Новаторська концепція живлення: синхронізуємо технології з природою

Яким був ринок добрив 2025 року для виробників та постачальників? Чи були якісь критичні періоди?

Роман Сластьон: Загалом сезон 2025 року відзначився ростом. Відновлення попиту, непогана купівельна спроможність аграріїв на початку року, що співпало з глобальним зростанням вартості добрив. 

Постачання добрив відбувалося переважно через українські порти, незважаючи на періодичні обстріли інфраструктури. Звісно, воєнні ризики створювали додаткові ризики та демереджі для компаній-імпортерів, проте море залишалося найбільш ефективним логістичним шляхом. 

Через сухопутні кордони постачання безпечніше, проте тут також вистачало проблем через нестабільну вартість і терміни постачання  залізницею й автомобілями. Та все ж, підсумовуючи, можна сказати, що 2025 року логістичні виклики були не настільки критичними, як попередніми роками.

Тож сезон був доволі непоганий по більшості регіонів. Ринок добрив загалом виріс — як азотна група, так і комплексні добрива, фосфорно-калійні та інші.

Наскільки подорожчали добрива? Які види продемонстрували найбільше зростання в ціні й чому? 

Роман Сластьон: Подорожчання добрив азотної групи відбулося в середині року через заборону на імпорт селітри та інших азотовмісних добрив через порти. Звісно, також прослідковується сезонне подорожчання наприкінці року перед весняним сезоном.

По фосфорній групі відбулося суттєве подорожчання — орієнтовно на 12-15%. Окрім зростання попиту, воно пов'язане з підвищенням вартості сірчаної кислоти, яка є основою для обробки фосфоритів під час виробництва будь-яких фосфорних добрив. І це стало доволі таки вагомим фактором на ринку фосфорних добрив. У четвертому кварталі відбулася певна корекція, пов'язана зі зменшенням попиту на цей вид добрива у міжсезоння — у жовтні – грудні ринок доволі млявий. Це підкріплюється ще й нижчою спроможністю сільгоспвиробників купувати добрива. Південні та східні регіони постраждали від посухи, в окремих областях аграрії отримали дуже погані показники по соняшнику. Ця ситуація з недобором урожаю зараз стримує подальше зростання цін, але подорожчання фосфорних добрив не уникнути. Причина проста — це подорожчання сірки: на початку року вона коштувала від $100 за тонну, зараз її вартість вже понад $500. Ціна на сірку піднялася через великий попит на неї з боку металургів з азійських країн, і другий фактор — ЗСУ працюють по російських НПЗ, які були важливим постачальником сірки як субпродукту нафтопереробки. 

Тому зараз виробники фосфорних добрив у складній ситуації: з одного боку, висока ціна на сировину, з іншого — низька купівельна спроможність агровиробників. Їм потрібно піднімати ціни аби компенсувати вартість сировини, але, з іншого боку, вони не можуть цього зробити. У підсумку побачимо зменшення пропозиції фосфорних добрив на ринку. З січня 2026 року можливе зростання цін.

Калій 2025 року теж зріс у ціні доволі суттєво, приблизно на 15%. Зростання по калійних добривах пов'язане з низкою факторів: високий попит в азійських країнах, які збільшили обсяги закупівель, з іншого боку — не було демпінгу, який спостерігався попередніми роками з боку білорусі та росії. Левова частка добрив із цих країн залишається підсанкційною по Євросоюзу. З липня ЄС ввів додаткові мита на азотні та комплексні російські добрива. Тому, якщо ми говоримо про комплексні добрива з ЄС, то ризик того, що в них є складник із росії чи з білорусі, суттєво менший, ніж із решти країн.

Чи спостерігалася цього сезону на ринку нестача добрив, чи всі імпортери мали достатньо продукції на складах? 

Роман Сластьон: Дефіциту добрив як такого не було, але й не було профіциту. Зараз більшість компаній через непрогнозовану ситуацію у вересні – жовтні намагалися підчистити свої склади та продати вже ввезену продукцію. Зараз ми входимо в новий рік із дуже низькими запасами добрив на складах. І це пов'язано з очікуванням на зниження ціни, з іншого боку — виробники добрив говорять про зростання витрат. Дистриб'ютори та імпортери в невизначеній ситуації: не готові купувати добрива за високими цінами, сподіваючись, що вони підуть униз. 

