Агросектор після трьох років війни: виклики сьогодення та плани на відновлення
Протистояти об’єднуючись: чому ЄС має продовжити безмитну торгівлю з Україною
20 березня 2025, 05:56 1461
Наразі 57% українського експорту прямує до Європи. 2021 року цей показник складав лише 36%. Такий різкий стрибок відбувся завдяки скасуванню обмежень на український імпорт з боку ЄС у 2022 році. Торік безмитний режим продовжили, проте на деякі чутливі товари, як-от цукор, мед, курятина, були встановлені мита. Дія цього спеціального регламенту добігає кінця вже в червні цього року, і поки що жодних сигналів про його продовження немає.
Підсумки перших місяців року
За підсумками січня 2025 року економісти ЦЕС спостерігали найнижчі показники українського експорту за останній рік. Ситуація в лютому змінилася не кардинально, ріст експорту відбувся лише на 1% і становив 3 млн 850 тис. т.
«Чорноморські порти забезпечують стабільні обсяги експорту: в лютому через них проходило 88% відвантажень, у січні — 90%. Зростає експорт посівного матеріалу: лише постачання насіння кукурудзи перевищили $100 млн», — зазначив економіст ЦЕС Володимир Ланду під час вебінару «Чи зупинить ЄС безмитну торгівлю з Україною?».
Також у ЦЕС виокремлюють найважливіші новини для вітчизняної аграрної економіки:
- будівництво нового олійного заводу компанії «Астарта» потужністю понад 400 тис. т на рік, інвестиції склали $76 млн;
- пташиний грип у Польщі, який спричинив дефіцит яєць на локальному ринку, і Україна може цим скористатися як найбільший постачальник яєць до ЄС;
- обсяги ринку землі у 2024 році були найбільшими з часу його відкриття й перевищили 320 тис. га.
Кукурудза та соняшник — лідери експорту
Головною статтею експорту лишається агропродукція: на неї припало $1,5 млрд, що складає майже половину всього експорту з України. Найбільше експортується кукурудзи (16,4% усього експорту), також соняшникової олії та пшениці. Після агросектору друге місце посідає гірничо-металургійний комплекс. Харчова промисловість займає частку в 9%, і головною статтею є макуха.
У січні найбільшим імпортером української продукції стала Польща (11,1% від усього імпорту), важливими покупцями також є Італія, Іспанія, Німеччина, Нідерланди, Єгипет, КНР, Угорщина та Болгарія. Порівняно з січнем 2024 року Китай втратив третю позицію в цьому списку, оскільки обсяг експорту скоротився більш ніж удвічі.
Регіоналізація постачань і менша диверсифікація
За роки повномасштабної війни українська міжнародна торгівля значно регіоналізувалася, зокрема через логістичні обмеження. Так, експорт до Африки та Близького Сходу скоротився через блокаду Чорного моря. Торгівля з СНД наближається до нульового значення, і в результаті найбільш значним торговим партнером України став ЄС. Торік 60% українського експорту та 50% українського імпорту припадало саме на ЄС.
Яна Охріменко, економістка ЦЕС
Більшість обмежень у межах DCFTА (EU-Ukraine Deep and Comprehensive Free Trade Area — Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС) стосуються саме сільськогосподарської продукції, адже ці ринки, як правило, надзвичайно зарегульовані, і будь-які послаблення щодо аграрної сфери відбуваються в останню чергу. Для багатьох промислових товарів, що експортувала наша країна до ЄС до початку повномасштабної війни, вже діяли точкові домовленості. Тобто для певних груп промислових товарів, оскільки вони досягли європейських критеріїв якості, було включене зелене світло.
Від вільної торгівлі з ЄС найбільше виграли українські агроекспортери. Так, за період 2021-2024 років експорт саме сільськогосподарських товарів і харчової продукції зріс з 6,8 до 13,1 млрд євро. Проте диверсифікація зменшилася: левову частку займають продукти рослинництва (близько 20%), і ще близько 20% припадає на олії та жири, переважно рослинні.
«Ми експортуємо сировину, а імпортуємо товари з вищою доданою вартістю. До п’яти товарів, яким найбільше загрожує повернення до умов тарифного лімітування, належать кукурудза, цукор, натуральний мед, птиця, виноградний та яблучний сокові концентрати», — додала Яна Охріменко.
Питання лібералізації торгівлі занадто заполітизоване
Процедура лібералізації торгівлі між Україною та ЄС за статтею 29 Угоди про асоціацію є максимально простою для європейської сторони й потребує мінімум кроків для прийняття рішення, зазначив заступник міністра економіки — торговельний представник України Тарас Качка. Він є головним перемовником з української сторони щодо статті 29 Угоди про асоціацію.
Тарас Качка, заступник міністра економіки — торговельний представник України
Чекаємо позиції ЄС. Сподіваємося, що Європейська комісія розуміє, що ми не маємо права повернутися до попередніх умов торгівлі, які діяли до початку широкомасштабного вторгнення. Зрештою в нас негативний торговельний баланс із ЄС — мінус 10 млрд євро, і тому очевидно, що відсутність прогресу щодо подальшої лібералізаціі торгівлі матиме негативну реакцію з нашого боку, і очевидно, що нам потрібно буде опрацювати негативний сценарій, на вирівнювання торговельного балансу. Думаю, що до того не дійде, ми ще маємо резерв часу, щоб знайти конструктивне рішення. 9 квітня в Брюсселі відбудеться Рада асоціації, можливо, будуть певні домовленості.
