Запаси вологи осінньо-зимового періоду складають 30-40% від загальної потреби культур
Озимі зернові добре пройшли зиму
Вистояти перед природно-кліматичними викликами. Топ-7 порад, на чому потрібно зосередитися аграріям
З кожним роком аграріям усе важче вдається протистояти зміні клімату, який впливає на продуктивність і стабільність сільського господарства. Погодні умови минулого сезону довели, що ефективно працювати в рослинництві неможливо без впровадження нових рішень у технологічні процеси. Якщо не взяти погодний фактор під контроль, то він залишить фермерів без урожайності та доходів.
Однією з найбільш розповсюджених помилок у процесі зменшення витрат на ґрунтообробку є скорочення кількості необхідних операцій.
ТОВ «Агрофірма «Колос» роками шукала способи, як зменшити затрати і вирощувати достойні врожаї з огляду на погодні умови. Ефект побачили після впровадження вертикального обробітку ґрунту.
Цьогорічна зима абсолютно незвичайна. Деякі метеорологи навіть кажуть, що це не зима, а лише епізоди зими посеред осінньо-весняних умов. Причина у глобальному потеплінні. 2024 рік був унікальним в Україні: лише два місяці температура була близька до кліматичної норми. Сьогодні стан озимих не викликає тривоги, вологи в землі достатньо, але з посівною затягувати не варто.
Наразі в усіх регіонах України відмічається недостатня кількість опадів, відповідно, запасів вологи в ґрунті не вистачає, що згубно впливає на врожай сільськогосподарських культур. Ця історія спостерігається роками.
Загальна кількість опадів за листопад – січень становила лише 79,6 мм і суттєво поступалася середній багаторічній нормі, яка становить 117 мм.
У Групі АГРОТРЕЙД підбили підсумки агросезону 2024 року та провели навчання агрономів.
Пізня осінь у Черкаській області спричинила пізні сходи озимої пшениці. У господарстві ГК «Олімп» культура зійшла приблизно наприкінці жовтня, сходи довго і важко проходили період розвитку. Проте сьогодні для пшениці погода не є критичною, культура продовжує вегетувати.
Цей рік був не схожий на жоден попередній, говорять сільгоспвиробники. На території Вінницької області фіксували 42°C упродовж тривалого часу, а на поверхні ґрунту, не вкритого рештками, — 65°С. Це як в Африці, за таких умов жодна біота не виживає.
Кліматичні зміни, війна, застосування монокультур — це далеко не повний список негативних факторів, що впливають на українські ґрунти. Аграрії почали шукати технології та рішення, які б допомогли оздоровити поля, вирішити питання з впливом зміни клімату на виробництво і забезпечити ефективність.
В сільському господарстві немає єдиного, вірного, правильного шляху та підходу навіть до одного поля чи культури. В кожного спеціаліста, науковця будуть різні бачення й підходи, адже сільське господарство — це система, яка динамічно розвивається й постійно рухається. Вектор її руху непрогнозований, адже умови роботи постійно змінюються, і відбувається це досить швидко.
Наразі запасу вологи, який сформувався в ґрунті, не вистачить на увесь цикл розвитку ріпаку. Фермери на Одещині сподіваються на сніг, який додасть вологи для подальшого розвитку культури.
Перша декада вересня характеризувалася бездощовою, аномально спекотною для цього періоду погодою. Лише на початку другої декади локально пройшли дощі різної інтенсивності.
ФГ «Стоянов А.А.» в Ізмаїльському районі Одещини цього року вперше вирощує рис за допомогою крапельного зрошування.
Амарант — це одна з найбільш посухостійких культур, які вирощуються в Україні. Більш стійке лише зернове сорго.
Кліматичні зміни змушують аграріїв переглядати технології обробітку ґрунту: працювати з пожнивними рештками, максимально зберігати їх на поверхні, вносити добрива на потрібну глибину та у той період, коли вони найбільш необхідні рослині.