За моїм прогнозом, навесні в нас буде менше доступних обсягів добрив, і що ближче до посівної, то складніше буде їх знайти.

Які показники має компанія ICL за 2025 рік?

Роман Сластьон: 2025 року за обсягами продажу добрив у тоннах ми виросли на 30%. Суттєво зросло постачання добрив фосфорної групи, зокрема потрійного суперфосфату. Багато компаній звернули увагу саме на цей продукт. Ми завчасно з нашими імпортерами подбали про наявність у потрібній кількості цього виду добрив, відпрацювали якісно логістику з мінімальними витратами на транспортування, і це дало змогу дати добрива нашим клієнтам за хорошими цінами.

Загалом Україна для компанії ICL є пріоритетом, тож 2025 року було збільшено команду в Україні та ведеться робота над розширенням дистриб'юторської мережі.

Також 2025 року запустили в партнерстві блендинг і фасування продуктів лінійки добрив Agromaster, що також зменшило логістичні витрати за збереження високої якості продукції. 

Крім того, компанія ICL вивела багато нових продуктів на український ринок для основного, позакореневого живлення та лінійку біопрепаратів. 

Розкажіть про нові інноваційні продукти ICL у сфері системи живлення рослин, у чому їхня унікальність? 

Роман Сластьон: Компанія ICL має багато спеціалізованих рішень і патентованих продуктів або їх форм для живлення рослин. Загалом маємо понад 770 патентів. У наших розробках головна основа та фундамент живлення — це азот, фосфор, калій. До цього додаються мезоелементи — сірка, кальцій, магній. І додатково йдуть мікроелементи, біостимулятори. Таке комбінування націлене на те, щоб мати вищу ефективність, ніж за використання традиційних добрив. 

Якщо ми беремо за основу азот, фосфор, калій, то чим ваші добрива різняться від традиційних?

Роман Сластьон: Наприклад, є звичайний карбамід, який додатково обробляють інгібітором, щоб із нього не вивільнявся азот. У виробництві цього добрива компанія ICL пішла на щабель вище — покриваємо гранули азотного добрива полімерною оболонкою. Це покриття забезпечує контрольоване вивільнення поживи — без втрат і саме тоді, коли це потрібно рослині.

Коли гранула падає в ґрунт, відбувається контакт із вологою, яка потрапляє всередину оболонки, і завдяки осмотичному тиску, через мікропори, починає дозовано виділятися азот. Проблема азоту в тому, що він трансформується, промивається, випаровується. Якщо карбамід не заробили в ґрунт одразу після внесення розкидачем — це втрати на рівні 20-40%.

Рішення ICL дає можливість зберігати азот у цій оболонці та вивільняти його рослині дозовано кожного дня протягом усього періоду вегетації.

У своїх рішеннях компанія ICL має дві мети. Перша — економічна: працювати з меншою дозою добрив і отримувати таку саму ефективність. Друга — екологічна. Наприклад, по добривах Agromaster маємо результати дослідів як у Європі, так і в Україні: зменшуючи дозу на 20%, маємо, як мінімум, такий самий результат по врожайності. Такі цілі водночас співпадають з курсом Green Deal Європейського Союзу, де прописано, що треба зменшити на 20% норми витрати добрив.

Тобто з добривами ICL знижуються витрати, маємо менший вплив на довкілля, менше потрапляє нітратів від вимивання добрив у ґрунтові води та парникових газів у атмосферу. 

Так само у нас є інноваційні рішення по фосфору та калію, завдяки яким вдається досягти кращої ефективності використання добрива рослинами — забезпечити живлення, коли воно дійсно потрібне.

Один із новаторських підходів ICL — це концепція живлення ClockWork. З чого вона складається?

Роман Сластьон: ClockWork у перекладі означає «годинниковий механізм» або «точний». Тобто ми говоримо про концепцію точного живлення — у потрібний час, у потрібних дозах, у потрібній формі, синхронізуючи технології живлення з природним циклом рослини. Якщо брати повний комплекс концепції ClockWork, то це п'ять складників системи живлення: продукти лінійки контрольованого азотного живлення Agromaster, захищеного фосфорного добрива Puraloop, пролонгованого  калійного живлення Polysulphate з мезоелементами, листкового підживлення Agroleaf Power або Nutrivant Plus, а також протидії абіотичним стресам із біостимуляторами BEOZ.

Тобто ми пропонуємо комплексне системне рішення точного живлення.

