Олег Нів'євський

Дата закінчення терміну дії автономних торговельних заходів (ATЗ) — 5 червня поточного року — невпинно наближається. Між тим, подальші умови торгівлі України з ЄС досі не визначені.

Наразі 57% українського експорту прямує до Європи. 2021 року цей показник складав лише 36%. Такий різкий стрибок відбувся завдяки скасуванню обмежень на український імпорт з боку ЄС у 2022 році. Торік безмитний режим продовжили, проте на деякі чутливі товари, як-от цукор, мед, курятина, були встановлені мита. Дія цього спеціального регламенту добігає кінця вже в червні цього року, і поки що жодних сигналів про його продовження немає.

Імплементація норм, які передбачає законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів» (№10168-2), призведе до зниження доходності сільгоспвиробників.

Міністерство аграрної політики та продовольства України не варто ліквідовувати.

Ферми у Європейському Союзі збільшуються.

Сьогодні 77%, або 32,9 млн га сільськогосподарських земельних ділянок зареєстровано в Дерземкадастрі. В обігу знаходиться 1,05% від загальної площі сільгоспземель.

Обсяги купівлі-продажу земельних ділянок 2023 року зросли на 58%, ціна гектара — на понад 8%, онлайн-аукціони з оренди комунальних земель — у чотири рази, а капіталізація ринку збільшилась на 89,9 млрд грн.

Аграрний комітет запропонував Верховній Раді прийняти законопроєкт, за яким учасники бойових дій та сім’ї загиблих чи померлих захисників та захисниць матимуть право на першочергове одержання безоплатно у власність земельних ділянок. Однак є низка проблем щодо цього.

Пропозиції уряду в «Національній стратегії доходів» до 2030 року в частині зміни підходів до оподаткування в аграрному секторі — це те, що потрібно було зробити вже давно.

Другий етап земельної реформи розпочався з новим 2024 роком: ринок відкрився для юридичних осіб, а також громадяни отримали право набувати у власність до 10 тис. га землі.

Україна втратить від 2% до 10% ВВП в разі блокування різних шляхів експорту агропродукції.

Потенційний вступ України до Європейського Союзу спонукатиме до зміни аграрної політики.

Фінансовий стан аграрної галузі погіршується, і очікувати покращення поки що не доводиться.

Найбільші експортні потоки агропродукції наразі спрямовуються через Дунайський хаб — це порти Кілії, Рені та Ізмаїлу. Проте кожен ворожий обстріл означає зменшення постачання, зростання ризиків втрати вантажу й транспорту.

Ціни на пшеницю для польських та українських сільгоспвиробників мають велику різницю.

Місцеві громади України недоотримували десятки мільйонів доларів від оренди землі через проведення торгів офлайн.