Всеукраїнська асоціація пекарів

Виробники борошна та хліба кілька років відмовляються підписувати з Мінагрополітики зерновий меморандум, оскільки у ньому не враховані інтереси переробників.

У Черкаській області відбулася конференція-виставка «Хлібна індустрія-2024», під час якої хлібопекарі обговорили актуальні проблеми та здобутки в борошномельній галузі, а також шукали та напрацьовували спільні рішення з представниками органів державної влади.

«Всеукраїнська асоціація пекарів» приєдналася до двох найбільших міжнародних асоціацій AIBI (International Association of Plant Bakers, Бельгія) та UIBC (Міжнародна спілка пекарів і кондитерів, Іспанія). Цьому передували складні перемовини та виконання відповідних вимог українськими виробниками хліба.

З початку повномасштабної агресії росії харчова переробна галузь України зазнала меншого падіння, ніж інші. Нині вона майже відновилася та повернулася до довоєнного рівня. Але й надалі розвиток експорту є найважливішим завданням не лише для зростання галузі переробки, а й для розвитку аграрного виробництва, адже якщо не буде внутрішнього замовника, аграрії не матимуть сенсу вкладатися в технології.

Українські пекарі сьогодні пропонують широкий асортимент хлібобулочних виробів, але все обмежується не лише рецептурою, а й культурою споживання покупців.

Основним на сьогодні питанням є: як зробити аграрний сектор країни в умовах війни прибутковим? Щоб знайти відповіді на критичні запитання в аграрній галузі, спілка «Борошномели України», Trend and Hedge Club та Agro Marketing Agency збирають представників аграрного та суміжних бізнесів, профільних українських асоціацій та відомств, світових організацій на фахову конференцію «Розвиток попри війну: зерно і переробка», яка відбудеться 23-24 листопада 2023 року у м. Рівне.

Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) у партнерстві зі спілкою «Борошномели України» та Agro Marketing Agency 17-18 серпня 2023 року в м. Вінниця (готель «Франція», вул. Соборна, 34) оголошують про проведення Першої національної конференції-виставки «Хлібна індустрія».

Хлібопекарі не можуть залучати кредитні кошти, оскільки вони досить дорогі, а діючі пільгові кредитні програми — обмежені. Наприклад, програма «5-7-9%» має ліміт у 60 млн грн.

Вітчизняні виробники забезпечують 90% кондитерської продукції, і лише 10% припадає на імпорт.

Протягом 2022 року в кондитерській галузі близько 20% підприємств постраждали від воєнних дій чи були закриті. Обсяги виробництва скоротилися на 10-12%, але це не спричинило дисбаланс чи дефіцит продукції на ринку, оскільки у відсотковому співвідношенні через міграцію населення та зниження купівельної спроможності обсяги споживання теж скоротилися.

Якщо сьогодні прогноз майбутнього урожаю пшениці непоганий, то є побоювання, що наступного року може бути скорочення житніх сортів хліба.

У довоєнний час заводи мали запас борошна і всієї необхідної сировини до тижня. Зараз мінімізували залишки на складах і працюють «з коліс». Це вимушений крок, адже в підприємств не вистачає обігових коштів, щоб закупити сировину та помістити її на склади.

Близько 20% підприємств хлібопекарської галузі сьогодні зруйновані або не повернулися до виробництва з початку війни. Але в Україні є мережа потужних хлібозаводів, розрахованих на виробництво масових хлібів зі значним резервом потужностей. Вони дозволяли нагодувати 50 млн людей.

Хлібопекарям вистачило двох днів з початку війни, щоб перелаштуватися на воєнні рейки та продовжити забезпечувати країну хлібом. Вже в травні хлібозаводи повернулися до звичного асортименту, а окремі виробники навіть почали його розширювати. Але внаслідок постійних ракетних ударів росії по енергосистемі України зараз виробники продуктів харчування зіткнулися з відключеннями та обмеженням енергопостачання, що ускладнює виробничі процеси.

Бізнес-конференція «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» (Grain Food Conference), яка проходила 27 жовтня у Львові, об’єднала більш як 130 національних та відомих далеко за межами України виробників борошняної, хлібопекарської, макаронної, круп’яної продукції, інгредієнтів та домішок, обладнання та технологій.

Від початку війни хлібопекарська галузь отримала нові виклики та низку факторів, які вплинули на цей бізнес. Спочатку пекарі переживали за вартість сировини, але закриті порти та обмежений експорт дозволили їм купувати пшеницю для переробки за прийнятною ціною. Наразі головною проблемою для виробників хлібобулочних виробів є відключення електроенергії, а також значне подорожчання логістики.