У 2023 році вітчизняний агропродовольчий експорт очікується на рівні показників минулого року. Однак, якщо нинішня ситуація не покращиться, у 2024 році навіть зберегти існуючі його обсяги стане об’єктивно складніше.
Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
Він відзначив, що, за даними Державної митної служби, у січні-листопаді 2023 року наша країна продала на зовнішніх ринках агропродовольчої продукції (групи 1-24 УКТЗЕД) на суму $19637 млн, що на 7% менше, ніж за відповідний період 2022 року.
Микола Пугачов зауважив, що агропродовольча продукція зберігає домінуючі позиції в загальному експорті України. Зараз її частка становить 60%. Основою аграрного експорту традиційно виступають зернові та олійні культури, олія, залишки харчової промисловості, м’ясо і субпродукти, на які припадає 87% його вартості.
Водночас імпорт продовольства за 11 місяців поточного року сягнув $6217 млн, на 16% перевищивши минулорічні показники. При цьому його товарна структура також залишається незмінною. Найбільші витрати здійснюються на закупівлю за кордоном риби і морепродуктів, плодово-ягідної продукції, алкогольних і безалкогольних напоїв.
«Поточний рік поставив перед українськими експортерами багато нових викликів, Крім війни та її негативних наслідків, додались заборони та обмеження на ввезення окремих видів продукції з України, які досі продовжуються з боку Польщі, Угорщини та Словаччини. Від початку листопада здійснюється блокування руху вантажівок на польсько-українському кордоні через найбільші пункти пропуску, що унеможливило здійснення експорту і транзиту. Після припинення «зернової ініціативи» в липні, наша країна власними силами забезпечує функціонування тимчасового морського коридору, спроможності якого занадто малі й не відповідають реальним потребам», — констатував Микола Пугачов.
За його словами, існуючі перешкоди призводять не лише до загального зниження доходів для українських галузевих експортерів, але й фактично роблять неефективними і слабкопрогнозованими будь-які заходи зовнішньоекономічної діяльності, зазначив науковець.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Посли країн НАТО зберуться на засідання наступного тижня через інциденти, що сталися останніми днями із суднами у Чорному морі поблизу Румунії та Болгарії.

Традиційною зоною вирощування проса в Україні є степові регіони. Водночас під впливом повномасштабного вторгнення рф на територію України, зміни виробничої географії та кліматичних чинників ареал культивування проса поступово зміщується і розширюється, зокрема, в напрямку Лісостепу та Полісся.

Динаміка посівних площ проса в Україні протягом останніх років характеризується значною волатильністю.

До кінця 2026 року закупівельні ціни на свиней у живій вазі можуть зрости на 0–5%, тоді як у роздробі свинина може подорожчати на 3–5%. Різкого стрибка цін не очікується через дешевий імпорт, надлишкову пропозицію та ризики поширення АЧС.

Україна та Європейська комісія обговорили зміну механізму адміністрування тарифних квот для молочної продукції та борошна, а також розширення можливостей експорту українського біоетанолу до ЄС.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України 2025 року склала 56%. Цей результат менше показника попереднього року (60%), проте він третій за часи незалежності держави.