощування і на конкретні можливості підприємств. Найбільший урожай збирають там, де є системи поливу, зрошення, де можна забезпечити виноград усім необхідним, зокрема добривами, і провести всі агротехнологічні заходи вчасно.
Володимир Печко: У виноградарстві врожайність не є найбільшою цінністю, найвагомішими є погодно-кліматичні умови. І, зважаючи на те, сприятливий рік чи несприятливий, ми не забуваємо, що нам потрібно отримати не стільки високий, скільки якісний урожай для виробництва хороших вин, вин преміум-сегмента.
Хочу навести приклад якості вин «Масандра», де кожен кліматичний сезон з 1930 до 2000 року прямо впливав на цю якість і рівень вина. Так, особливо сприятливими роками для тогочасного виноградарства були 1934, 1937, 1938, 1950, 1962, 1966, 1968, 1972, 1975, 1994 та 2000 роки, відповідно, у ці періоди вина були максимально якісними та висококласними. В інші сезони агрометеорологічні дослідження показували сприятливу або типову погоду для виноградників, а 1997 рік видався надто вологим.
2025 рік був проблемним з погляду опадів на півдні. Посушлива погода спостерігається вже 3 роки поспіль. Наразі сніг і мороз переважають на сході, в центрі, на півночі України. А на півдні снігу немає, навпаки, простежується аномальне потепління. Наприклад, станом на 7 січня 2026 року на Одещині було 10°С тепла вдень, а за кілька днів за прогнозом очікується -10°С, тобто така температурна різниця дуже негативно може позначитися на врожаї винограду. Маленькі пагони можуть вимерзти, що спричинить проблеми.
У 2025 році, як я вже казав, середня врожайність винограду становила приблизно 7 т/га у тих підприємств, де забезпечене зрошення або було достатньо опадів і застосовуються хороші сучасні технологічні процеси.
Кажуть, виноград має вистраждати, в хорошому сенсі слова, адже є період, коли йому потрібно достатньо вологи, а є час, коли потрібна спека і тепло. Тому, незважаючи на досить низьку врожайність винограду, за підсумками 2025 року його якість залишається на високому рівні, відповідно, якість вин також буде хорошою.
Володимир Печко: На сьогодні в Україні закладаються нові плантації в різних регіонах, зокрема у центрі країни, на Одещині та Миколаївщині. Також у Вінницькій області у Могилів-Подільському районі одразу кілька підприємств закладають виноградники. На Закарпатті невеликі крафтові виробники також закладають плантації.
Підштовхнула підприємців закладати нові виноградні площі перш за все державна підтримка з боку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Володимир Печко: Профільне міністерство надає фінансування виноградарям для впровадження грантів на закладання нових виноградників і садів, а також грантів на обладнання для переробки винограду. Це дві різні програми — Постанова №738 і №739 Кабінету Міністрів України.
Також виноградарів підтримує ФАО, зараз діють проєкти в Закарпатській та Одеській областях, де є часткова компенсація та підтримка малих і середніх підприємств, які займаються виноградарством і виноробством. Сума безповоротних коштів мікрогранту становить $10 тис., середнього гранту — $25 тис.
Володимир Печко: В Україні щороку збільшується кількість виноробних підприємств. У 2021 році було 24 суб’єкти, які отримали ліцензії як малі винороби, станом на 2025 рік працює вже 90-100 таких підприємств. Таким чином кількість виноробних підприємств збільшилася на понад 70% за останні 5 років.
Винороби в Україні ростуть як гриби після дощу, багато підприємств створюються і виходять із тіні, вони є і в Київській, і у Львівській, і у Хмельницькій, і в Полтавській, і в Дніпропетровській областях. Виноробство стає не лише як хобі, а перетворюється на повноцінний рентабельний бізнес.
Володимир Печко: У нас сьогодні затрати на переробку частково компенсуються з державного бюджету. Постанова Кабінету Міністрів України №739 дозволяє отримати підприємствам до 8 млн грн компенсації на придбання обладнання для переробки винограду (ємності, пневмопреси, дробарки), і, звичайно, виробники подаються на таку компенсацію.