Він наголосив, що питання лібералізації торгівлі є дуже політизованим. На прикладі кукурудзи Тарас Качка пояснив, що ЄС імпортує її більше, ніж Україна може фізично туди поставляти — за 15 млн т експорту з України до ЄС усе одно потреби Євросоюзу значно більші. З погляду балансу ринків і продовольчої безпеки ЄС більше зацікавлений у повному відкритті та збереженні повної лібералізації торгівлі з Україною. Тож у цьому питанні більше політики, ніж торгівлі, — підсумував заступник міністра економіки — торговельний представник України.
Такої ж думки дотримується і доцент Kyiv School of Economics/Freie University Berlin Олег Нів'євський.
«Статистика 2021 року показує, що під квотування з боку ЄС потрапляло лише 40 позицій сільгосппродукції, що складали 30% від усього аграрного експорту. Це і є економічний масштаб дискусії», — пояснив він.
Економіст нагадав, що фермери — це значна частка електорату, тож політики змушені з ними рахуватися.
Олег Нів'євський, доцент Kyiv School of Economics/Freie University Berlin
Лібералізована торгівля вигідна ЄС. Вона підвищує добробут ЄС на півмільярда євро. Український цукор у певні періоди після 2022 року складав 50% від імпорту ЄС, у середньому — 35%, але це не означає, що наш цукор комусь зламав бізнес. Навпаки, наш експорт допоміг згладити ціни, що в час неврожаю цукрових буряків злетіли вище 800 євро за тонну. Це стосується й іншої продукції, молочної зокрема. Збільшення експорту свідчить про те, що наша продукція там потрібна. Тож економічний аспект повинен зіграти нам на руку, щоб продовжити ліберальний режим.
Українська економіка може недоотримати близько 3 млрд євро
Торговельна частина Угоди про асоціацію (ПВЗВТ) версії 2021 року не відповідає реальним обсягам ні українського виробництва та експорту, ні актуального європейського попиту на агрохарчову продукцію, вважає голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко.
Проте бізнес готується до найгіршого — повернення до режиму торгівлі, який діяв 2021 року.
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ
Говорячи про такі чутливі товари як цукор, птиця, яйця, варто нагадати, що частка української продукції в споживанні Євросоюзу сягає менше 2-3%, відповідно, загалом наш вплив на європейський ринок незначний, мізерний. Хотілося б, щоб споживачі української продукції в Європі висловлювали свої думки, для цього і працює УКАБ у Брюсселі, налагоджуючи діалог із європейськими стейкхолдерами.
За підрахунками УКАБ, українська економіка може недоотримати близько 3 млрд євро валютної виручки в 2025 році, якщо продукція не буде постачатися на ринок Європейського Союзу. До того ж часу для оптимізації логістики на треті ринки не вистачить.
Проте, на думку Олександри Авраменко, комунікації лише з Брюсселем може бути недостатньо. «Потрібно звертатися до країн, які не дуже прихильні до української агропродукції, пояснювати, чому важлива лібералізація. І шукати історії, що підтверджують посилення харчової безпеки, як-от: польський виробник макаронів, що використовував українську пшеницю, іспанський хамон, нідерландське тваринництво. Таких історій у кожній країні достатньо», — пояснила вона.
Надійне партнерство у розпал торговельних війн
Зараз Україна експортує більше сировинної продукції — з 12,8 млрд євро близько 8 млрд припадають на олію, зернові та шрот. Ця продукція стимулює економічне пожвавлення в країнах ЄС.
Катерина Співакова, директорка з комунікацій та взаємодії з урядом Kernel
Європейський споживач голосує і за бутильовану продукцію з України, і за сировинну продукцію. Лише 10% з того, що експортує наша компанія, вирощуємо самі, а 90% купуємо у аграріїв, тож ми максимально зацікавлені в тому, щоб малий і середній виробник розвивався й виробляв якісну продукцію.
На її думку, для Європи було б абсолютно логічним стимулювати імпорт товарів, що потрібні найбільше (кукурудза, соя, шрот), з України, ніж залежати від Північної та Південної Америки. До того ж українська продукція повністю відповідає всім вимогам щодо захисту довкілля, регуляціям і правилам європейської торгівлі.
Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко додала, що за 2024 рік кількість нотифікацій щодо української продукції в європейській системі контролю RASFF була меншою, ніж усередині ЄС (до прикладу, Польщі).
«Торговий протекціонізм, нетарифні бар'єри, затримка перевірок на кордонах — ці питання були і будуть. Але українські виробники з 2014 року запроваджують стандарти ЄС, тож вітчизняна продукція на європейському ринку апріорі відповідає всім вимогам, інакше б вона туди не потрапила. Це треба доносити до ключових гравців у Брюсселі та в столицях держав-членів», — вважає вона.
У відповідь на політику Трампа Європа вводить тарифи на американські товари, тож українські експортери сподіваються, що матимуть більше перспектив на європейських ринках та інвестують у розвиток виробництва. Крім того, учасники дискусії зазначили, що, окрім торговельної напруги між США та ЄС, спостерігається також протистояння між США та Китаєм, і ця блоковість може зростати. Протистояти його впливу можна лише об’єднуючись, а ЄС разом із Україною стане тільки сильнішим.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
