імпорт

У січні – червні 2025 року до України було ввезено агропродукції на $4262 млн. Це на $398 млн більше, ніж за 6 місяців минулого року.

З початку поточного сезону (1 липня 2025 р.) по 27 липня країни Євросоюзу імпортували 267,8 т олії, що на 38% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону.

У 2024 році в Україні було вироблено хліба більше, ніж у 2021-му: на 34,51 млрд грн порівняно з 33,94 млрд грн. Це відбулося завдяки впровадженню технологій і експорту. Однак загалом в Україні ринок хліба зменшився приблизно на 20% через ризики, пов’язані з війною.

У торгівлі з ЄС Україна матиме перехід з режиму, який діяв до 5 червня, до режиму дії квот для української продукції 7/12 від звичайних річних обсягів. Крім цього, передбачений період узгодження нових умов торгівлі між Україною та ЄС на основі статі 29 DCFTA.

До 2021 року Україна була нетто-імпортером, ємність вітчизняного ринку знаходилася на рівні 4 тис. т фундука у шкаралупі. Фундук до України завозиться переважно з Грузії, Туреччини та Азербайджану. Саме ці країни експортують горіх до ЄС.

Для українських молочарів 2024 рік видався сповненим викликів. Відключення електроенергії змушували їх працювати на дизельних генераторах 24/7, не припинялися навмисні обстріли аграрних підприємств російськими агресорами у прифронтових зонах, а через рекордну, за останні 70 років, спеку виробництво молока на деяких фермах зменшилося влітку до 45%.

Несприятливі погодно-кліматичні умови, які спричиняли значні періоди тривалої спеки та надмірної вологи, а також температурні коливання, розвиток і поширення хвороб призвели до погіршення врожаю картоплі та зменшення його обсягів. Тому Україна потребує імпорту.

Цього сезону імпортери соняшникової олії зменшать запити. В ЄС скорочення попиту на соняшникову олію пояснюється відсутністю активного реекспорту з України через румунські порти.

Питома вага імпортної хлібобулочної продукції на українському ринку повільно, але впевнено збільшується. Це переважно вироби тривалого зберігання, борошняні та кондитерські вироби.

За останні 10 років світовий ринок продуктів переробки зерна зріс на $9,5 млрд. Насамперед приріст торгівлі прийшовся на Європу, там обсяг борошномельної продукції збільшився на $4,8 млрд.

Ситуація зі споживанням крохмалю на ринку України останніми роками змінюється дуже динамічно. За інформацією українських виробників та відкритих джерел, ще до повномасштабного вторгнення росії його споживання всередині країни складало 12 тис. т. Сьогодні ринок крохмалю зменшився, і внутрішнє споживання сягає приблизно 8 тис. т.

Хлібопекарі виокремлюють проблему з обмеженою пропозицією якісної сировини на ринку, мають фінансові труднощі через довготривалий розрахунок торговельних мереж за поставлений товар і водночас повинні адаптовувати виробництво та продукцію до євростандартів.

Імпорт продуктів до України за показниками витікання валюти з країни посідає третє місце після зброї та енергоносіїв. Тому, окрім експорту, виробникам є чим займатися і на внутрішньому ринку.

Якщо з 20 лютого поляками будуть заблоковані всі шляхи, логістичні затрати українських компаній-імпортерів зростуть у 2,5 раза, буде значна затримка товару, що спричинить збільшення витрат до 40-50 млн грн на місяць.

Більшість грибних господарств, які працювали до повномасштабного вторгнення, відновили виробництво та продовжують функціонувати. Обсягів виробленої продукції достатньо для закриття потреб внутрішнього ринку, тож наразі в імпорті грибів немає потреби.

Блокада на польському кордоні мала більш негативний вплив на імпорт, аніж на експорт.

Станом на кінець 2023 року спостерігалося рекордне зростання ціни на картоплю, і це при тому, що в Україні урожай був вище середнього. Проблема у відсутності сховищ та недотриманні технологій. Простіше кажучи, багато картоплі просто згнило.

У 2023 році вітчизняний агропродовольчий експорт очікується на рівні показників минулого року. Однак, якщо нинішня ситуація не покращиться, у 2024 році навіть зберегти існуючі його обсяги стане об’єктивно складніше.

Кабінет Міністрів схвалив проєкти законів, які адаптують українське законодавство у сфері торговельного захисту до регламентів Європейського Союзу та посилюють захист, зокрема національних виробників.

Імпорт виноробної продукції в Україну наразі неконтрольований. На жаль, його не перевіряє майже ніхто. До нас везуть все, що тільки можна, з усіх країн світу.