Романе, чи можете розповісти детальніше про кожен із цих складників? 

Роман Сластьон: Продукти лінійки Agromaster — це про покритий оболонкою азот, який вивільняється саме тоді, коли потрібно рослині. Пропонується різна товщина оболонки, під різні культури, під різні умови. Тобто аграрій може підібрати продукт, який в його умовах спрацює найкраще.

Як правило, потребу в азоті сільгоспвиробники закривають традиційними добривами, проте вони сильно піддані непродуктивним втратам, а також швидко проходять процес нітрифікації та можуть бути втрачені ще до початку пікових чи критичних фаз споживання рослиною. 

Наприклад, у випадку кукурудзи після 10 листка, коли є велика потреба в азоті, але раніше внесене добриво вже відпрацювало, дати підживлення добривом фізично вже неможливо без пошкодження культури. Agromaster вирішує цю проблему, адже ви можете внести його заздалегідь і розрахувати, щоб пік вивільнення азоту з гранул співпав із піком споживання рослиною.

Другий складник — це фосфорне живлення і продукт Puraloop, який компанія ICL виробляє в Нідерландах із переробленої вторинної сировини. Під час виробництва замість викопних матеріалів — фосфорної руди та фосфоритів — використовується попіл осаду стічних вод. Після обробки кислотами фосфор перетворюється на форму, доступну для рослин, але не відразу весь. Продукт має баланс двох форм фосфору: водорозчинного — доступного на старті вегетації, та цитраторозчинного — захищеного від фіксації в ґрунті й доступного для більш зрілого коріння, що утворює кореневі виділення (ексудати). Таким чином Puraloop забезпечує як швидкий старт, так і пролонговане, захищене від блокування живлення протягом вегетації. 

Якщо, наприклад, дати весь фосфор швидкий водорозчинний, то він більше піддається блокуванню в ґрунті, починає реагувати із залізом, алюмінієм, кальцієм, і він зв'язується та стає взагалі недоступним для рослин.

Третій продукт Polysulphate — це природне добриво, яке дає культурам калій, магній, кальцій та сірку в формах, що доступні рослині, але при цьому не піддаються промиванню, як традиційні аналоги. Таке живлення підтримує азотний обмін і загальний розвиток, навіть якщо ґрунт легкий або має неоптимальний pH.

Для виробництва Polysulphate компанія ICL видобуває природний мінерал полігаліт із власної унікальної шахти у Великій Британії.

Особливість нашого продукту в тому, що він містить калій у сульфатній формі, а не в хлорній. Таким чином немає негативного впливу хлору на культури. Таке рішення дає можливість вносити гранули Polysulphate ближче до насінини та до коріння без ризику опіків та негативного впливу. Це особливо важливо для овочевих, ягідних культур, для картоплі.

Для позакореневого живлення в концепції ClockWork маємо два продукти: Agroleaf Power (виробляється в Нідерландах) і Nutrivant Plus (виробляється в Ізраїлі). 

Особливість цих добрив полягає в унікальній складовій комбінації макроелементів та високій концентрації мікроелементів — заліза, цинку, бору, міді, марганцю, молібдену. Для ефективного поглинання рослиною цих елементів потрібний низький pH у ґрунті, але за таких умов не поглинаються нормально макроелементи. Виникає дилема: як одночасно забезпечити ефективне внесення макро- і мікроелементів? Для вирішення цієї проблеми рекомендуємо використовувати листове живлення AgroLeaf Power і Nutrivant, які містять унікальну комбінацію ад’ювантів, прилипачів та функціональних поліпшувачів, які дозволяють краще розподілити та утримувати мікроелементи на листку. Крім того, у формуляції є запатентована технологія, яка зменшує ризик опіків. Плюс особлива хелатація заліза, яка дозволяє довший період бути доступним для рослини.

Продукти мають запатентовану комбінацію, яка забезпечує ефект за значно менших норм добрив і при цьому дає рослині навіть більше, ніж інші аналогічні продукти та рішення. Знову ж таки це про синергію, про пролонговане ефективне живлення.

І завершальним етапом у концепції ClockWork є рішення у сфері біостимуляторів для боротьби з абіотичним стресом — BEOZ. Це лінійка продуктів третьої генерації біостимуляторів, що разом із екстрактами морських водоростей, амінокислот, гумінових речовин, специфічних мікроелементів доповнена технологією вторинних метаболітів. Вторинні метаболіти є речовинами, що в мінімальних концентраціях мають позитивний вплив, зокрема, на активацію захисних механізмів рослин та здатність протидії різного роду стресам. Це дозволяє максимально розкрити генетичний потенціал урожайності культур у мінливих умовах польових реалій.

