За останні 10 років світовий ринок продуктів переробки зерна зріс на $9,5 млрд. Насамперед приріст торгівлі прийшовся на Європу, там обсяг борошномельної продукції збільшився на $4,8 млрд.
Другий щабель займають азійський та американський регіони (Південна та Північна Америка), маючи приріст на $1,4 млрд. На передостанньому місці Близький Схід — $1 млрд, і на трохи більше ніж пів мільярда доларів зріс ринок продуктів переробки зерна у африканських країнах.
«На ринку пшеничного борошна прослідковується регіональний розподіл як експортерів, які орієнтовані на той чи інший регіон, так і динаміка торгівлі самим борошном. Торік ця динаміка досягла рекордних обсягів — 14,2 млн т», — розповів директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський під час форуму «Зерно і переробка: розвиток попри війну – 2024».
Частка України на світовому ринку за останні три роки суттєво зменшилася. У 2016-2018 роках прослідковувалися максимальні обсяги експорту борошна, оскільки тоді не було повернення ПДВ на зерно пшениці, а лише на борошно. Однак за три останні роки Україна втратила ринки азійських країн і має там частку менше 1%.
На африканському ринку Україна має 0,4%, на Близькому Сході — 1,44%, на європейському ринку, завдяки тому, що за останні два роки Європа забезпечила Україні преференції з експорту, частка становить 1,31%. Найбільший обсяг борошна йде на ринок країн СНД. Це пов'язано з тим, що Україна фактично покриває третину обсягів споживання борошна в Молдові.
На світовому ринку макаронних виробів ситуація дещо інша. Експортний ринок цієї продукції зменшився. Пік припадав на 2001 рік — 8,3 млн т, а на сьогодні цей показник становить 8,1 млн т.
Обсяги експорту макаронних виробів з України знаходяться на рівні менше 1%, за винятком країн СНД. Найбільша частка припадає знову ж таки на Молдову. Щодо імпорту, Україна ввозить у середньому 58-60 тис. т борошна і макаронних виробів на рік.
Ємність ринку вівсяних пластівців становить трішки менше мільйона тонн. Для монокультури це дуже цікавий показник, зазначає Родіон Рибчинський. Загальний світовий експорт досяг обсягу в 900 тис. т у 2023 році. Україна за останні три роки відправила до Африки більше 8% вівсяних пластівців.
27 країн ЄС є цікавими для нас із логістичного погляду. Основним ринком постачання вівсяних пластівців для України є Німеччина, на другому місці Латвія, а на третьому — Велика Британія. Тобто це ті країни, які на сьогодні ми можемо забезпечити своєю продукцією в першу чергу.
Тому варто зробити висновок щодо того, що цікавіше для України — пливти на край світу чи вийти на дуже конкурентний, але водночас преміальний ринок Європи.
У 2022/2023 МР Україна споживала 1,2 млн т борошна. З 2018 року спостерігалося певне падіння споживання, яке продовжується дотепер.
За словами директора ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» Андрія Позднякова, на це впливають два фактори: фізичне зменшення населення та зміна структури споживання, адже люди почали менше готувати вдома й більше купувати напівфабрикатів і готових продуктів.
Виробництво борошна у МР 2022/2023 було на рівні 44%, на такому ж рівні виробляли і у 2020-2021 роках. Ми оцінюємо в середньому споживання борошна 1 людиною на рік орієнтовно на рівні 50 кг. Приміром, в Америці цей показник сягає 59 кг/людину. Це спричинено загальним обсягом виробництва борошномельної продукції в країні.
У 2022/2023 МР внаслідок повномасштабної війни спостерігалося суттєве падіння вирощування пшениці 2 і 3 класів. Крім того, пшеницю 1 класу торік взагалі мало вирощували, і загальний обсяг борошномельної пшениці суттєво скоротився. За оцінками експертів Вінницького комбінату хлібопродуктів, це може стати також одним із найбільших викликів у 2024/2025 МР.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

У багатопрофільній агропромисловій компанії з повним замкнутим циклом виробництва «Агропродсервіс», з огляду на складнощі з логістикою, переглянули сівозміну і вийшли в першу чергу на культури, які можуть використати для власних потреб.

Румунія з 1 жовтня 2026 року починає застосовувати нову електронну систему дорожніх зборів TollRo для вантажного транспорту з максимально дозволеною масою понад 3,5 т.

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.