Публікації

Неодноразово звучала думка від представників агробізнесу та влади, що переробка сільгосппродукції спричинить потужний економічний ефект, створить робочі місця, підвищить ВВП, збільшить надходження до бюджету, покращить клімат компаній-переробників тощо. Крім того, експорт готової продукції значно вигідніший за вивіз сировини. Проте не всі аграрії поспішають йти в переробку або ж навіть виходять із неї.

Ультраранній сортовий соняшник, посіяний на початку травня, можна збирати вже в серпні. Це дає змогу оминути спеку під час цвітіння, наливу зерна та формування врожаю. Головне, щоб на полі не було вовчку, й соняшник був раннім.

У столиці працює міська вертикальна ферма, де виробляється десятки тисяч лотків мікрозелені на місяць. Це найбільше в Україні виробництво мікрогріну, яке забезпечує продукцією жителів Києва. У планах власників бізнесу — створити такі ферми у всіх великих містах країни.

У ТОВ «Грінора Фрут», яке обробляє 930 га на Вінниччині, на практиці довели, що зменшення використання мінеральних добрив на 40% не мало негативного впливу на урожайність. Навпаки, розумний підхід дозволяє отримувати стабільні врожаї, а відтак і прибутки.

Ринок праці в Україні продовжує змінюватися під впливом війни та економічних викликів. Дефіцит кадрів, виїзд населення активного робочого віку та молоді, яка незабаром мала б вийти на ринок праці, війна та мобілізаційні заходи — це лише частина проблем, з якими стикаються бізнеси. Особливо відчутний брак персоналу у виробничій сфері.

Різкі перепади весняних температур (у деяких областях коливання протягом доби складали більше 20°С) негативно вплинули на розвиток озимої пшениці. Рослини у стресі, вегетація уповільнюється, проте незворотних змін ще немає. Правильна підтримка й агрономічні заходи можуть допомогти сходам відновитися.

Аграрний сектор України є суттєвим джерелом викидів парникових газів, посідаючи друге після енергетики місце з часткою в 28% від усіх національних викидів. Причому забруднення спричиняє не лише тваринництво, а й рослинництво, зокрема найбільше викидів від обробітку ґрунту, застосування азотних добрив, управління пожнивними рештками, витрат палива, споживання електроенергії.

Без хімії, міндобрив, синтетики, гормонів, ГМО — саме таку продукцію життєдайного виробництва вирощують на полях фермерського господарства «Костів» на Львівщині. Підтвердженням цьому є органічний сертифікат, який засвідчує те, що на полях уже майже 20 років не вносилось жодної «хімії».

Наразі 57% українського експорту прямує до Європи. 2021 року цей показник складав лише 36%. Такий різкий стрибок відбувся завдяки скасуванню обмежень на український імпорт з боку ЄС у 2022 році. Торік безмитний режим продовжили, проте на деякі чутливі товари, як-от цукор, мед, курятина, були встановлені мита. Дія цього спеціального регламенту добігає кінця вже в червні цього року, і поки що жодних сигналів про його продовження немає.

Підхід «отримувати високі врожаї за використання старих технологій» — уже не працює. Аграрний сектор змінюється швидкими темпами, і за нинішніх обставин, щоб вижити, сільгоспвиробники мають орієнтуватися на три основи: міцність, технологічність, інноваційність.

6 березня Україна та КНР офіційно підписали угоду про вільний експорт гороху. Чи сприятиме відкриття китайського ринку для українських бобів розширенню площ під горохом — з’ясовував AgroPortal.ua.

Жителі Дрогобича називають соляну шахту серцем міста, адже саме завдяки солі виникло поселення. На гербі міста зображено 9 топок солі, що є рекордним серед галицьких міст-видобувачів. Сьогодні Дрогобицька солеварня є одним із найстаріших підприємств Європи.

В Україні амарант вирощують і переробляють на крупи, олію, борошно та додають під час виробництва продуктів харчування. Крім цього, культура може використовуватися як сировина для передового біометану, у виробництві якого Україна зацікавлена.

Європейський Союз готує запровадження регулювання (Regulation (EU) 2023/1115), спрямованого на запобігання імпорту товарів, пов’язаних зі знелісненням і деградацією лісів. Зокрема, воно стосуватиметься сої та продуктів її переробки.

Минулого року в Україні працювало 135 зрошувальних насосних станцій та майже 312 км зрошувальних каналів, що належать до сфери управління Держрибагентства. Це дозволило вчасно розпочати та провести поливний сезон 2024 року.

Однією з нагальних проблем сільгоспвиробників перед посівною є брак обігових коштів. На тлі нестабільної економічної ситуації в країні, коливання цін на агропродукцію та систематичного здорожчання компонентів для виробництва аграрії дедалі частіше зазначають, що не можуть забезпечити весь обсяг весняно-польових робіт власним коштом.

Молода та перспективна агрономка із захисту рослин за освітою Марія Аджийська народилася на Одещині, у Бессарабії. Сьогодні вона працює менеджеркою зі збуту Одеського представництва компанії LNZ Group.

З початку повномасштабного вторгнення частина українських виробників потрапили в окупацію та вимушені були функціонувати у важких умовах або й зовсім зупинити виробництво. ПП «УКАН», що на Херсонщині, — одне з підприємств, котре відновило роботу після деокупації.

Вівчарство — один із напрямів тваринництва, який найпростіше запустити, зокрема й на деокупованих територіях. Потенціал України — 100 млн голів, і з урахуванням $200 чистого прибутку на тварину — це $20 млрд, які здатна згенерувати галузь.

Фунгіциди — це звучить дорого. Адже немає дешевих, але ефективних рішень, зокрема, проти хвороб соняшнику. А вартість насіння росте, добрив — не відстає, пального — коливається з тенденцією не в той бік, у який хотілося б, техніку обслуговувати дедалі дорожче, а ціна, за якою можна реалізувати урожай, не дуже радує. На чому ж заощадити? Може, на фунгіциді? Можливо, пронесе, і хвороб не буде?