За останні 10 років світовий ринок продуктів переробки зерна зріс на $9,5 млрд. Насамперед приріст торгівлі прийшовся на Європу, там обсяг борошномельної продукції збільшився на $4,8 млрд.
Другий щабель займають азійський та американський регіони (Південна та Північна Америка), маючи приріст на $1,4 млрд. На передостанньому місці Близький Схід — $1 млрд, і на трохи більше ніж пів мільярда доларів зріс ринок продуктів переробки зерна у африканських країнах.
«На ринку пшеничного борошна прослідковується регіональний розподіл як експортерів, які орієнтовані на той чи інший регіон, так і динаміка торгівлі самим борошном. Торік ця динаміка досягла рекордних обсягів — 14,2 млн т», — розповів директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський під час форуму «Зерно і переробка: розвиток попри війну – 2024».
Частка України на світовому ринку за останні три роки суттєво зменшилася. У 2016-2018 роках прослідковувалися максимальні обсяги експорту борошна, оскільки тоді не було повернення ПДВ на зерно пшениці, а лише на борошно. Однак за три останні роки Україна втратила ринки азійських країн і має там частку менше 1%.
На африканському ринку Україна має 0,4%, на Близькому Сході — 1,44%, на європейському ринку, завдяки тому, що за останні два роки Європа забезпечила Україні преференції з експорту, частка становить 1,31%. Найбільший обсяг борошна йде на ринок країн СНД. Це пов'язано з тим, що Україна фактично покриває третину обсягів споживання борошна в Молдові.
На світовому ринку макаронних виробів ситуація дещо інша. Експортний ринок цієї продукції зменшився. Пік припадав на 2001 рік — 8,3 млн т, а на сьогодні цей показник становить 8,1 млн т.
Обсяги експорту макаронних виробів з України знаходяться на рівні менше 1%, за винятком країн СНД. Найбільша частка припадає знову ж таки на Молдову. Щодо імпорту, Україна ввозить у середньому 58-60 тис. т борошна і макаронних виробів на рік.
Ємність ринку вівсяних пластівців становить трішки менше мільйона тонн. Для монокультури це дуже цікавий показник, зазначає Родіон Рибчинський. Загальний світовий експорт досяг обсягу в 900 тис. т у 2023 році. Україна за останні три роки відправила до Африки більше 8% вівсяних пластівців.
27 країн ЄС є цікавими для нас із логістичного погляду. Основним ринком постачання вівсяних пластівців для України є Німеччина, на другому місці Латвія, а на третьому — Велика Британія. Тобто це ті країни, які на сьогодні ми можемо забезпечити своєю продукцією в першу чергу.
Тому варто зробити висновок щодо того, що цікавіше для України — пливти на край світу чи вийти на дуже конкурентний, але водночас преміальний ринок Європи.
У 2022/2023 МР Україна споживала 1,2 млн т борошна. З 2018 року спостерігалося певне падіння споживання, яке продовжується дотепер.
За словами директора ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» Андрія Позднякова, на це впливають два фактори: фізичне зменшення населення та зміна структури споживання, адже люди почали менше готувати вдома й більше купувати напівфабрикатів і готових продуктів.
Виробництво борошна у МР 2022/2023 було на рівні 44%, на такому ж рівні виробляли і у 2020-2021 роках. Ми оцінюємо в середньому споживання борошна 1 людиною на рік орієнтовно на рівні 50 кг. Приміром, в Америці цей показник сягає 59 кг/людину. Це спричинено загальним обсягом виробництва борошномельної продукції в країні.
У 2022/2023 МР внаслідок повномасштабної війни спостерігалося суттєве падіння вирощування пшениці 2 і 3 класів. Крім того, пшеницю 1 класу торік взагалі мало вирощували, і загальний обсяг борошномельної пшениці суттєво скоротився. За оцінками експертів Вінницького комбінату хлібопродуктів, це може стати також одним із найбільших викликів у 2024/2025 МР.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

В Україні закладаються нові яблуневі сади, також на ринку з’являються нові гравці.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

Компанія «Добродія Фудз» розпочала виробництво та продаж нової лінійки продукції — протеїнової вівсянки під торговою маркою San Grano.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Українські агровиробники — від великого до дрібного крафтового — дедалі більше уваги приділяють безпечності, простежуваності та відкритості виробництва. Ці принципи продиктовані не лише змінами у законодавчому полі на євроінтеграційному шляху, а й запитом від споживачів.