Публікації

Цьогоріч провести жнива якісно, швидко і без втрат заважають не лише воєнні дії, а й примхи погоди. Проте, як захисники на бойовому фронті, так і аграрії на продовольчому роблять усе можливе і неможливе для наближення перемоги.

У деяких господарствах Чернігівської та Київської областей сільгоспвиробники вже посіяли озимий ріпак. Намагалися «зловити» вологу, щоб отримати дружні сходи. Ріпак важливо сіяти відразу після дощів, а не перед зливами, оскільки через утворену кірку рослина не зможе зійти, і доведеться пересівати.

2022 рік — випробування глобального масштабу для України та світу. Адже війна спричиняє продовольчу кризу в багатьох країнах. Через окупацію та неможливість реалізувати продукцію чимало господарств скорочують видатки, шукають способи заощадити. Проте, аби вистояти та підняти економіку, маємо адаптуватися. Віримо в перемогу та кожен на своєму фронті робимо все, щоб її наблизити.

Раніше цифрове землеробство та ІТ-продукти були здебільшого прерогативою великих господарств. Однак воєнний стан поставив перед аграріями нові виклики. Вартість ресурсів зросла в рази, а погодні ризики не зникли... І навіть елементарно — не завжди можна виїхати в поле. Тому криза змусила багатьох аграріїв використовувати всі можливості для оптимізації ресурсів та дистанційного моніторингу.

Майже у кожному обласному центрі України є лавандове поле, а в деяких навіть декілька. Кожна локація унікальна, з частинкою душі господаря.

У сільському господарстві понад половину всіх викидів парникових газів спричиняють традиційні способи обробітку ґрунту: 53% — оранка, 20% — добрива (азот і метан), 12% — споживання енергії.

Війна та блокування морських портів значно вплинули на олійну галузь: відбулося суттєве скорочення переробки соняшнику. Як результат — олії було експортовано вдвічі менше від прогнозованих обсягів; зі 100 заводів наразі працює лише 15; значно зросли обсяги експорту соняшнику. Експерти одноголосно заявляють: якщо не запрацюють порти, Україна втратить місце на світових ринках.

Благодійний фонд «МХП — Громаді» підбив підсумки третього відбору конкурсу бізнес-ідей «Роби своє», який покликаний підтримати сталий розвиток підприємництва як відповідь на негативні економічні наслідки війни в Україні.

Всеукраїнський конкурс «Неймовірні села України 2022» ще раз засвідчив, що майбутнє українського села полягає в розвитку територій через втілення сталих проєктів. Саме це забезпечує економічний, соціальний та екологічний добробут мешканців сіл.

Уряд розробив 4 програми безповоротної грантової підтримки, покликані розвивати в Україні малий і середній бізнес та створити сотні тисяч нових робочих місць. Усі гранти об’єднані в межах нової економічної стратегії «єРобота».

Березень 2022 року. Вдень — волонтерство, ввечері — онлайн-зустрічі, робота над планом на майбутнє. На виході — екосистема VOLIA із взаємопідсиленням між учасниками, технологіями, глибокою переробкою, їжею майбутнього та експортом.

Урожайність ягід цього року висока, але про точні обсяги ринку рано говорити, оскільки сезон у розпалі. Для виробників головним фактором стала цінова ситуація, адже окремі види ягід реалізовують дешевше, ніж минулого року.

Аграрний ринок сьогодні з надією чекає на прохід першого судна з українським збіжжям через зерновий коридор. Для сільгоспвиробників це чи не єдина можливість вирішення фінансових потреб та питання зберігання зерна. Адже, за підрахунками експертів, зважаючи на перехідні залишки і новий врожай, в Україні дефіцит потужностей зберігання складає 15 млн т.

Іванна Білоус із Хмельниччини — спадкова майстриня зі збереження та відновлення насіння. Це ремесло вона перейняла від своїх батьків, а вони в свою чергу — від своїх. Найстарішим насінням у родині Білоус вважається насіння огірка — йому вже понад 100 років.

Тисячі гектарів українських земель зазнанали бомбардувань під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. А ще сотні тисяч гектарів окупанти спалили разом з урожаєм. Це ті пошкодження, які видно візуально, але є ще й хімічний аспект, адже кожен вибух снаряду на полі утворює вибухову хвилю і хімічне забруднення ґрунту. Для природного відновлення земельних ресурсів від окремих забруднень необхідно сотні років.

Аграріїв чекає непроста посівна. За оцінками самих сільгоспвиробників, вона буде складнішою за весняну, адже тоді вони мали хоч якісь запаси. Зараз ситуація критична — зерно не можуть продати, обігових коштів не вистачає для проведення посіву озимих.

Сільгоспвиробники збирають урожай, і надходить час розрахунку з власниками паїв за орендовану землю. У надважкий період, коли аграрії ледь знаходять гроші для закриття мінімальних виробничих потреб, вишукати кошти для виплат складно, тому на ринку все частіше почали говорити про можливість оплати зерном.

Змоделювати будь-яку ситуацію сьогодні неможливо. Блокада чорноморських портів — точка відліку, яка спричиняє всі проблеми на аграрному ринку, не враховуючи ракети та росіян загалом, які нищать підприємства та всі активи на своєму шляху.

Українські аграрії уже заявляють про те, що озимі культури висівати не будуть, оскільки це завідомо збиткова справа через низьку вартість зерна і дорогу логістику. В компанії Cygnet Agrocompany зазначають, що наразі планують збільшувати частку олійних культур через те, що їхня вартість вища, відповідно вплив логістики менший.

За наявності найбільших у Європі площ сільськогосподарських земель, дешевої агросировини та відходів Україна може стати лідером із біоенергетики в ЄС, наростивши виробництво до 1 млрд м³ біометану на рік.