Біостимулятори на основі метаболітів є новинкою на українському ринку?

Роман Сластьон: Метаболіти — це речовини, які виділяються, зокрема, мікроорганізмами, бактеріями, в невеликих концентраціях, але мають великий вплив. Наприклад, для аналогії та простоти пояснення візьмемо вторинний метаболіт, відомий більшості — нікотин, який виробляється рослинами тютюну в невеликих концентраціях. У лабораторних умовах виділяється певний набір метаболітів, які впливають на фізіологічні процеси в рослині та допомагають їй краще протистояти стресу.

Компанія ICL має величезний досвід у Бразилії та Іспанії у сфері біостимуляторів, звідки обрали найкращі продукти, і 2025 року вони були завезені на випробування та реєстрацію до України. Ці продукти будуть доступні на українському ринку аграріям уже найближчим часом.

Таким чином, ICL замикає базове живлення з фокусом на те, щоб рослина мала необхідні елементи в доступній формі з ґрунту, та щоб вони не були втрачені й не несли негативний вплив на навколишнє середовище. Далі це доповнюємо позакореневим живленням мікроелементами і допомагаємо рослині боротися зі стресом для того, щоб вийти на максимальні показники з урожайності. 

Зміна клімату, затяжні посухи влітку та мало опадів — чи адаптована і чи дієва ClockWork у таких умовах?

Роман Сластьон: Якщо ми говоримо про гранульовані добрива, наприклад, Agromaster, то для початку розчинення внутрішньої речовини азоту, яка всередині оболонки, потрібна мінімальна кількість вологи. Звісно, якщо в ґрунті вологи взагалі 0, то навіть якщо з гранули виходитиме доступна діюча речовина, то коріння просто не буде функціонувати, бо йому потрібна волога. Отут включається інша історія — аграрію важливо знати, де розмістити добриво.

Ми проводили різні досліди, в різних областях, за різними технологіями внесення добрив: розкидачем із зароблянням у ґрунт на невелику глибину, сівалкою нижче насінини в бік на 5 см і нижче на 5 см від насінини, після нарізання смуг strip-till на нижчий шар 25-27 см. Останній варіант дає більш пролонговане живлення. І навіть у посуху, коли верхній шар ґрунту пересохлий, у нижньому відбувається ефективне живлення коріння завдяки наявній волозі та добривам.

Тобто закладання добрив за технологією strip-till на глибину більше 20 см найефективніше? 

Роман Сластьон: Це один із ефективних варіантів, але потрібно брати до уваги специфіку регіону. Це можуть бути піщані ґрунти з високим вологозабезпеченням на півночі, де не варто закладати добрива так глибоко, адже волога і так доступна, а коріння знаходиться у верхньому шарі ґрунту. Там немає такого глибокого гумусного горизонту.

Під час вибору технології внесення добрив потрібно розуміти, в якому шарі буде розвиватися коріння рослин, де буде доступна волога протягом вегетації, і в ці зони живлення закладати добрива.

За результатами проведених компанією дослідів і відгуків аграріїв, чи можете виокремити, в яких регіонах найкраще працюють добрива? 

Роман Сластьон: За результатами ми фіксуємо різні прибавки урожайності з системою живлення ClockWork — від 2% до 15%. Залежно, з чим порівнювати. У своїх дослідах ми орієнтуємося зазвичай не на контроль, а на стандартні рішення господарств, за якими вони працюють. Даємо меншу норму добрив, але виходимо на такий самий результат по врожайності. Продукти ICL ефективні не лише завдяки прибавці урожайності, але й підвищують якість продукції — зменшується кількість хвороб, збільшується стійкість культури, продовжується лежкість. Це особливо важливо, наприклад, для буряків, для картоплі, овочів.

Чи отримують сільгоспвиробники рекомендовану технологію застосування всієї необхідної лінійки продуктів ICL, щоб вийти на максимально ефективний результат від технології? Які дані повинні мати на руках аграрії, щоб розрахувати точні об’єми, норми?

