Сергіївська ТГ на Полтавщині у своїй стратегії розвитку визначила пріоритетом місцевий та економічний розвиток. А отже, щоб люди залишалися жити й працювати в громаді, було прийнято рішення створити гідні умови для самореалізації та високого рівня життя місцевого населення.
Про нинішню ситуацію та плани на майбутнє AgroPortal.ua розповів голова Сергіївської громади Ігор Лідовий.
Ігор Лідовий: Життя і плани змінилися кардинально, як і в усій країні. Велика частина чоловічого населення мобілізована, більша частина також ще передбачається під мобілізацію. У лютому-березні 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, недалеко від нас проходила лінія фронту. Тож усі труднощі ми безпосередньо відчули — це пов’язано з економікою, виробництвом, реалізацією агропродукції. Ці всі біди лягли не лише на нашу громаду, а й на всю Україну.

Ігор Лідовий: По-перше, цього вдалося досягти за рахунок оптимізації податків. Ми домовилися із підприємствами «Укрнафти», не лише газовидобувної, а й обслуговуючих організацій, сплачувати до нас ПДФО. Цього року отримали від даного підприємства 7% бюджету. Раніше значний відсоток, і в першому півріччі цього року також, у нас складала рента, але через зниження ціни на газ показники дещо впали, і нині у нас недовиконання бюджету з цього напряму. Другий показник щодо бюджету розвитку — це наші невеликі видатки. Школи, соціальні установи ми перевели на тверде паливо і опалюємо їх власною сировиною. Газом опалюється лише один невеликий дитячий садок.
У нас немає малокомплектних шкіл, неповних класів, навантаження на вчителів більше ставки, тож за формулою виходить, що ми більш-менш забезпечені освітньою субвенцією. В Україні 50-60%, а у деяких і більше видатків з бюджету тягне саме освіта, у нас, я вважаю, вона оптимізована.
Крім того, у нас не «роздутий» штат адмінперсоналу, у громаді працює 28 осіб. Ми вдало провели деякі аукціони на землю, передали її в оренду під 30% і більше від нормативної вартості. З огляду на це все, у громади великі прибутки і невеликі видатки. Тобто ми маємо змогу 40-60% направляти на розвиток.
Ігор Лідовий: Це підприємства нафтогазовидобувного комплексу — «Укрнафта» і «Укртранснафта». Вони платять різні податки, пов’язані з платою за землю, де розміщені їхні виробничі потужності, ренту за видобуток газу, ПДФО — значна кількість грошей надходить з цього податку. Загалом, гадаю, 50% бюджету надходить саме з цих податків і від цих підприємств.
Ігор Лідовий: У нас присутні підрозділи агрохолдингів «Укрлендфармінг», Kernel, «Агротрейд», «Астарта». Крім того, ще є 10 фермерських господарств, які обробляють від 100 до 500 га землі. Зараз є проблема з ціною на продукцію. Інколи вартість не покриває навіть затрат на її вирощування. Дрібні селянські господарства, одноосібники, які обробляють власні паї, не мають своїх потужностей для сушіння/зберігання, або ж ці послуги занадто дорогі для них. Минулого року люди вже опалювали свої домівки кукурудзою через відсутність попиту та ціни на неї.
Ігор Лідовий: У нас є кооператив «Сергіївська ягода», де два основних напрями — молочний та ягідний. Щодо другого, то великих ягідних площ у нас поки що немає, а от переробні підприємства є. «Сергіївська пекарня», «Сергіївська сироварня», релоковане господарство «Марківчанка» — основні переробники. Майже все молоко, яке є у приватних господарствах, закуповується ними і надалі переробляється. Вартість молока порівняно з іншими громадами у нас вища. Це дозволяє приватним селянським господарствам утримувати корів більш-менш рентабельно або ж збільшувати поголів’я та займатись цим не просто як підсобним господарством, а будувати власний бізнес.
Ігор Лідовий: Так, є релоковане господарство «Марківчанка» і ще одне, яке ми вже зареєстрували як ФОП «Шуйський». Це переселенці з Боромлі на Сумщині. У себе вони займались полуничним бізнесом, та й зараз там у них є ділянка. У нашій громаді ми виділили їм земельну ділянку під городництво та ягідництво. Планують займатись тут тепличним бізнесом, ягідництвом.
Ігор Лідовий: Працюють «Сергіївська сироварня» та «Сергіївська пекарня», сімейне молочне господарство «Марківчанка», ФОП «Лобода» виготовляє напівфабрикати із продукції, яку закуповує у селян.
Ігор Лідовий: Щоб люди нікуди не виїжджали, а залишались у громаді й тут працювали, потрібно розвивати місцеву економіку. Великі підприємства, які здебільшого займаються зерновими, на жаль, не зацікавлені в різноплановості місцевої сільськогосподарської економіки. Це більше стосується дрібних, середніх сільських підприємців, які займаються переробкою, продажем власної продукції. Їх ми й намагаємося підтримувати. До речі, вже маємо успішні приклади у цьому напрямі. Було б більше таких підприємств, і ми б нашу невелику громаду змогли б поставити на міцні рейки. Питання тут не у бюджеті, а у саморозвитку і самозабезпеченості, самовідновлюваності місцевої економіки, яка б була локальною і самодостатньою. Це наше головне завдання, яке хорошими прикладами, успішними проєктами намагаємось довести і втілити в життя.
Звісно, це справа не швидка, потрібно спочатку переконати людей, надихнути їх, показати приклади, щоб вони могли далі розвиватись. І ми намагаємось такі кейси для них робити. Для цього у нас працює економічно-інвестиційний відділ, який допомагає з грантами, участю у різних навчаннях для подальшого отримання грантів нашим дрібним підприємцям. За перше півріччя вони допомогли отримати, здається, 5 млн грн. Бажаючим дрібним і середнім підприємцям шукаємо приміщення, допомагаємо з реєстрацією бізнесу, веденням, написанням бізнес-проєктів.
Ігор Лідовий: Туризм — один із напрямів, який теж плануємо розвивати. У нашій стратегії ми прописали розчищення річки Хорол, це додасть нам нових локацій. Крім того, ще є історичні місця, прокладені історичні маршрути, до війни ми робили велопробіги і намагались це розвивати. Також у нас планується напрям, який насамперед базуватиметься на відпочинковому туризмі, сільському туризмі, зелених садибах тощо. Поки прикладів таких немає, але, можливо, ще не встигли, ще не знайшли таких підприємців, щоб цим займались.
Ми повинні не опускати руки і робити на місцях у себе все для того, щоб Україна не просто вистояла у воєнний час, а й розвивалась. Гадаю, ми до цього дійдемо, знайдемо потрібні шляхи і будемо працювати. Україна переможе і все буде добре!
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Анатолій Собкевич із Житомирщини ще під час військової служби думав, чим займатиметься після повернення до цивільного життя. Хотілося залишитися близько до землі, але водночас не повертатися до традиційного важкого господарювання. У 2025 році фермер заклав перші 20 соток спаржі та 2,5 сотки шафрану. Сьогодні господарство зосереджується на цих двох культурах, випробовує переробку та поступово готується до розвитку агротуристичного напряму.

