Уже 10 років Надія Баланюк із Хмельниччини займається вирощуванням перепелів. ЇЇ шлях, як зазначає сама підприємиця, сміливо можна назвати тернистим: низький вихід яєць, втрата поголів’я та низькі ціни на продукцію. Та попри всі перешкоди вона впевнено йде до своєї мети, адже любить те, що робить.
«Я працювала бухгалтером, хотіла трохи відпочити від цифр. Думала зайнятися часником, а мій брат — перепілками. Вийшло так, що ми помінялися ідеями. Я взяла у нього стару клітку, купила на ОLХ інкубаційне яйце і заклала 150 штук. У результаті вилупилося 80 пташенят, а вижило — 30. Хоча перепели і витривалі, проте їм потрібен правильний догляд, і поки я винайшла власну формулу утримання, багато птиці втратила», — розповідає в прямому ефірі Instagram Надія Баланюк.
Перший інкубатор підприємиця «відбила» за дві інкубації, другий — так само. Зараз у неї великий інкубатор на 5 тис. яєць, який їй обійшовся в тисячу доларів. І хоча фермерка до такої кількості ще своє поголів’я не довела, але каже, що це на перспективу.
«Жодна галузь не приносить такий швидкий дохід, як перепелівництво. На 17 день після закладки яєць у вас уже є перепелята, яких можна продавати як добових. Коли їм близько 50 днів, вони починають нести яйця, які можна реалізовувати, а потім можна вже вибраковувати перепілок на тушки», — зазначає Надія Баланюк.
Щоб зайти у цей бізнес, 50 тис. грн буде достатньо: інкубатор купити за 10 тис. грн, на 20 тис. грн можна придбати і клітки, і брудери, і лишаться гроші, щоб орендувати приміщення або ж облаштувати своє.
«Раніше мені потрібно було шукати збут, ходити по магазинах і ресторанах. Зараз люди самі шукають свіжий домашній продукт і за якість готові платити», — наголошує підприємиця.
Фермерка закладає в інкубатор не лише свої яйця, адже мусить постійно оновлювати стадо. А оскільки великі перепеловоди не дуже хочуть продавати свої яйця, то вона купує їх у таких невеликих фермерів, як сама.
«Раз на пів року я оновлюю маточне стадо. Коли вони виростають, птицю залишаю собі. Загалом перепелів більше 9 місяців не тримаю, адже тоді у них падає рентабельність», — наголошує Надія Баланюк.
Зараз двічі на тиждень вилуплюються пташенята. За один раз закладається 500 яєць. У середньому господарство має 2-3 тис. перепелів.
«Перепілки — не кури, їх не потрібно тримати лише з весни до осені. В мене вони цілорічно. Найрентабельніше закладати яйця з вересня і утримувати до травня. Літом поганий вихід з інкубатора через спеку, тому в цю пору зменшую поголів’я, а на зиму — збільшую», — пояснює підприємиця.
Хмельницька фермерка тримає чотири породи: фараон, англійська чорна, техаський перепел та маньчжурська золотиста. Зазначає, що перші дві породи мають не дуже привабливу тушку, бо від пір’я залишаються чорні цятки, але несуться добре.
Температура утримання дорослих перепелів має бути від 20 до 25°С, приміщення обов’язково з вентиляцією. Чиста вода та приміщення є запорукою здоров’я птиці.
Норма корму для однієї дорослої перепілки складає 35-40 г, якщо дати більше — з’їдять, але є вірогідність ожиріння птиці, й тоді вона не буде нестися. «Корми ми купуємо, вирощувати самим нерентабельно. До складу входять макухи соняшникові та соєві з оліями, я завжди беру свіжі, навіть теплі. Помітила, що після споживання макухи вони краще несуться», — ділиться лайфхаком Надія Баланюк.
Перед війною Надія разом із чоловіком заклали фундамент на новий перепелятник, але довелося призупинити цей процес. «Цього року ми розширилися по квадратурі за не дуже хороших обставин. Для утримання перепілок придбали хату по сусідству, там стара дерев’яна підлога, в якій завелися блохи. Вони не стільки перепелів мучили, як нас, ноги були всі в крові, ми не могли нормально погодувати птицю. Тоді вирішили викинути дерев'яну підлогу, зацементували і зробили одне приміщення, таким чином збільшили площу», — розповідає фермерка.
Своїм досвідом вона ділиться з іншими у марафоні «Перепели від А до Я». Його вже пройшло близько 100 людей, з них 5 мають уже свої ферми і заробляють кошти.
«Є такі люди, які купили марафон і зрозуміли, що перепели — це не їхнє. Я вважаю, що краще витратити кілька гривень на марафон, ніж купити все обладнання і лише тоді зрозуміти, що це не ваше. Але від старту марафону пройшов рік, я набралася нового досвіду, тому в січні планую його оновити», — пояснює підприємиця.
Кілограм тушки на сьогодні коштує у Надії 220 грн. З листопада вона змушена піднімати ціни через початок опалювального сезону.
До віялових відключень тут також підготувалися: побудували грубку на дровах. Фермерка підмітила, що за такого методу обігріву перепели краще виживають у брудерах, бо кінцівки в теплі й сухі, під лампою трохи по-іншому.
«Продукцію продаю з дому, також відправляю «Новою Поштою». Планую збільшувати асортимент. До яєць і тушок додаю фарш та копчені перепілки. Я давно планувала коптити на продаж, адже для себе ми завжди це робили. Але не могла зрозуміти, яку технологію краще використовувати. Виявилося, що дідівські методи — найкращі», — зазначає Надія Баланюк.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Аргентина з 17 серпня 2026 року відновить експорт свіжого м’яса птиці та продукції птахівництва до Європейського Союзу після скасування обмежень, запроваджених через спалах пташиного грипу.