Роман Сластьон: Ідеально, коли у господарства є проведений агрохімічний аналіз ґрунту. Тоді ми можемо чітко розуміти, з чим працюємо, скільки й чого доступно в ґрунті з поживних речовин, який pH. Виходячи з цього, зможемо більш ефективно розрахувати норми, строки та способи, коли потрібно вносити базове, основне, живлення гранулами.

Якщо ми говоримо про позакореневе живлення, класно мати агрохімічний аналіз ґрунту, але там зазвичай ми працюємо превентивно, зі страховим підходом. Ми не знаємо точно мікроелементний склад, не всі під час проведення агрохімічного аналізу включають аналіз мікроелементів у ґрунті, оскільки це більш дороговартісна процедура. Тому буває дешевше зробити підживлення по листу і перестрахуватися, щоб уникнути дефіциту того чи іншого мікроелемента.

Є регламенти, стандарти ЄС, які обмежують та впливають на агровиробництво. Наприклад, застосування добрив збільшує викиди вуглецю. Наскільки продукти, технології ICL відповідають сталості у сільському господарстві?

Роман Сластьон: Завдяки ефективному внесенню, доступності формуляцій добрив ICL можна скоротити внесення на 20%, тобто відповідати встановленим нормам ЄС.

Зокрема, по фосфорному добриву ICL виходить на 30% нижчий карбоновий слід, тобто викиди менші, власне, завдяки тому, що під час виробництва використовується перероблена сировина.

Такий підхід у виробництві добрив — заміна викопних матеріалів вторинною сировиною, ефективне живлення з мінімальними втратами, зниження негативного впливу на навколишнє середовище — це внесок компанії ICL у стале майбутнє. 

Українські аграрії доволі недовірливі до нових технологій. Як вони реагують на такі інноваційні продукти рішення ClockWork?

Роман Сластьон: Є така крива розподілу людей з упровадження чи сприйняття інноваційних рішень. Відповідно до цієї шкали — 2% так званих справжніх новаторів, які відкриті до нових продуктів і технологій. Нам пощастило, адже в Україні насправді є багато зацікавлених агровиробників, які хочуть випробовувати нові рішення, тестувати нові продукти. І класно, що такі люди є, вони першопрохідці, вони відкриті й готові тестувати велику кількість всіляких інновацій. 

Далі, зазвичай, є до 15% тих, які дивляться на першопрохідців і теж готові з певною обережністю долучатися до випробувань. На своїх прикладах показують, що вони переходять на нові технології, й за ними слідують інші. Якщо так рахувати, то ще 30-35% людей, які сприймають позитивно інновації та готові до змін. 

Решта — консерватори, які сумніваються, не наважуються і банально не хочуть змін.

Нам головне працювати з відкритими агровиробниками. Вони в першу чергу отримують результати від впровадження технології, прибавки урожайності та покращують ефективність виробництва, посідаючи провідні позиції на ринку.

Якщо порівнювати Україну з іншими країнами за рівнем впровадження нових продуктів, що можна сказати, наскільки наші аграрії відкриті до інновацій?

Роман Сластьон: Рівень сприйняття і впровадження аграріями нових технологій в Україні проходить швидше, ніж деінде. Зараз велика кількість фермерів і молодих аграріїв нового покоління, які надзвичайно цікавляться інноваціями, черпають знання з іноземних видань, наукових статей, каналів. Вони без проблем можуть зайти і перевірити, наприклад, результати проведених досліджень продуктів компанії ICL на сайті наукового інституту у Великій Британії чи з інших достовірних джерел.

У Європі, наприклад, фермери, мабуть, — більш старіюче покоління, дуже мало молодих людей, які хочуть працювати на фермі з умовно 100 га загальної площі. Тобто це здебільшого не про велике, масштабне і щось цікаве. В Україні ж зовсім по-іншому. У нас дійсно є багато великих потужних компаній, є багато середніх, і в такому форматі бізнесу набагато більша віддача від впровадження інновацій.

В Україні сільське господарство — це насамперед бізнес. Це не про те, що мій дід робив так, і батько робив так, і я так буду робити. Наші аграрії націлені на те, щоб робити щось краще, цікавіше, швидше та прибутковіше. Звісно, більшість сільгоспвиробників хочуть пересвідчитись в ефективності продукту чи технології на власному досвіді, протестувати у господарстві й потім зрозуміти, як це працює, що можна поліпшити чи по-іншому застосувати, щоб отримати максимальний результат.

Дякую за розмову!

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua