Банк «Південний» допомагає агровиробникам інвестувати в капіталомісткий розвиток бізнесу в умовах підвищених ризиків

Чи виокремлює банк пріоритетні напрями кредитування для внутрішньої переробки? Якщо так, які та чому? 

Олександр Матюшенко: Український агросектор і в довоєнні часи орієнтувався здебільшого на експорт сировини. Продукція переробки представлена не так широко (олійні, цукор, тваринництво, фрукти), та здебільшого це неглибока первинна переробка, так би мовити, напівфабрикат, який буде ще перероблятися на шляху до кінцевого споживача (окрім цукру).

Цукор та сира олія — ці напрями виробництва насичені переробними потужностями. Розширення тут навряд чи когось зацікавить. Банк активно фінансує таку переробку у вигляді поповнення обігового капіталу виробництв. 

Якщо ж говорити про проєкти інтенсивного розвитку, то зараз ми бачимо перспективи у розвитку тваринництва, яке є вагомою альтернативою зерновому експорту і має достатній внутрішній споживчий ринок, а крім цього — генерує додаткову маржу порівняно із сировинним експортом за низькими експортними цінами. 

Чи виділив банк окрему лінію в кредитному портфелі для підприємств, які планують інвестувати у внутрішню переробку? Яку суму закладено на кредитування цього напряму?

Олександр Матюшенко: Банк щороку визначає короткострокову ціль з обсягу кредитного портфелю на календарний рік. Галузеву концентрацію на агросектор, враховуючи переробку, ми закладаємо на рівні близько 30% загального обсягу фінансування. В абсолютних цифрах додаткове фінансування галузі може сягнути 5 млрд грн в еквіваленті. У цих межах можуть розглядатися проєкти з розвитку переробних потужностей аграрного сектору. 

Наскільки активними є запити на фінансування від аграріїв? Чи можете дати характеристику такому виробнику? 

Олександр Матюшенко: З огляду на загальновідомі складнощі з реалізацією сільгосппродукції останніх двох років, запас міцності агровиробників — у когось більше, у когось дещо повільніше, але все одно виснажується поточними господарськими потребами. Прогнози на цей маркетинговий рік не дають надії на суттєві поліпшення цінових тенденцій та, відповідно, відновлення довоєнних прибутків. Розглядати вагомі капітальні інвестиції в таких умовах зважуються одиниці. Та й ці одиниці масштабують невеликі виробництва, де вже мали досвід роботи, а не йдуть у нові проєкти. 

Наприклад, збільшують потужності млинів, поряд із млином налаштовують локальне виробництво продукції з борошна, збільшують комбікормові виробництва, перелаштовують біогазові модулі на іншу сировину або на виробництво біометану тощо. 

Абсолютно нові проєкти ми бачили і брали у них активну участь лише в галузі логістики. Йдеться про сухопутні термінали на західних кордонах, логістичні хаби та річкову інфраструктуру Дунаю.

Яку суму кредитування можна отримати для інвестицій у аграрну переробку? 

Олександр Матюшенко: Ми готові розглядати проєкти аграріїв у межах допустимої концентрації кредитів згідно з вимогами НБУ. На сьогодні кредитна політика банку націлена на деконцентрацію кредитування та орієнтує на ліміт до 300 млн грн в еквіваленті на позичальника. Але ця рекомендація не є визначальною, ми готові розглядати цікаві проєкти в межах максимальних нормативів лімітів (і цьому підтвердженням є низка реалізованих проєктів цього року). Кредитний проєкт до 900 млн грн у межах одного кредитного проєкту — це наш доступний ризик-апетит на поточний рік. 

Які умови кредитування для таких агровиробників? 

Олександр Матюшенко: Окрім стандартних для всіх гравців вимог НБУ до позичальника банку, для нас важливою є стресостійкість бізнесу, що фінансується. Тобто його адаптація до поточних форс-мажорних умов та гнучкість в умовах перманентної зміни вихідних даних ринку. 

Які області є пріоритетними? 

Олександр Матюшенко: Як і у всього ринку, зараз фокус на західних та центральних областях.

Чи розглядає банк можливість продовження терміну виплати кредиту в разі нестабільної зовнішньої ситуації?

Олександр Матюшенко: Банк завжди відкритий до діалогу. І якщо діалог є конструктивним, тобто ми бачимо, що нестабільна зовнішня ситуація не ввела у ступор позичальника, а, навпаки, змушує шукати нові шляхи подолання кризи — ми завжди приходимо до порозуміння стосовно термінів повернення кредиту. 

Які дії у разі виникнення форс-мажорів? 

Олександр Матюшенко: Форс-мажор на те і є форс-мажором, що його виникнення та ступінь впливу на усталені процеси прорахувати неможливо. 

Наприклад, навесні 2022 року не звучало жодних реалістичних прогнозів щодо розвитку ситуації. Звісно, в таких умовах не йшлося про якісь фіксовані в договорах терміни повернення кредитів. Градус шоку спав уже влітку, і, відповідно, розпочався діалог із клієнтами. У 99% випадків ми знайшли спільні рішення, що влаштовували всі сторони: десь збільшили терміни, десь зменшили суми погашення. Наш банк вибудовує гнучку та адаптивну політику, націлену на розвиток бізнесу наших клієнтів. Ми намагаємося не лише підтримувати проєкти фінансово, але і ділимося своєю експертизою, щоб допомогти компаніям агросектору вистояти у цей складний період. 

Для довідки: банк «Південний» — один із лідерів фінансового ринку України, який посідає третє місце у групі українських банків із приватним капіталом за розміром активів. За визначенням Національного банку України, «Південний» п’ятий рік поспіль входить до категорії системно важливих банків.

Уже 30 років «Південний» є надійним фінансовим партнером для приватних клієнтів та бізнесу. Банк спеціалізується на обслуговуванні у сегменті великого та середнього корпоративного бізнесу і фокусується на продуктах фінансування, комплексного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності та ефективних рішеннях для управління грошовими коштами підприємств та їхніх власників.

У 2023 році увійшов до п’ятірки банків-лідерів із найкращими кредитними умовами за версією Delo.ua та журналу «Топ-100. Рейтинги найбільших».