20 березня нас уперше накрили з авіації. Ворог скинув 8 авіабомб, які влучили у трансформаторну підстанцію й газогін. Але ферма продовжувала працювати. Молоко було нікуди дівати, тож ми щодня роздавали його людям — односельчанам і біженцям із Чернігова. Також різали свиней, бичків, безплатно роздавали м’ясо. Увечері 21 березня російський літак завдав удару вже безпосередньо по фермі. Загинула одна людина, кількох, зокрема заступника керівника господарства, було поранено. Зруйновано два свинарники, контору, гараж, телятник, два скотарники, молочний пункт, лабораторію, тракторний стан, знищено більшість сільськогосподарської техніки.
Втратити все, але не надію. Не дочекавшись підтримки, господарство лишилось без тваринництва
31 жовтня 2023, 05:53 4338
Усі 34 виробничих та складських приміщення приватно-орендного підприємства імені Герасименка в селі Анисів на Чернігівщині зруйновані, майже 200 голів ВРХ загинули, техніка знищена. Загалом росіяни завдали господарству втрат на 146 млн грн. Скільки потрібно років, щоб відновитися власними силами до довоєнного рівня, і чи реально це зробити — сказати складно.
До війни господарство мало ферму, де утримувалося 200 голів дійного стада та 400 голів молодняка. Мали до 100 голів свиней. Обробляли 1600 га. Минулого березня цього всього за декілька днів не стало.
Юрій Стельмах, власник приватно-орендного підприємства імені Герасименка
В один момент було знищено 185 голів ВРХ, а 90% тварин, які вижили, отримали осколкові поранення, і їх довелося здавати.
Через рік Юрій Стельмах прийняв для себе важке рішення — збути тваринництво, оскільки всі приміщення були зруйновані, від двох корівників та телятника лишилися руїни, людей для роботи немає. У цій ситуації розгалужуватися на рослинництво і тваринництво дуже складно.
«На фінансування сподівався більше року. Протягом цього часу тримали поголів’я на вулиці, чекали на підтримку, але не отримали її. Тому розраховуємо сьогодні лише на себе і відновлюємо самостійно лише частину приміщень, які необхідні для зберігання зерна. Ми залишилися без жодного складу, росіяни розбомбили понад 5 тис. т зерна. А маємо зобов’язання перед людьми, у нас понад 700 орендодавців. Тому пішли в першу чергу на те, щоб відновлювати склади для зберігання зерна та обробляти землю», — зазначає Юрій Стельмах.
На сьогодні не всі з 1600 га ріллі господарство обробляє, частина ще не розмінована і має високий ступінь забрудненості. До того ж, урожайність зменшилася в 1,5 раза, через дорогі добрива у 2023 році на поля взагалі нічого не вносили. Тому пшениця дала середню урожайність 36 ц/га, овес — 22 ц/га, соняшник — 16 ц/га. Цього сезону ще вирощували жито, тритикале, кукурудзу, гречку.
Окрім того, ще й низькі ціни на збіжжя не дозволяють аграріям отримати кошти для відновлення.
«Жито коштує 2 грн/кг, що нижче за собівартість. Тож сенсу вирощувати його наступного року немає. Маємо 200 га гречки, але не знаємо, що з нею робити, не виключено, що залишимо в полі. Цього року вона нікому не потрібна. Виробникам за неї дають по 6 грн/кг. Це також не покриває собівартості. Тоді як минулого року ми продавали цю культуру по 30 грн/кг», — розповідає Юрій Стельмах.
Зважаючи на ціни та відсутність коштів у підприємстві ім. Герасименка зменшили площу озимини під урожай 2024 року на 30%.
Власник господарства зазначає: щойно з’явиться можливість, планує відроджувати тваринництво, але для цього потрібні чималі кошти.
«У Чернігівській області на Поліссі суглинисті землі, і займатися вирощуванням зерна невигідно. Маємо луги, сінокоси, пасовища, і тут потрібно займатися тваринництвом. Але щоб виростити продуктивну корову, потрібно 4 роки, щоб відновити таке стадо, яке було у нашому господарстві, — більше 10 років. Це за умови, що тварин буде де тримати і чим годувати», — пояснює Юрій Стельмах.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