У Миколаївській області продають птахівничий комплекс повного циклу за $3,5 млн. Об'єкт включає в себе 10 пташників, забійний цех, комбікормове виробництво та потенціал посадки птиці 1,2 млн голів на рік.

Державне агентство розвитку туризму України (ДАРТ) спільно з експертами визначило п’ять українських сіл і селищ, що представлятимуть Україну у міжнародній ініціативі UN Tourism (туристична агенція ООН) — The Best Tourism Villages 2026.

Потенціал регіонів України у розвитку аквакультури та переробки рибної продукції обговорили представники державної влади, силових структур, закладів освіти та медицини, закупівельних організацій і підприємств рибної галузі під час виїзної наради до Хмельницької області.

У 2023 році Антон Іллючок, маючи досвід роботи в коптильні, запустив власне виробництво мʼясних делікатесів «М’ясоріг». В основі бізнесу — не просто копчення, а поєднання двох підходів: американського Smoked BBQ і традиційного українського на дубових дровах.

Нові правила щодо благополуччя тварин, гармонізовані з європейським законодавством, разом із новим законом про ветеринарну медицину вже набрали чинності в Україні. На адаптацію до цих вимог господарствам було відведено шість років. Водночас саме впровадження стандартів благополуччя у птахівництві потребує найбільших інвестицій порівняно з іншими галузями тваринництва.

Сімейна екоферма «Перепілочка» на Полтавщині активно розвиває напрям глибокої переробки — з некондиційних яєць та м’яса виготовляють напівфабрикати.

Сімейна екоферма «Перепілочка» з Полтавщини відмовилася від концентрації виробництва в одному місці та почала будувати мережу партнерських ферм по Україні.

Б’юті-майстриня Маргарита Козаченко у 2023 році відкрила сімейну екоферму «Перепілочка» на Полтавщині. Вона одразу зрозуміла, що ключ до стабільності — це повний контроль виробничого циклу: від власної інкубації перепелів до виробництва кормів. Завдання на найближчі роки — стати енергонезалежним господарством.

Сімейна ферма «Перепілка на дубовому листі» стала кроком до відродження сімейних традицій господарювання на землях Львівщини та Рівненщини.