Зерно, обігові кошти та євроінтеграція: що впливає на виробництво хліба в Україні

23 травня 2024, 05:48 1522

Хлібопекарі виокремлюють проблему з обмеженою пропозицією якісної сировини на ринку, мають фінансові труднощі через довготривалий розрахунок торговельних мереж за поставлений товар і водночас повинні адаптовувати виробництво та продукцію до євростандартів.

Брак зерна — відтік обігових коштів

Голова наглядової ради ПАТ «Черкаський хлібокомбінат» Андрій Табалов розповів під час конференції «Хлібна Індустрія 2024», що останнім часом на внутрішньому ринку спостерігається нестача продовольчого зерна, тож виробники обмежені у виготовленні хліба

propData.content.image
Андрій Табалов, голова наглядової ради ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»

Є критичний брак продовольчого зерна. Ми пережили декілька місяців, але нам ще деякий час потрібно протриматися до нового врожаю. Продовольчого зерна не вистачає, і воно набагато вище в ціні, ніж було торік. Цього сезону прогнозується, що врожай буде кращим, і тоді, можливо, на одну проблему стане менше. Але нині ми стикнулися з нею, а це вимиває наші обігові кошти.

Агровиробники зазначають, що можна виростити висококласну яру пшеницю, адже є селекція, хороші сорти, але продати її за відповідною ціною складно.

«Яру тверду пшеницю, я підозрюю, фермери будуть продавати як товарну. Тому виникає запитання: чи варто вирощувати яру висококласну пшеницю, якщо вона не відрізняється від пшениці третього класу, і ціни на неї мізерні?», — зазначає перший віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Шеремета. 

За його прогнозами, цьогоріч Україна може отримати менший врожай пшениці, але зерно буде мати вищий клас, кращу якість.

propData.content.image
Віктор Шеремета, перший віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України

Цього року ми отримаємо менший врожай. Як правило, в такому разі пшениця має вищий клас, оскільки менше опадів, менше вимивається клейковини. Може, і натуру ми отримаємо меншу, але загалом пшениця буде кращої якості. 

Відтермінування платежів: виробники хліба фактично кредитують торговельні мережі

Крім переживань за наявність сировини, хлібопекарі також страждають від значного відтермінування платежів від ритейлу.

propData.content.image
Андрій Табалов, голова наглядової ради ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»

Відстрочення повернулося до місячного терміну, а розуміємо, що таке місяць для оплати за хлібну продукцію, коли вона «живе» на полиці супермаркету по декілька днів. Тобто ми фактично кредитуємо торговельні мережі, причому за борошно та пшеницю платимо набагато раніше. Існує певний касовий розрив, і він болючий для нас, програма «5-7-9%» його не вирішує.

У ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» пояснюють, що відтермінування оплат — це про зберігання залишків на складі, оптимізацію оборотності товару, ефективність асортименту. На відтермінування впливає маркетингова, цінова стратегія, ефективність асортименту, і на ці фактори великий вплив також мають постачальники і виробники.

«Не варто забувати, що торговельні мережі — це не фінансова установа, а канал збуту, і значна частина факторів, які впливають на оборотність товарів, залежить від виробників і постачальників. Інша проблема — це платіжна дисципліна. Є проблеми з наданням документів, коректним оформленням, і через це бувають затримки оплати, але у нас таких ситуацій не буває», — зазначає начальник відділу по роботі з державними установами та корпоративної соціальної відповідальності ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» Сергій Іващенко.

Розрахунки з виробниками та ціни на хліб

Хліб — це основний продукт для споживачів, тому попит на нього є. Від початку війни за всіма продуктами харчування спостерігалося падіння попиту внаслідок здорожчання, відтоку покупців, проте сьогодні галузь націлена на роботу та розширення можливостей.

propData.content.image
Наталія Петрівська, виконавча директорка Українського фуд-ритейл альянсу

Зміна цін на хлібобулочні вироби та всі інші товари, які здорожчають, — це болюче питання. Минулого року ми підписали меморандум, на який встановили 30 календарних днів на розрахунки за продукти харчування. Туди увійшли всі види хліба та борошно. На сьогодні ні по борошну, ні по хлібобулочним виробам ми не виходимо в нуль з двох причин: заблоковані податкові накладні, невчасно чи некоректно надані товарно-виробничі документи від переробників. Тому питання щодо розрахунків згідно з меморандумом виконується.

Щодо строків розрахунків, наразі деякі мережі взяли на себе зобов'язання і виплачують гроші швидше, ніж товар реалізується.

З цінами на хлібобулочні вироби ситуація складна. За словами Наталії Петрівської, сьогодні ринок хлібобулочних виробів є регіональним, незважаючи на те, що великі компанії мають виробництво в кожному регіоні. Але логістика відбувається в межах однієї-двох областей. Також спостерігається різниця цін за регіонами: Київська і Львівська області в топі за вартістю хліба, на Сумщині, Харківщині різниця в ціні може сягати 20-30%.

