Джерело фото: ProAgro Group
Імпорт продуктів до України за показниками витікання валюти з країни посідає третє місце після зброї та енергоносіїв. Тому, окрім експорту, виробникам є чим займатися і на внутрішньому ринку.
Про це розповів співвласник і керуючий партнер HD-group Борис Шестопалов під час конференції Agro Ukrainian Summit.
За його словами, наразі від 40 до 60% продуктів на полицях супермаркетів — іноземного виробництва. Їхня частка зросла під час воєнного стану на 30-40%.
«Це час шторму, в якому знаходиться країна, а ми дійсно перебуваємо в штормі, пов'язаному із зовнішніми і внутрішніми викликами, та ще й з воєнним станом. Тому більш складних умов для старту ніби й не може бути, але це якраз сприятливий час для випробування, інвестицій, створення нових підприємств», — зауважив Борис Шестопалов.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Агрохолдинг МХП у липні поточного року викупив у Катерини Ніколаєнко 30% виробника курячих снеків РябChick, довівши свою частку до 100%.

Від початку повномасштабної війни торгівля України з Норвегією зросла на 45%. І хоча сьогодні прослідковується незначний спад (-8%), все ж таки торговельні відносини продовжуються. З Норвегії до України експортується набагато більше продукції — у 2025 році було продано майже на 4,9 млрд євро.

30 жовтня в Києві відбудеться ХХV Міжнародна конференція Fat & Oil Industry 2026. Для участі у конференції вже зареєструвалися близько 100 делегатів з понад 10 країн світу, серед яких — провідні учасники олійно-жирової галузі України.

Окремі партії перцю торговельної марки Terre Exotique відкликають в Україні через ризик забруднення бактеріями Salmonella.

Частка українських виробників на ринку яблук зросла до 80%, хоча ще десять років тому близько 60% продукції на полицях супермаркетів складав імпорт. Водночас 2026 року імпорт забезпечує 80–90% українського ринку груш, що відкриває можливості для розвитку вітчизняного виробництва.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.

На ринку хлібобулочних виробів уже відчутні позитивні зміни, і в цьому найбільша заслуга крафтярів, які виробляють різноманітний хліб, та індустріальних виробників, які впроваджують інновації та змінюють базовий асортимент виробів.

У час складних випробувань для країни агріфуд-сектор намагається не лише утриматися, але й створювати нові продукти, інвестувати у розвиток, завойовувати іноземні ринки.

Галузь глибокої агропереробки має великий потенціал, але потребує інвестицій у сучасні індустріальні парки. Це великі капітальні вкладення на старті, але водночас і відсутність великих додаткових вкладень на десятки років уперед.