logo

Життєдайне виробництво: вирощування культур і переробка працюють за принципом «не зашкодь»

21 березня 2025, 05:48 3047

Без хімії, міндобрив, синтетики, гормонів, ГМО — саме таку продукцію життєдайного виробництва вирощують на полях фермерського господарства «Костів» на Львівщині. Підтвердженням цьому є органічний сертифікат, який засвідчує те, що на полях уже майже 20 років не вносилось жодної «хімії».

У родині Костів із діда-прадіда всі працювали на землі. Прадід Микола придбав молотарку з Чехії, а двигун до неї — з Німеччини. Дід Пилип виготовив аеросани. У 1992 році батько Роман, опинившись без роботи через закриття заводу, щоб якось вижити, разом із родиною узяв землю для обробітку і так заснував фермерське господарство «Костів». Життєдайним виробництвом вони зайнялися не відразу. Понад 10 років вирощували овочі та зернові екстенсивним методом. На зелене добриво висівали білу гірчицю, олійну редьку, овес, люпин білий. У своїх посівах «хімію» застосовували в деякі роки і досить обережно, здебільшого на пшениці. 


У ФГ «Костів» із першого дня заснування працюють суто члени однієї родини, тож і не дивно, що син засновника Богдан пішов здобувати саме агрономічні знання, щоб потім використовувати їх на практиці на своєму полі. Саме у стінах технікуму, а згодом і Львівського аграрного університету він вивчав усе нові й нові агрономічні нюанси, захоплювався новими культурами і намагався випробувати їх на своєму полі. Так, із часом з’явився розсадник багаторічних рослин, на яких зараз він уже заробляє кошти.


Невелике фермерське господарство вирощує близько 48 культур

Повністю на органічне виробництво у ФГ «Костів» перейшли у 2006 році. Посівний матеріал у них також не піддається дезінфекції, а боротьбу з бур’янами вже звикли проводити вручну чи механічно. Добрива застосовують лише природні — перегній, сидерати, пожнивні рештки. Обробіток ґрунту — поверхневий, на 8-10 см.

За словами власника господарства Богдана Костіва, на даний момент мають в обробітку 20 га землі, де вирощують різноманітні культури — від традиційних зернових і овочів до кормових бобів, люпину, мальви мелюки. Загалом нараховується близько 48 культур.

Велика увага приділяються саме підбору культур для вирощування. Перевагу тут надають тим, які в результаті дають з одиниці площі найбільшу кількість поживних і енергетичних речовин.

«Не менш важливо надалі їх зберегти. Для прикладу, голозерний і звичайний овес мають практично однакову кількість поживних речовин, але під час переробки вони втрачаються. Тому я сію голозерний овес, оскільки його не треба шкрябати, потрібно лише не проґавити час, коли від зернівки почнуть відлітати квіткові луски — тоді слід відразу збирати врожай. Далі потрібно лише доочистити зерно від решти лусок», — пояснює аграрій.

По 100 га на кожного. Як на Полтавщині батько з сином автоматизують своє господарство

Серед рідкісних культур, які теж сертифіковані «Органік Стандарт», у господарстві вирощують такі: чорний кмин, або чорнушка — це пряно-смакова приправа, з якої ще також виготовляють парфумерію, олію, лікарські препарати; гуньба, або грибна трава — її використовують у хлібопеченні. Також вирощують голомшу, голозерний ячмінь і рис, фацелію та інші.

«Життєдайне виробництво — це технологія вирощування сільськогосподарських культур, за якої використовуються тільки природні засоби, які не порушують природні процеси. Технологія застосовує заходи і засоби, які відповідають принципам «технологія для рослини, а не рослина для технології». Це дозволяє покращити екологічну якість продукції та збільшити врожайність», — розповідає аграрій.

Підвищити родючість ґрунту та зменшити вуглецевий слід: які технології роблять фермерів ефективними

Переробка культур на корисні продукти

Нещодавно Богдан Костів узяв участь у конкурсі «СИЛА АГРОЗМІН», організованому онлайн-виданням AgroPortal.ua, де представив власне інноваційне рішення та увійшов до 30-ки фіналістів. 

«Ми робимо крупи, цільнозернові продукти високої поживної цінності. Вони багаті на природні ароматні речовини й містять більше вітамінів, мікроелементів, природних антиоксидантів. У мене переробка відбувається за принципом «не зашкодь». Серед них — цілісні пластівці без термообробки та шліфування, цільнозернові крупи й жорнове борошно», — розповідає він про своє виробництво.



Усю свою продукцію Богдан Костів збуває на внутрішньому ринку — це фізичні та юридичні особи, крамнички екопродуктів, санаторії. Є декілька замовників з-за кордону — це українці, які ще до війни виїхали до інших країн, але не змінили свої вподобання й продовжують споживати вітчизняні органічні продукти.

Фермер також є членом ГС «Карпатський смак», а це сприяє новим знайомствам, співпраці та участі у ярмарках. За 20 років у нього з’явилися постійні клієнти з усієї України, які купують насіння для сівби, зерно для пророщування, для виробництва олії. 

Відродження після окупації: як господарство відновило агробізнес на Херсонщині

Хатка на колесах: від ідеї до реалізації

Наразі Богдан Костів працює над створенням хатки на колесах, заручившись підтримкою у вигляді гранту від ООН МОМ на її часткове облаштування. Вона працюватиме як пересувна реклама, забезпечуючи широкий доступ споживачів до інформації. Така хатка на колесах є частиною фірмового стилю господарства, вона популяризуватиме життєдайну органічну продукцію, що надалі сприятиме створенню життєдайно-органічного хабу, робота якого організовуватиметься за принципом «почув – побачив – посмакував – придбав». 



У планах це буде мобільне місце продажів життєдайно-органічної продукції, мінікафе, де можна буде посмакувати, продегустувати коктейль із амаранту, приготований за допомогою кавового апарату. Планується також проведення екскурсій полями фермерського господарства, де ростуть органічні рослини.

«Земля — це живий організм, і потрібно знати, що з ним робити, особливо тепер. На землі мають працювати ті, хто хоче і вміє на ній працювати. Планую створити органічний хаб, де б збирались люди, які б народжували нові ідеї зі спасіння землі, адже тільки за останні 50 років ми втратили 10% сільськогосподарських угідь. Щоб не було запізно, про це вже варто думати зараз», — говорить Богдан Костів.

На думку фермера, саме життєдайна продукція здатна вирішити проблему стрімкого та всебічного погіршення екологічної якості харчових продуктів, їхньої чистоти, безпеки та досконалості.

Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

Відходи в прибуток: унікальна технологія переробки горіхової шкаралупи на пелети

Всі головні новини агроринку на

📲 Телеграм-каналі

Мультимедіа

Читати по темi