
Український артбук Шлях Зерна отримав ще одну престижну нагороду

Розслідування справи про розкрадання зерна ДПЗКУ на $60 млн завершено

Укрзалізниця у квітні перевезла майже 2,9 млн т зерна

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні станом на 1 квітня склали 15,68 млн т, що на 5,3 млн т більше, ніж було на 1 квітня 2025 року.

Перед облаштуванням елеватора в СФГ «Тиблевич» уважно обирали виробника та вивчали не лише якість обладнання, а і товщину металу. Для зберігання зерна оптимальним варіантом для себе визначили силос на 6 тис. т від LUBNYMASH. Транспортні норії також обрали у даного заводу-виробника.

Латвія продовжила дію заборони на імпорт зерна та кормової продукції з росії та білорусі до 1 липня 2027 року.

Станом на кінець березня елеватори Групи АГРОТРЕЙД прийняли понад 391 тис. т зерна.

В Одеській області судитимуть жінку, яку підозрюють у реєстрації фіктивних аграрних підприємств.

Конфлікт на Близькому Сході має значний вплив на глобальну торгівлю агропродукцією.

Китайська влада визначила ключові пріоритети розвитку агросектору на 2026 рік, зокрема нарощування виробничого потенціалу зерна та посилення захисту сільськогосподарських угідь.

Компанія «Мостиська драй порт» («Контейнерний Термінал Мостиська») за підсумками 12 місяців 2025 року обробила понад 47 тис. TEU контейнеризованих вантажів.

Порти Польщі у 2025 році скоротили перевалку зернових вантажів на 17% порівняно з попереднім роком.

Обсяг середньодобової передачі зернових вантажів залізницею до Угорщини, Словаччини та Польщі зріс у грудні.

На Закарпатті судитимуть керівницю науково-дослідного інституту НААН та завідувачку зернового складу за розтрату 300 т зерна на суму майже 1,9 млн грн.

Десять зернопереробних підприємств було запущено в Україні 2025 року, а торік почали роботу 22 таких компанії.

Попри скорочення виробництва у низці країн-імпортерів, світовий ринок пшениці залишається під тиском рекордної пропозиції.

Останніми роками погіршується якість зерна. Якщо 2020 року в структурі врожаю продовольчої пшениці було 57%, то 2024 року — лише 27%, і цьогоріч цифри також кращими не будуть. Із житом ще більша проблема.

За тверду пшеницю аграріям пропонують ціну на 20% вищу, ніж за м’яку, тому фермерам ніби вигідно вирощувати тверді сорти. Але варто зважати, що через кліматичні умови та відсутність районованих сортів тверда пшениця раз на три роки виходить фуражної якості, й потім її нікуди подіти.

Ринок хліба в Україні видозмінюється: поряд із промисловими хлібозаводами з’являється все більше крафтових пекарень, які пропонують споживачеві якісний гастрономічний продукт. Гравці ринку вбачають у хлібопекарській та макаронній галузі новий сенс — створювати продукти, які будуть для людей не просто їжею, а інструментом корисного харчування.