logo

Ринок продуктів переробки зерна: яке місце посідає Україна

25 жовтня 2024, 05:48 9859

За останні 10 років світовий ринок продуктів переробки зерна зріс на $9,5 млрд. Насамперед приріст торгівлі прийшовся на Європу, там обсяг борошномельної продукції збільшився на $4,8 млрд.

Другий щабель займають азійський та американський регіони (Південна та Північна Америка), маючи приріст на $1,4 млрд. На передостанньому місці Близький Схід — $1 млрд, і на трохи більше ніж пів мільярда доларів зріс ринок продуктів переробки зерна у африканських країнах.

Ринок пшеничного борошна

«На ринку пшеничного борошна прослідковується регіональний розподіл як експортерів, які орієнтовані на той чи інший регіон, так і динаміка торгівлі самим борошном. Торік ця динаміка досягла рекордних обсягів — 14,2 млн т», — розповів директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський під час форуму «Зерно і переробка: розвиток попри війну – 2024».

Частка України на світовому ринку за останні три роки суттєво зменшилася. У 2016-2018 роках прослідковувалися максимальні обсяги експорту борошна, оскільки тоді не було повернення ПДВ на зерно пшениці, а лише на борошно. Однак за три останні роки Україна втратила ринки азійських країн і має там частку менше 1%.

На африканському ринку Україна має 0,4%, на Близькому Сході — 1,44%, на європейському ринку, завдяки тому, що за останні два роки Європа забезпечила Україні преференції з експорту, частка становить 1,31%. Найбільший обсяг борошна йде на ринок країн СНД. Це пов'язано з тим, що Україна фактично покриває третину обсягів споживання борошна в Молдові.

Вілія виводить борошно на світовий ринок

Ринок макаронних виробів

На світовому ринку макаронних виробів ситуація дещо інша. Експортний ринок цієї продукції зменшився. Пік припадав на 2001 рік — 8,3 млн т, а на сьогодні цей показник становить 8,1 млн т.

Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України»

Обсяги експорту макаронних виробів з України знаходяться на рівні менше 1%, за винятком країн СНД. Найбільша частка припадає знову ж таки на Молдову. Щодо імпорту, Україна ввозить у середньому 58-60 тис. т борошна і макаронних виробів на рік.

Повернення втрачених ринків: які ніші може зайняти українська агропродукція в країнах Африки

Ринок вівсяних пластівців

Ємність ринку вівсяних пластівців становить трішки менше мільйона тонн. Для монокультури це дуже цікавий показник, зазначає Родіон Рибчинський. Загальний світовий експорт досяг обсягу в 900 тис. т у 2023 році. Україна за останні три роки відправила до Африки більше 8% вівсяних пластівців.

Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України»

27 країн ЄС є цікавими для нас із логістичного погляду. Основним ринком постачання вівсяних пластівців для України є Німеччина, на другому місці Латвія, а на третьому — Велика Британія. Тобто це ті країни, які на сьогодні ми можемо забезпечити своєю продукцією в першу чергу.

Тому варто зробити висновок щодо того, що цікавіше для України — пливти на край світу чи вийти на дуже конкурентний, але водночас преміальний ринок Європи.

Вітчизняна безглютенова вівсянка зайшла у торговельні мережі

Український ринок споживання борошномельної продукції зменшився

У 2022/2023 МР Україна споживала 1,2 млн т борошна. З 2018 року спостерігалося певне падіння споживання, яке продовжується дотепер. 

За словами директора ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» Андрія Позднякова, на це впливають два фактори: фізичне зменшення населення та зміна структури споживання, адже люди почали менше готувати вдома й більше купувати напівфабрикатів і готових продуктів.

Андрій Поздняков, директор ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2»

Виробництво борошна у МР 2022/2023 було на рівні 44%, на такому ж рівні виробляли і у 2020-2021 роках. Ми оцінюємо в середньому споживання борошна 1 людиною на рік орієнтовно на рівні 50 кг. Приміром, в Америці цей показник сягає 59 кг/людину. Це спричинено загальним обсягом виробництва борошномельної продукції в країні.

У 2022/2023 МР внаслідок повномасштабної війни спостерігалося суттєве падіння вирощування пшениці 2 і 3 класів. Крім того, пшеницю 1 класу торік взагалі мало вирощували, і загальний обсяг борошномельної пшениці суттєво скоротився. За оцінками експертів Вінницького комбінату хлібопродуктів, це може стати також одним із найбільших викликів у 2024/2025 МР.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Лише 9% від зареєстрованих сортів твердої пшениці придатні для переробки
Повторити шлях цукроварів, або Як стимулювати аграріїв вирощувати продовольчу пшеницю

Всі головні новини агроринку на

📲 Телеграм-каналі

Мультимедіа

Читати по темi