імпорт

Несприятливі погодно-кліматичні умови, які спричиняли значні періоди тривалої спеки та надмірної вологи, а також температурні коливання, розвиток і поширення хвороб призвели до погіршення врожаю картоплі та зменшення його обсягів. Тому Україна потребує імпорту.

Цього сезону імпортери соняшникової олії зменшать запити. В ЄС скорочення попиту на соняшникову олію пояснюється відсутністю активного реекспорту з України через румунські порти.

Питома вага імпортної хлібобулочної продукції на українському ринку повільно, але впевнено збільшується. Це переважно вироби тривалого зберігання, борошняні та кондитерські вироби.

За останні 10 років світовий ринок продуктів переробки зерна зріс на $9,5 млрд. Насамперед приріст торгівлі прийшовся на Європу, там обсяг борошномельної продукції збільшився на $4,8 млрд.

Ситуація зі споживанням крохмалю на ринку України останніми роками змінюється дуже динамічно. За інформацією українських виробників та відкритих джерел, ще до повномасштабного вторгнення росії його споживання всередині країни складало 12 тис. т. Сьогодні ринок крохмалю зменшився, і внутрішнє споживання сягає приблизно 8 тис. т.

Хлібопекарі виокремлюють проблему з обмеженою пропозицією якісної сировини на ринку, мають фінансові труднощі через довготривалий розрахунок торговельних мереж за поставлений товар і водночас повинні адаптовувати виробництво та продукцію до євростандартів.

Імпорт продуктів до України за показниками витікання валюти з країни посідає третє місце після зброї та енергоносіїв. Тому, окрім експорту, виробникам є чим займатися і на внутрішньому ринку.

Якщо з 20 лютого поляками будуть заблоковані всі шляхи, логістичні затрати українських компаній-імпортерів зростуть у 2,5 раза, буде значна затримка товару, що спричинить збільшення витрат до 40-50 млн грн на місяць.

Більшість грибних господарств, які працювали до повномасштабного вторгнення, відновили виробництво та продовжують функціонувати. Обсягів виробленої продукції достатньо для закриття потреб внутрішнього ринку, тож наразі в імпорті грибів немає потреби.

Блокада на польському кордоні мала більш негативний вплив на імпорт, аніж на експорт.

Станом на кінець 2023 року спостерігалося рекордне зростання ціни на картоплю, і це при тому, що в Україні урожай був вище середнього. Проблема у відсутності сховищ та недотриманні технологій. Простіше кажучи, багато картоплі просто згнило.

У 2023 році вітчизняний агропродовольчий експорт очікується на рівні показників минулого року. Однак, якщо нинішня ситуація не покращиться, у 2024 році навіть зберегти існуючі його обсяги стане об’єктивно складніше.

Кабінет Міністрів схвалив проєкти законів, які адаптують українське законодавство у сфері торговельного захисту до регламентів Європейського Союзу та посилюють захист, зокрема національних виробників.

Імпорт виноробної продукції в Україну наразі неконтрольований. На жаль, його не перевіряє майже ніхто. До нас везуть все, що тільки можна, з усіх країн світу.

Уряд скасував спрощення вимог щодо обов’язкового маркування імпортованих харчових продуктів державною мовою під час воєнного стану.

Воєнні дії призвели до порушення технологічних циклів вирощування і утримання птиці, що відповідно негативно вплинуло на обсяги постачання молодняка та комплектування виробничих потужностей.

Уряд спрощує вимоги до імпорту та переміщення сільськогосподарської продукції рослинного походження, у тому числі насіння, в умовах воєнного стану.

Бізнес-спільнота бачить, що нормативно-правове регулювання у період воєнного стану в Україні суттєво обмежує можливості продовження економічної активності бізнесу.

Уряд розширив перелік товарів критичного імпорту, включивши до нього необхідну аграріям сільгосптехніку, запчастини, обладнання для сільгоспробіт. Йдеться про трактори, сільгоспмашини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни тощо.