Запровадження додаткових податків у нинішніх умовах є недоцільним, оскільки держава має підтримувати бізнес, що працює.

Спілка українських підприємців (СУП) виступає проти підвищення податків для фінансування механізму страхування та компенсації воєнних ризиків.

Ще 18 агропідприємствам Рівненщини погодили 1,3 млн грн часткової компенсації вартості дизельного пального. Загалом за програмою підтримку вже отримали близько 50 господарств на майже 4,3 млн грн.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

95% європейців вважають сільське господарство та сільські території важливими для майбутнього Європи, а 93% наголошують на необхідності стабільного продовольчого забезпечення ЄС. Водночас 70% опитаних вважають, що Спільна аграрна політика ЄС (САП) приносить користь усім європейцям.

Сертифікований елеваторний комплекс із потужністю підлогового зберігання до 10 тис. т виставили на продаж у Полтавській області.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Село з портовими терміналами, село з виноградниками та виноробнями, село з тисячами гектарів землі й власною переробкою. На Одещині є населені пункти, які лише формально залишаються селами, адже за концентрацією бізнесу та економічними можливостями можуть дати фору містам.

Форма господарювання (ФОП, ТОВ, кооператив тощо) дає право вести підприємницьку діяльність, сплачувати податки та торгувати, але не надає дозволу на переробку харчового продукту для введення в обіг.