макарони

Компанія Nestle має намір збільшити до €70 млн інвестиції в макаронну фабрику у Волинській області до кінця 2027 року.

Хмельницька макаронна фабрика (бренд «Тая») попри тривалі відключення електроенергії працює, не зменшуючи темпів. У середньому понад 50% місячної потреби в електроенергії виробник закриває альтернативними джерелами.

Хмельницька макаронна фабрика, добре відома споживачам за брендом «Тая», пройшла одну з найвимогливіших процедур сертифікації на відповідність якості та безпечності харчових продуктів й отримала єдиний у своїй ніші в Україні сертифікат Kosher.

Підприємство харчової промисловості постраждало внаслідок атаки російських дронів на Чугуїв (Харківська обл.) увечері 28 жовтня.

Українські виробники макаронних виробів 2025 року вперше за всю історію незалежності країни виготовлять 50% продукції з вирощеної відчизняними аграріями пшениці дурум.

Міське комунальне підприємство «Франківськ АГРО» активно розвиває аграрний напрям, вирощуючи пшеницю, гречку, сою, ріпак і соняшник.

Київська макаронна фабрика «Ярослав» вивела на ринок новий продукт — цільнозернові макарони.

Українська продукція може постачатися до японських закладів громадського харчування.

Ринок хліба в Україні видозмінюється: поряд із промисловими хлібозаводами з’являється все більше крафтових пекарень, які пропонують споживачеві якісний гастрономічний продукт. Гравці ринку вбачають у хлібопекарській та макаронній галузі новий сенс — створювати продукти, які будуть для людей не просто їжею, а інструментом корисного харчування.

Компанія «ВІЛІС» отримала грантові кошти від USAID Агро на закупівлю нового обладнання.

За останні 10 років світовий ринок продуктів переробки зерна зріс на $9,5 млрд. Насамперед приріст торгівлі прийшовся на Європу, там обсяг борошномельної продукції збільшився на $4,8 млрд.

У Києві відбувся триденний форум «Зерно і переробка: розвиток попри війну – 2024».

В Україні нараховується близько 70 сортів пшениці, з них 51 — української селекції і 19 — іноземної, але найбільш популярними серед аграріїв є 18 сортів, із яких 5 іноземних і 12 — української селекції.

Переробні підприємства зіткнулися з проблемою дефіциту якісного зерна. Аграрії ніби зібрали непоганий урожай, але за показниками лише менше третини може піти на переробку.

Борошномельна галузь надзвичайно важлива, і серед векторів розвитку аграрного сектору визначено декілька пріоритетів. Серед основних: євроінтеграція, розвиток глибинної переробки, відкриття нових ринків.

Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан — ключове питання першого дня форуму «Зерно і переробка – 2024», який відбудеться 18-20 вересня в Києві.