У січні – червні 2025 року до України було ввезено агропродукції на $4262 млн. Це на $398 млн більше, ніж за 6 місяців минулого року.
Про це повідомляє провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький із посиланням на Державну митну службу.
За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно виступають держави Європейського Союзу. На них припадає понад 52% імпортних поставок.
За І півріччя 2025 року у цьому регіоні було закуплено сільгосппродукції на суму в $2235 млн. Значно менші обсяги імпорту з інших регіонів світу.
За січень – червень цього року українські компанії закупили продовольства у партнерів з Азії на $820 млн (понад 19% у загальних обсягах закупівель), країн Латинської Америки — на $351 млн (8%) та Африканського континенту — на $242 млн (близько 6%).
У рейтингу головних постачальників сільськогосподарської продукції на наш продовольчий ринок провідні місця посідають Польща ($568 млн), Туреччина ($345 млн), Німеччина ($322 млн), Італія ($202 млн), Нідерланди ($200 млн), Франція ($171 млн), Норвегія ($147 млн), Іспанія ($140 млн), Китай ($132 млн) та Еквадор ($111 млн).
Сумарно ці 10 країн забезпечують 55% вартості вітчизняного аграрного імпорту.
Товарна структура імпорту продовольчої продукції в Україну в цілому залишається незмінною.
Водночас з 2022 року внаслідок окупації окремих територій та бойових дій на півдні країни, викликаних широкомасштабною збройною агресією рф, до переліку основних імпортованих продуктів додалися овочеві культури. Імпорт плодово-ягідної групи формується переважно з цитрусових і бананів, інших екзотичних фруктів разом із горіхами.
У І півріччі 2025 року він склав $472 млн, що на 14% перевищило вартість закупівель за аналогічний період попереднього року. Вартість закупівель овочів з-за кордону збільшилася на 64% і склала $355 млн. Основний акцент українські компанії-імпортери зробили на придбанні помідорів, картоплі, капусти, моркви, огірків, солодкого перцю — продуктів, власна пропозиція яких звично зменшилась після проходження періоду збирання минулорічного урожаю або через неочікувані скорочення обсягів виробництва.
Різних харчових продуктів, зокрема екстрактів, концентратів, готових соусів тощо, закупили за кордоном на $277 млн, що на 2% перевищило показник І півріччя минулого року по даній групі.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Частка українських виробників на ринку яблук зросла до 80%, хоча ще десять років тому близько 60% продукції на полицях супермаркетів складав імпорт. Водночас 2026 року імпорт забезпечує 80–90% українського ринку груш, що відкриває можливості для розвитку вітчизняного виробництва.

Український ринок сиру у жовтні залишається відносно стабільним, однак вітчизняні виробники потерпають від конкуренції з імпортом, зростання витрат і скорочення експорту.

Традиційною зоною вирощування проса в Україні є степові регіони. Водночас під впливом повномасштабного вторгнення рф на територію України, зміни виробничої географії та кліматичних чинників ареал культивування проса поступово зміщується і розширюється, зокрема, в напрямку Лісостепу та Полісся.

Динаміка посівних площ проса в Україні протягом останніх років характеризується значною волатильністю.

До кінця 2026 року закупівельні ціни на свиней у живій вазі можуть зрости на 0–5%, тоді як у роздробі свинина може подорожчати на 3–5%. Різкого стрибка цін не очікується через дешевий імпорт, надлишкову пропозицію та ризики поширення АЧС.

В Україні триває збирання проса. Наявні дані свідчать, що середній показник наразі перевищує 23 ц/га.

Україна та Європейська комісія обговорили зміну механізму адміністрування тарифних квот для молочної продукції та борошна, а також розширення можливостей експорту українського біоетанолу до ЄС.

Економічна ефективність вирощування проса значною мірою залежить від ринкової кон’юнктури — насамперед рівня цін реалізації та стабільності попиту. За відносно невисоких виробничих витрат культура може забезпечувати позитивну рентабельність.

Ринок землі сільськогосподарського призначення у серпні 2026 року помітно сповільнився.