Український аграрний сектор переживає складні часи, працюючи в умовах браку грошових коштів і тотальної економії на товарно-матеріальних ресурсах уже третій рік поспіль. Щоб зберегти свій бізнес та не збанкрутувати, аграрії намагаються максимально диверсифікувати та розвивати виробництво продукції з доданою вартістю.
Посівна кампанія в Україні вже на завершальному етапі, адже аномально теплі температури прискорили всі процеси. Як відмічають експерти ринку, погода й надалі буде основним фактором, який може значно вплинути на врожайність цього року. Тож аграріям варто слідкувати за змінами та за потреби реагувати на них.
Через аномально теплу весну пасічники розпочали цьогорічний сезон майже на два тижні раніше. Прогнози з медозбору наразі робити не беруться. Якщо будуть дощі, то й липа буде, вона любить вологу. Загалом незалежно від регіону бджолярі роблять ставки на соняшник.
Одним із головних складників великоднього кошика українців є яйця. AgroPortal.ua поцікавився у виробників, чи відчувався підвищений попит на цей продукт напередодні свята, та як це вплинуло на ціну.
Війна звузила горизонт планування у агропродовольчому секторі до кварталу. Як результат — стратегічні плани з купівлі земель сільськогосподарського призначення не стоять нині на порядку денному.
Погода сприяла раннім термінам посадки картоплі, тож на півдні вже отримали сходи, на півночі польові роботи ще тривають. Учасники ринку досить оптимістичні щодо ціни. Ще один тренд на ринку — українські картоплярі заходять у переробку.
У Згурівському районі на Київщині, коли держава у 90-х почала виділяти земельні ділянки для ведення сільського господарства, місцеві жителі скористалися можливістю та започаткували фермерський рух. Один із таких — Микола Зубков, який господарює вже понад 30 років.
Примхи погоди додали клопоту виробникам полуниці, адже в певних регіонах ранні сорти вже квітують.
Структура фінансування аграрного сектору банківськими установами змінюється. Якщо 2022 року найбільший попит у сільгоспвиробників був на фінансування обігових коштів, що складало 80% від програм для агробізнесу, то наразі на перше місце виходить кредитування купівлі сільгосптехніки та інвестиційних проєктів. Аграрії намагаються реалізувати відкладений попит, який накопичився з початку війни.
«Велесова ферма» — одне з небагатьох сімейних господарств на Сіверщині та в Україні, яке працює над збереженням зникомих українських порід корів. Таких приватних господарств, на жаль, замало, адже сьогодні здебільшого тваринницькими фермами займаються великі виробничі підприємства.
Вітчизняний ринок соняшнику є досить передбачуваним і вже давно працює за визначеними стандартами. Незважаючи на не надто вдалий початок сезону з погляду ціноутворення, зараз українська олія користується попитом у імпортерів, маржа переробників зростає, тож вони активно борються за залишки сировини.
Технічні культури займають усе більше місця у структурі кожного господарства. Є розуміння, що це не зовсім правильно, але реалії, на жаль, інші.
Перший квартал функціонування ринку землі для юридичних осіб демонструє, що побоювання про масове скуповування земель досі залишається побоюванням. Хоча учасники ринку застерігають, що робити висновки зарано.
До 2022 року в Україні заморожена продукція вітчизняного виробництва складала 73%, імпорт, відповідно, — 27% (основні торговельні потоки були з Польщі, Німеччини та Бельгії). Торік ситуація стала кардинально іншою — ввезена заморожена продукція склала 71%, а те, що було виготовлено в Україні, — 29%.
Львів'янин Петро Кривішин народився в селі, ріс у фермерській родині, тож з дитинства був знайомий з сільськогосподарським виробництвом. Як працювати на землі, знав змалечку, і коли настав час обирати професію, довго розмірковувати не довелося — обрав агрономію.
Уже третій рік кавуни вирощують по всій Україні, адже овочівництво та баштанні постраждали на значних територіях Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Одеської областей. Через ці обставини аграрії почали садити кавун і виявили, що солодку ягоду високої якості можна отримати не лише на півдні, а й на Закарпатті, в центральних та східних областях.
В Україні спостерігається масове цвітіння рослин, зокрема ріпаку, який випередив календар на місяць. Вітчизняні фермери діляться світлинами квітучих рослин у соцмережах із запитанням: чи не загрожує таке аномальне тепло культурам, та чи не вплине зміна погоди згубно на майбутній урожай?
Вітчизняні овочівники активно вивчають тему зберігання, адже за відсутності сховищ восени доведеться продавати свою продукцію за безцінь. Найбільш популярними для зберігання є овочі борщового набору.
В Україні та ЄС схоже функціонування ринку пшениці для борошномельної галузі — здебільшого для виробництва борошна використовується локальна сировина, а сам продукт орієнтований на внутрішній ринок з невеликими спробами виходу на зовнішній. Тому українське борошно не несе загрози ринку ЄС, натомість галузь чекає на відновлення контейнерних перевезень, щоб відновити постачання на свої традиційні ринки.
«Новий рівень» — це одна з грантових програм від проєкту «єРобота» для переробних підприємств, за якою бізнес може отримати до 8 млн грн на розвиток. Даною можливістю скористалася компанія FRENDT — Центр точного землеробства, але для розвитку вибрали відразу кілька напрямів, і доволі несподіваних.