Відродження після окупації: як господарство відновило агробізнес на Херсонщині

Господарство розміщене на півдні України, де лімітуючим фактором є волога. За словами Андрія Повода, відмінно проведені агрооперації не гарантують результату без відповідних погодних умов, зокрема, відсутність дощів призводить до мінімізації врожаю. 

Погодні фактори вплинули на потребу у вологоощадних технологіях, тож ще до повномасштабного вторгнення підприємство працювало за технологією Mini-till та поступово готувалося до переходу на No-till. 

Окупація правобережної частини Херсонщини призвела до розграбування та знищення господарства. Близько 95% усієї сільгосптехніки було втрачено — це два трактори John Deere 8-ї серії, три машини МТЗ-82 і чотири К-701, зернозбиральний комбайн CLAAS Lexion 540 С, телескопічний навантажувач JCB 536-60, вантажні автомобілі (Volvo FM 2 шт. із напівпричепами, 4 КамАЗи), а також 5 одиниць легкового транспорту. Таким чином, першим кроком у відбудові підприємства після деокупації став пошук та відновлення техніки, другим — розмінування. 

Усі земельні ділянки, що оброблялися раніше, були або заміновані, або засмічені вибухонебезпечними предметами. Очікувалося, що державне гуманітарне розмінування допоможе очистити території, проте працівникам «УКАН» довелося вирішувати цю проблему самотужки. 

«На початку літа 2023 року ми почали розміновувати поля власними силами і вже за пів року очистили абсолютно всі ділянки. А восени 2023-го вперше з моменту повномасштабного вторгнення засіяли поля. На допомогу нам прийшов благодійний фонд «Жнива Перемоги», — розповідає Андрій Повод. 

БФ «Жнива Перемоги» забезпечив технікою, надавши трактор Jоhn Deere, ідентичний до втраченого, та сівалку, а також комбайн, який виділили у тимчасове користування. Завдяки технологічному забезпеченню господарство змогло не лише посіяти, а й зібрати врожай влітку 2024 року. Проте до довоєнного показника врожайності повернутися не вдалося, головною перепоною стало питання безпеки. За словами власника підприємства, ворожі FPV дрони щодня атакують територію, тож робота стає небезпечною для життя. Натомість «УКАН» уже планує технологічні зміни з метою безпеки, а саме — встановлення РЕБ на трактори, що допоможе захищатися від російських дронів. 

Ворожі атаки унеможливили безпечне функціонування, тож підприємство було змушене дислокуватися. Таким чином, 30% усієї землі наразі не обробляється. 

Тотальний дефіцит тракторів, спричинений повномасштабним вторгненням рф, та наявність самохідного обприскувача, пришвидшив прийняття рішення стосовно повного переходу на технологію нульового обробітку ґрунту. 

«Наш посівний комплекс Pöttinger TERRASEM C6 ми переобладнали для мінімального втручання в ґрунт. Передні диски, які розпушували ґрунт на всю ширину посівного комплексу, ми замінили на колтери виробника AMAZONE шириною 15 мм. Ми зменшили втрати вологи під час посіву та залишили закрите рослинними рештками міжряддя», — ділиться Андрій Повод. 

Окрім цього, ПП «УКАН» придбало дві жниварки очісуючого типу (УАС-7 та УАС-9). За допомогою прямого комбайнування відбувається обчісування лише зернової частини рослини, при цьому не порушується цілісність стебел. У результаті формується ґрунтозахисне покриття, яке протистоїть водній та вітровій ерозії, забезпечує збереження вологи, заважає росту бур’янів і є базисом для відтворення родючого шару ґрунту та подальшого підвищення врожайності.

У технології нульового обробітку ґрунту боротьба з бурʼянами здійснюється за допомогою гербіцидів. Своєчасно та якісно вносити їх на оброблюваних землях (1500 га) є можливим тільки завдяки самохідному обприскувачу. 

Зокрема, на інноваційний конкурс «СИЛА АГРОЗМІН», організований онлайн-виданням AgroPortal.ua, Андрій Повод подав заявку, де розповів про переобладнану сівалку, призначену для нульового посіву, над модернізацією якої «УКАН» продовжує працювати. Це забезпечило зменшення використання дизельного палива, що стало позитивним економічним наслідком. 

Наразі господарство планує посів ярих і олійного льону, а станом на сезон уже посіяно 20% озимої пшениці, 20% озимого ячменю, 20% озимого ріпаку та 10% гороху. 

«Зі збутом гороху проблем немає. Ми планували сіяти нут, який для нас є новою культурою, але з огляду на безпекову ситуацію вирішили зосередитися на поточних викликах», — підсумував Андрій Повод. 

Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua