
Від ідеї до 1,5 мільйона хлібин: історія інклюзивної пекарні з Києва

Виробництво борошна у США опустилось до 14-річного мінімуму

В Україні стартує проєкт підтримки крафтових виробників харчових продуктів. Як долучитися?

Україна експортує майже вдвічі більше соусів, ніж імпортує, відповідно, значення обсягів виробництва перевищує значення обсягів споживання соусів.

Існує думка, що між індустріальними виробниками хлібобулочних виробів і крафтярами в Україні панує конкуренція. І це припущення має місце, оскільки спостерігається ситуація, коли певні пекарні завдяки оптимізації виробництва різними способами намагаються виробляти продукти, які схожі на індустріальні вироби, але коштують дешевше.

Сучасне агровиробництво в Україні змінюється під тиском глобальних викликів: коливання валют, зростання цін на імпорт, затримки логістики та невизначеність із постачанням. У цих умовах аграрії дедалі частіше шукають локальні та надійні рішення, які гарантують стабільність і якість.

Український тренд на мобільні сокарні набирає обертів: у різних регіонах країни з’являються цехи, де кожен може принести власні яблука чи груші й отримати на виході чистий, без жодних домішок сік.

Виробничі лінії заводу YEDNIST’ FOOD з виробництва круп і борошна, який наприкінці березня запрацював у Полтавській області, оснастили інноваційним якісним обладнанням переважно українського виробника. Таким чином компанія вирішила підтримати вітчизняне виробництво.
.png)
У Миргородському районі Полтавської області розпочало роботу нове сучасне підприємство — завод із переробки зерна YEDNIST’ FOOD. Це черговий успішно реалізований проєкт групи компаній YEDNIST’ GROUP.
.png)
Ще до 2023 року ТОВ «КРОЗ» переробляло 90 т/добу сировини, працювали з органічною продукцією, виробляли соняшникову олію на експорт. Однак у 2023 році підприємство зазнало рейдерської атаки, що змусило переробника зупинити роботу.

У межах Європейського зеленого курсу до 2030 року ЄС має амбітні плани досягти виробництва біометану на рівні 35 млрд м³ та 100 млрд м³ — до 2050 року. Наразі Європа виробляє та споживає 4,9 млрд м³ біометану.

З початком повномасштабного вторгнення український агробізнес вимушений був залучати безповоротну грошову допомогу для відновлення підприємств, розвитку, впровадження інновацій, виходу на нові ринки. Одним із найбільших донорів для агрогалузі стали грантові програми USAID.

Сьогодні багато компаній намагаються оптимізуватися і залучають до бізнес-процесів передові ШІ-технології, що допомагають не лише пережити скрутні часи, а й вивести бізнес на рівень сталого зростання.

На двох заводах, розташованих у містах Шабац (Elixir Zorka) та Прахово (Elixir Prahovo) у Республіці Сербія, виробляють мінеральні добрива для внутрішнього та зовнішнього ринків. Щороку заводи виготовляють до 1 млн т продукції (добрива, фтористий алюміній, фосфорна кислота), яку в повному обсязі реалізують.

Підприємство «Чанта Маунт» за 2,5 року від початку повномасштабної війни повністю відновило виробництво. Частково це стало можливим завдяки отриманому державному гранту в розмірі максимально заявленої суми — 8 млн грн.

На ринку хлібобулочних виробів уже відчутні позитивні зміни, і в цьому найбільша заслуга крафтярів, які виробляють різноманітний хліб, та індустріальних виробників, які впроваджують інновації та змінюють базовий асортимент виробів.

На ринку олійних культур останнім часом фіксується тенденція до зростання споживання, а обсяги виробництва знижуються. Різниця між цими показниками досягла абсолютного рекорду — 25 млн т.

Ринок хліба в Україні видозмінюється: поряд із промисловими хлібозаводами з’являється все більше крафтових пекарень, які пропонують споживачеві якісний гастрономічний продукт. Гравці ринку вбачають у хлібопекарській та макаронній галузі новий сенс — створювати продукти, які будуть для людей не просто їжею, а інструментом корисного харчування.

Компанія «ВІЛІС» отримала грантові кошти від USAID Агро на закупівлю нового обладнання.