Тим, кому обладнання потрібно вдосконалити або купити нове, держава також надає такі можливості. Незважаючи на те, що в Україні воєнний стан, держава бачить майбутнє у виноробстві та вкладає кошти в цю галузь. До того ж це потрібно для економіки України, а також значний відсоток населення зайнятий саме у виноградарстві.
Постанова №739 почала діяти з 2022 року, і майже 4 роки війни вона працює.
Володимир Печко: Ситуація з експортом виноробної продукції на сьогоднішній день складна, незважаючи на те, що ми почали виробляти більш якісні вина, високоякісну експортно орієнтовану продукцію. Але виробникам не вистачає знань для ефективного експорту, розуміння, до яких країн експортувати, як себе презентувати на міжнародному ринку. Сьогодні немає фінансування на участь у виставках.
Також більше запитань виникає у мене особисто не лише до нарощування експортного потенціалу виноробної продукції, а і до захисту внутрішнього ринку. Тобто дуже багато імпортної продукції заходить на український ринок, тому потрібно відновлювати довіру споживача саме до вітчизняної продукції.
На сьогодні «УКРСАДВИНПРОМ» має дієві механізми щодо відновлення цієї довіри шляхом проведення виставок, дегустацій, шляхом ознайомлення споживачів із різноманіттям виноробної продукції на різних інформаційних порталах.
«УКРСАДВИНПРОМ» планує створити реєстр підприємств, промоутерів українського вина, які показують, яким є українське виноробство, вірять у нього, і таких людей в Україні сьогодні досить багато.
Володимир Печко: На даний час «УКРСАДВИНПРОМ» об'єднує приблизно 280 виробників фруктів, ягід і винограду, підприємства, що здійснюють переробку фруктів і ягід, виробництво винопродукції, а також профільні наукові установи. Спілка входить до міжнародних організацій, як, наприклад, FIVS та Wine in Moderation. Міжнародна організація FIVS об'єднує учасників алкогольної галузі, зокрема виробників, дистриб’юторів, імпортерів, експортерів і галузеві асоціації з понад 25 країн. Wine in Moderation спрямована на просування культури помірного та відповідального споживання вина. Програма об'єднує виробників, професіоналів галузі, наукові установи та споживачів у понад 15 країнах, включно з більшістю європейських держав.
«УКРСАДВИНПРОМ» сприяє впровадженню нових технологій посадки, обробки, очищення, зберігання та транспортування для підвищення якості фруктів і ягід, що вирощуються в Україні, підтверджених міжнародними сертифікатами якості.
Наша спілка сприяє укладанню договорів, формуванню значних партій продукції, а також залученню інвестицій у будівництво переробних установок та холодильників.
Юридичний відділ спілки має значний досвід для оперативного реагування та забезпечення кваліфікованого правового захисту.
Ми активно співпрацюємо з профільними науковими установами садівничої та виноградно-виноробної галузей України.
Допомагаємо в об’єднанні кількох підприємств для придбання товарів, засобів захисту рослин, добрив чи послуг.
Ініціативи членів ГС «УКРСАДВИНПРОМ» доносимо до органів державної виконавчої влади, що дозволяє розробляти законопроєкти, програми та постанови, які допомагають садівникам, виноробам і виноградарям розвивати підприємства, виходити на нові ринки збуту та нарощувати обсяги виробництва.
На перспективу ми будемо посилювати свою міжнародну діяльність, досить активно плануємо включатися в популяризацію українського вина перш за все на внутрішньому ринку, почнемо працювати в цьому напрямі шляхом проведення кількох відповідних регіональних фестивалів. Також будемо нарощувати експортний потенціал більше продукції садівництва, оскільки виноробна продукція має поки що завоювати власний ринок.
Крім того, важливими завданнями для «УКРСАДВИНПРОМ» є пошук донорів, які готові підтримувати садівництво, виноробство та виноградарство, зокрема — програми ФАО, швейцарська SIPPO, стратегічна рамкова програма ООН з промислового розвитку ЮНІДО. А також було би дуже доцільно відновити роботу проєкту ITC (International Trade Centre) з підтримки плодоовочевого ринку в Україні, який зарекомендував себе як надзвичайно ефективний.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua