Завдяки міжнародним партнерам ми маємо можливість зростання і у співпраці з фермерами бачимо майбутнє нашого регіону. Кооперацію з агровиробниками плануємо вибудовувати через спільний розвиток тваринництва, переробки та логістики. Наш виклик — це нова стратегія. Насамперед важливо зберегти завантаженість потужностей, освоювати нові ринки та нові підходи, впроваджувати виробництво продуктів. Не менш важливо і цінно зберегти колектив, який з початку війни зріс у нас на 17%.
Стратегія зростання: як компанія Вілія завдяки партнерству відкриває нові можливості
17 жовтня 2023, 06:35 3282
Реалізація та експорт зернових наразі є болючою темою для всіх агровиробників, адже до ускладненої логістики додалася проблема з низькими цінами на зерно. Більшість аграріїв сьогодні знаходяться у пошуку рішень, які дозволять їм і надалі працювати: одні планують розвивати переробку, інші для підтримки свого бізнесу шукають грантові можливості, дехто вчиться самостійно експортувати вирощену продукцію.
Вдалою стратегією трансформації відповідно до викликів для аграрного бізнесу може поділитися група компаній «Вілія», де не лише вдалося зберегти виробництво та довоєнні показники, а під час війни ще й реалізувати два проєкти — побудувати сухий порт та запустити млин.
У компанії готові ділитися своїм досвідом та підтримувати аграріїв, тож за підтримки Програми USAID АГРО у межах маркетингової платформи AgriSales на потужностях ГК ТМ «Вілія» відбувся міжнародний форум АГРІ Продажі B2B: «Розвиток експортних взаємин агропереробників з потенційними міжнародними партнерами».
Група компаній ТМ «Вілія» включає низку підприємств Волинської, Рівненської, Львівської та Тернопільської областей, що успішно працюють у різних сферах агровиробництва.
Євген Дудка, засновник ГК ТМ «Вілія»
Як відмітила під час роботи форуму директорка Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Ксенія Сидоркіна, важливо інвестувати в Україну вже зараз, не потрібно для цього чекати завершення війни, а варто діяти тепер.
Ксенія Сидоркіна, директорка Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО)
Кожен день ворог знищує нашу країну, вбиває людей. В Україні зараз руйнація, але ми бачимо натхненних бізнесменів, які готові інвестувати і розвиватися далі. Наша програма має честь виконувати допоміжну роль та працювати з аграрним сектором України, співфінансувати проєкти і розділяти ризики з аграріями у воєнний час.
Програма USAID АГРО в межах ініціативи АГРІ-Україна з початку повномасштабного вторгнення підтримала понад 8 тисяч фермерів необхідними засобами та ресурсами для виробництва. Цього маркетингового року планується підтримати добривами та насінням 19 тисяч малих агровиробників.
Окремо діють програми з елеваторних потужностей та зберігання зернових. За минулі два сезони Програма USAID АГРО підтримала 12 партнерів, за допомогою яких 1 тисяча фермерів можуть зберігати зерно в рукавах.
«На нинішній сезон також відкрита ця можливість. Через загрозу обстрілів аграрії повідомляють про те, що віддають перевагу тимчасовому зберіганню. Водночас усі розуміють, що таке зберігання коштує дорожче і не є довготривалим, тому наш фокус також орієнтовано на проєкти зі збільшення елеваторних потужностей в частині як зростання пропускної спроможності, так і підвищення якості зернових», — розповіла Ксенія Сидоркіна.
Крім того, Програма USAID АГРО активно працює над фінансуванням середнього сегменту аграріїв, надаючи доступ до цифрових рішень, які спрощують процес отримання кредитів, також є можливість товарного кредитування.
Водночас міжнародні партнери вже мають три активних проєкти з модернізації систем зрошення, і до 2026 року заплановано втілити загалом 14 таких проєктів у цій галузі.
За словами міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського, Програма USAID завжди враховує і коригує проєкти під потреби аграріїв.
Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України
На відміну від інших організацій, які теж надають допомогу, USAID будує свою роботу і допомогу так, що маленький, середній фермер і великий виробник — надважливі. У USAID всі програми завжди працюють, і минулорічний досвід показує неодноразові приклади правильного спрямування коштів та вибору партнерів. Великий бюджет виділено на цей і на наступний рік. У пріоритеті — переробка, а це мільйони гривень, і USAID готові інвестувати в Україну.
Новий млин та можливість виробляти новий експортний продукт
Одним із напрямів, за яким ГК ТМ «Вілія» співпрацює з USAID АГРО, є участь у грантовій програмі з можливістю закупівлі обладнання для вітамінізації борошна на новому млині підприємства та встановлення нової фасувальної лінії.
Компанія мала три борошномельні комплекси, але для виходу на новий рівень власники вирішили побудувати новий млин: більш сучасний з іншими підходами та можливостями, технологіями в управлінні зерна, сировини та обліку продукції.
Керівник департаменту технічного забезпечення ГК «Вілія» Олександр Попов розповідає, що рішення було прийняте у 2019 році, у 2020-му проводили інжиніринг та проєктування, а наприкінці 2021 року розпочали перші будівельні роботи. З початку повномасштабного вторгнення на кілька місяців будівництво зупинили, але вже в середині березня роботи відновилися.
«Усі операції були розпочаті, обладнання замовлене. Довелося, щоправда, перебудовувати логістику через закриття шляхів Чорним морем, що зробило її значно дорожчою. В результаті до нас прибуло 11 контейнерів із Китаю і 17 єврофур із ЄС. Але на той час ми отримали проблему з дефіцитом металу. Через це даний проєкт для нас значно здорожчав», — розповідає Олександр Попов.
Незважаючи на все, інноваційний млин був запущений у липні 2023 року. На нових потужностях переробляється 150 т зерна на добу, виробляється 120 т якісного борошна. Тепер за підтримки Програми USAID Агро компанія «Вілія» може ще доповнити млин та встановити обладнання для вітамінізації борошна та фасувальної лінії. За словами директора ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» Сергія Супрунюка, це дозволить виходити на європейські ринки з якісним продуктом, за яким майбутнє.
Як зазначив директор спілки «Борошномели України», голова правління «Укрхарчопром» Родіон Рибчинський, сьогодні виробництво вітамінізованого борошна — доволі перспективний напрям. Але наразі в Україні менше 10 підприємств виробляє збагачене вітамінами борошно. Для збільшення кількості виробників Програма USAID Агро реалізує грантову програму для проєктів вітамінізації борошна, яка передбачає співфінансування 15 проєктів загальним бюджетом до 57 млн грн. Далі вироблений продукт виробники зможуть постачати на внутрішній ринок за програмою WFP.
Родіон Рибчинський, директор спілки «Борошномели України», голова правління «Укрхарчопром»
Всесвітня продовольча організація (WFP) постачає на світовий ринок близько 1 млн т вітамінізованого борошна до країн, які не мають власної переробки. Також організація закуповує виключно вітамінізоване борошно для випікання хліба для прифронтових зон України. Крім того, підприємства, які встановлюють обладнання для збагачення борошна, мають можливість з часом додавати обладнання для формування борошняних сумішей, тобто вносити не лише вітаміни і мінерали, а й інші інгредієнти. Отож, це наступний крок до розширення асортименту продукції.
Він додав, що зараз в Україні існує проблема з логістикою, але виробництво вітамінізованого борошна — це привабливий напрям, якщо розглядати діяльність компанії на кілька кроків уперед.
У Всесвітній продовольчій організації підтверджують, що в межах програм закупівель за результатами 2023 року прогнозовано в Україні буде закуплено близько 100 тис. т вітамінізованого борошна. Крім того, WFP в українських виробників закуповує борошно, хліб, макаронні вироби, вівсяні пластівці.
«Вірю, що наступною фазою еволюції українського аграрного сектору буде переробка і поглиблена переробка традиційних товарних груп. Наша команда готова співфінансувати декілька десятків переробних проєктів. Думаю, що до кінця роботи нашої програми, до листопада 2026 року, ми активно працюватимемо і зможемо втілити не один десяток таких потужних проєктів із переробки», — впевнена Ксенія Сидоркіна.
Розширення елеваторних потужностей як дієвий вихід в умовах ускладненої логістики
Основним видом діяльності компанії «Вілія» на сьогодні є елеватори — 8 комплексів загальною потужністю понад 500 тис. т одночасного зберігання. Чотири з них є маршрутними з можливістю завантаження 53 вагонів. До одного з елеваторів прокладено євроколію, що відкриває доступ до прямих постачань до країн ЄС, а в нинішній логістичній ситуації це неабияка перевага.
До речі, компанія першу відправку вузькою колією здійснювала ще в 2011 році. Згодом «Укрзалізниця» визнала станцію неприбутковою та закрила. З початком війни «Вілія» доклала всіх зусиль, аби відновити роботу колії: за 1,5 місяця запустили цей напрям.
За словами Євгена Дудки, в частині елеваторів та зернотрейдингу головними тригерами стали зміна логістики і пошук нових ринків.
«Минулого року компанія додала елеваторні потужності, оскільки прогнозували труднощі роботи зернового коридору. Це, можна сказати, перевалочний пункт, який цього року вийде на оборотність у 6 разів. По цьому проєкту ми можемо працювати в довгу, в радіусі 300 км, і будемо конкурентні з розрахунку Балтійського моря. Ми хочемо бути великим транзитним хабом. Та потрібно збільшити пропускну здатність прикордонних переходів і зробити так, щоб потяги по транзитних шляхах «літали». Мої очікування: одна доба — дорога, одна доба — розвантаження, одна доба — повернення. Тобто я хочу їхати за 4 дні», — зазначає Євген Дудка.
Основні елеватори розраховані на 100 тис. т, на кожному з них встановлено по три сушарки (одна — американська та дві — європейського зразка) і обов'язково комбіновані варіанти зберігання — підлоговий склад та силос. Продуктивність приймання — 200 т/год.
У 2022 році залізничною логістикою компанією «Вілія» відвантажено 11236 вагонів та контейнерів.
У 2022 році елеватори компанії прийняли на зберігання загалом понад 600 тис. т сільськогосподарських культур. Частка у прибутку до оподаткування елеваторного господарства компанії у 2022 році зросла на 3% до показника 2021 року і склала 16%.
«Приймаючи зерно, ми переглядали технологічні карти наших партнерів, щоб бути впевненими, що вони не вносили по культурах нічого забороненого. Щодо якості продукції, важливо знати не лише те, що заборонено в інших країнах, а й мати низку необхідних сертифікацій. Також потрібно підлаштовувати технології вирощування, щоб отримувати більш якісне зерно та мати можливість формувати однорідні партії», — розповідає керівник департаменту агровиробництва ГК «Вілія» Ярослав Мазуренко.
У частині елеваторів «Вілія» співпрацює з майже 500 агропідприємствами. Одне з них — ФГ «Колос», яке не один рік користується послугами компанії й цього року також буде завозити кукурудзу на сушіння. Керівник фермерського господарства Степан Ціолковський розповідає, що цьогоріч сушіння кукурудзи обійдеться в 70 грн/тонно-відсоток, що дешевше на 20 грн від минулорічної вартості.
«Не виключено, що зібрану кукурудзу доведеться ще років 5 продавати, оскільки зараз дуже низькі ціни. У довоєнний час продавали з місця відразу в порт за 220-240 $/т, минулого року вдалося продати кукурудзу в Італію, а зараз ціна 100 $/т. Якщо рахувати сушіння кукурудзи, то це 2 тис. грн/га. Якщо продати кукурудзу по 100 $/т за урожайності 10 т/га, не враховуючи сушіння, то агровиробник спрацює в нуль. А якщо мати 8 т/га — то мінус $200», — рахує Степан Ціолковський.
Він додає, що рятує лише те, що зараз для аграріїв доступні кредити. Тож у найближчих планах фермера побудувати власний елеватор, адже нині це рятівне коло для сільгоспвиробника.
У компанії «Вілія» навіть за таких економічно складних для бізнесу часів усі зароблені кошти реінвестують, а також залучають кредити та гранти.
«Я всім кажу: не бійтеся кредитів, це класний інструмент. Ми за рахунок таких речей позиціонуємо себе як компанія, яка інвестує», — зазначає Євген Дудка.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
