Через мобілізацію більшість кочових пасік залишилися на стаціонарах. Відбувається міграція бджолярів, міграція збору меду зі сходу. Так само в західних областях з'являються первинні оператори — це один із сучасних трендів.
60% українського ринку меду — продукція без бренду: як стимулювати пасічників розвиватися
27 грудня 2025, 06:07 4902
Ринок меду в Україні є експортно орієнтованим. Основний споживач вітчизняного продукту — Європейський Союз. Навіть в умовах війни у 2024 році Україна наростила загальний експорт меду до 86 тис. т, з яких 71 тис. т надійшли до ЄС. Сумарне виробництво зросло і навіть перевищило рівень 2021 року: 95 тис. т проти 94 тис. т.
Точна кількість пасічників в Україні невідома, це близько 400 тис. виробників разом із домашніми господарствами. Зареєстрованих пасік налічується 62 тис., є 29 тис. потужностей з переробки, пакування та маркування меду, з них лише 29 — експортери.
Таку статистику наводили аналітики ринку під час «Медового форуму 2025».
Цього року меду менше, ніж раніше
На медозбір 2025 року впливали як несприятливі кліматичні фактори, так і воєнні дії. Цього сезону пасічники зібрали обмежену кількість меду: акацієвий світлий, травневий, у невеликій кількості вдалося отримати липовий та гречаний. Наразі основний експортний потенціал має соняшниковий мед.
Едуард Кричфалушій, директор ТОВ «Мед України», член правління Асоціації експортерів меду
Експортний «пилосос»
На тлі збільшення квот до ЄС експорт меду стає більш привабливим. Проте через брак продукції, на думку експерта, безмитні квоти не будуть використані повністю. У перспективі 1-1,5 року Україна не буде тарифною країною у постачанні меду.
Також менший обсяг виробленого меду ставить під загрозу забезпеченість внутрішнього ринку.
Едуард Кричфалушій, директор ТОВ «Мед України», член правління Асоціації експортерів меду
Цього року, коли попит європейського та світового ринків на український мед є більшим, ніж зібраний у країні врожай, виникає запитання: чи вітчизняний споживач весною зможе придбати мед? Експортний ринок, світовий ринок — як пилосос, він може висмоктати повністю весь український мед.
В Україні споживають багато меду — 1 кг/рік на дорослу особу, тому важливо, щоб був паритет між внутрішнім споживанням і експортом. На думку експерта, щоб захистити вітчизняного споживача, внутрішній ринок може зрости до 43-45% у 2025 маркетинговому році проти 23% у 2024 МР. Це є дуже відчутним для вітчизняного бджоляра.
«Не потрібно шукати експортних можливостей. Наш споживач — він тут, він поруч», — додає Едуард Кричфалушій.
Мед на наших полицях
За даними 2024 року, обсяг споживання меду безпосередньо від бджоляра майже не змінився. Натомість обсяг через організований ритейл виріс майже на 5% (з 15% до 20%) через скорочення ринку перепродувачів.
У містах зросла кількість роздрібних точок торгівлі, й вони, як більш доступні, продовжують витісняти неофіційних гравців. На думку фахівця, дистрибуція меду через організований ритейл зростатиме і надалі.
«Розвиток українських мереж дає можливості збільшення присутності. Так, у маленьких містах зростає попит на мед із роздрібних, офіційних місць торгівлі. Це треба використовувати», — розповідає Едуард Кричфалушій.
Трансформація внутрішнього ринку меду
Від сировинної моделі в Україні триває поступовий рух до продукції з доданою вартістю. Щоб продовжувати цю тенденцію, виробник має враховувати певні умови.
- Присутність продукції. Порівняно з розвинутими країнами, де на полицях роздрібного закладу можна побачити як індустріальних виробників меду, так і приватні фермерські господарства, безпосередніх бджолярів, в Україні поки що обмежена кількість пропозицій від первинних виробників.
- Якість продукції. Сертифікація, прозорість походження є обов'язковими. «Це те, що відділить вас від «сірого», дасть можливість пишатися вашим продуктом. Це не має бути мед без імені та назви», — наголошує експерт.
- Промоція — цифровий маркетинг, інтернет, мобільні застосунки, що нагадують про бренд.
- Екопаковання. Споживач цікавиться матеріалом, якістю паковання.
- Нішевий мед і продукт із географічним зазначенням. В Україні є багато регіонів, де мед має унікальні смакові характеристики, як-от Закарпаття, тому продукт із географічним зазначенням є перспективним.
Що потрібно українським пасічникам
Відсутність чіткої індустріальної статистики та плану розвитку галузі, зокрема на післявоєнний період, — основні виклики галузі.
«Ми і далі оперуємо цифрами в 200 тис. бджолярів, які виробляють 110 000 т. Потрібен сценарій після війни, потрібно оцінити, що ми зараз маємо», — зазначає директор ТОВ «Мед України».
Зараз 60% українського ринку меду — це продукція без бренду. Незрозуміло, де він зібраний, відсутні якісні характеристики. Це варто змінювати, адже внутрішній ринок має чималий потенціал.
«Це довга кропітка робота, але нам потрібно перейти від безіменних брендів до якісно вироблених продуктів, до дистрибуції онлайн чи роздрібної торгівлі, відчути споживача», — додає Едуард Кричфалушій.
Так, у Німеччині найбільший канал продажу — напряму від бджоляра.
«Потрібні додаткові рухи: створити цей продукт, дати йому маркування, належне паковання, сертифікувати. Сьогодні виглядає найпростіше зателефонувати якомусь заготівельнику в сусідньому селі й потім апелювати до виробника, що ціна вам не підходить. Змінюйте правила», — закликає фахівець.
Більшість посередників вимагають великих обсягів меду. За словами директора ТОВ «Мед України», у підприємства немає подібних обмежень.
«Може бути й 10 кг, бо це бджоляр, наступного року він збере більше. Звичайно, посередники не хочуть мати справу з таким малим обсягом», — пояснює він.
Ще одна проблема вітчизняної галузі — неякісна, несмачна продукція, суміш із минулорічним підігрітим медом, що підриває довіру до всіх учасників ринку.
«Якщо споживач купить якісний мед, органічний чи з географічним зазначенням, або звичайний квітковий мед, але він його задовольнить, то він розширить купівлю на сім'ю та друзів», — вважає Едуард Кричфалушій.
Ціна суттєво впливає на обсяг споживання меду, тому покупці віддають перевагу пакованню з меншим обсягом, при цьому вони можуть купувати його частіше.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