Державне регулювання та регулювання імпорту в ЄС

Хлібопекарська галузь активно рухається до європейських стандартів, а борошномели та переробники зерна докладають максимум зусиль, аби створити кращий продукт, який продаватиметься не лише на полицях українських магазинів, а й за кордоном.

З погляду державного регулювання і регулювання імпорту в ЄС, хлібна індустрія знаходиться в кращих умовах порівняно з іншими товарними позиціями, оскільки більшість продукції не регулюється під час імпорту. 

Продукцію, яка містить компоненти тваринного походження (композитні продукти, заморожені), звичайно, можна побачити на полицях європейських магазинів, але напередодні вони проходять певну процедуру перевірок.

propData.content.image
Ольга Шевченко, радниця голови Держпродспоживслужби України, заступниця директора з міжнародного співробітництва Державного науково-дослідного інституту біотехнологій і штамів мікроорганізмів

Ми обрали шлях європейської інтеграції, і це стосується всіх сфер. І сфера безпечності харчових продуктів не є винятком, вона одна з найбільш зарегульованих щодо доступності на ринку для споживача. Тому відповідність стандартам не завжди є достатньою. Досить багато етапів перевірки проходить продукція тваринного походження або та, яка містить продукти тваринного походження — неважливо, в якій кількості.

Коли наша продукція потрапляє на кордон з Європою, вимоги однакові за всіма країнами-членами, зрозуміло, що існують специфічні стандарти, умови, маркування, які можуть вимагатися окремими мережами, країнами. Є також регіональні стандарти, які можуть застосовуватися до продукції.

Рішення, що допоможуть на шляху євроінтеграції

Цього року для українських виробників доступний пілотний проєкт, який наразі тестується користувачами, — система TRACES NT. На цей інструмент варто звернути увагу тим виробникам, які безпосередньо працюють із композитами, із замороженими продуктами, що містять будь-який відсоток продуктів тваринного походження.

propData.content.image
Ольга Шевченко, радниця голови Держпродспоживслужби України, заступниця директора з міжнародного співробітництва Державного науково-дослідного інституту біотехнологій і штамів мікроорганізмів

Сьогодні ми перейшли на нові умови сертифікації, основна увага спрямована на продукти, які найбільше експортуються. Композитні продукти потрапили до списку цього року. Фактично з січня композитна продукція експортується шляхом електронного засвідчення працівниками Держпродспоживслужби, і документи, які заповнюються в Україні, потрапляють у інформаційне поле ЄС. 

Система TRACES NT зекономить час проходження оформлення вантажів на кордоні, інформація буде завчасно внесена до реєстру, тож інспектор вже знатиме, якої саме перевірки потребує продукція. 

Доєднатися до системи можна безкоштовно, єдине — папери, які були оформлені раніше, сертифікати державного зразка будуть адаптовані до системи і оформлюватимуться електронно.

Ще один інструмент, який допоможе виробникам, — застосунок «ЕкоЗагроза», який дає можливість інформувати державні органи про порушення вимог природоохоронного законодавства.

propData.content.image
Сергій Поліщук, в.о. начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу, головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу

Імплементація до європейського законодавства вимагає не лише узгодження, а і за допомогою інструменту «ЕкоЗагроза» вирішення екологічних проблем. Потрібен ресурс, законодавча база і розуміння, тому в цей період нам потрібно підказати бізнесу, як погодити з вимогами діюче законодавство, провести на підприємствах якісно-нормативні аналізи.

Кліматичні зміни позначаться на агросекторі та переробці продукції

Зміна клімату наразі є найбільшою глобальною проблемою всього людства, і її вирішення — пріоритет у внутрішній та зовнішній політиці багатьох країн. Від цього протягом наступних 10 років залежить доля та умови життя наступних поколінь усієї планети.

propData.content.image
Сергій Власенко, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України

У найближчій перспективі прогнозоване потепління може збільшити врожайність, продовжити період вегетації культур, однак високі температури можуть перевищити порогові значення, які вплинуть на окремі культури. В умовах теплішого клімату зростатиме частота спеки, збільшення кількості посух матиме негативний вплив.

Вплив зміни клімату на сільське господарство вимагатиме проведення адаптаційних дій — від політики національного рівня до окремих домогосподарств. На думку Сергія Власенка, щоб агросектор відновився й став гідним джерелом доходу для фермерів і переробників, забезпечив продовольчу безпеку, необхідно інвестувати. 

«Щодо євроінтеграції в галузі довкілля — це одна з найважливіших галузей, у нас більше тисячі нормативно-правових актів. Нами розроблено стратегію кліматичної політики до 2035 року, євроінтеграційний законопроєкт. І на третій квартал у нас запланований законопроєкт №6004, який запускає перехід національних підприємств та установ на європейські стандарти роботи і впровадження найкращих доступних технологій та методів управління», — повідомив чиновник.


Вікторія Полевик, AgroPortal.ua