
Наслідки атак, які не припиняються з боку росії, напряму впливають на експортний потенціал аграрної продукції та забезпеченість сільгоспвиробників усім необхідним для проведення весняної посівної.

Рентабельність агровиробництва за останні 30 років із сотень відсотків знизилася до десятків, і ця тенденція продовжується. Що більший аграрії збирають урожай, то менша рентабельність, оскільки витрати на виробництво цього врожаю зростають.

В Україні тривають морози, а снігопади минулого тижня додали власникам тепличного бізнесу роботи, подекуди і зайвих витрат, адже від надмірної товщини снігового покриву почали руйнуватися теплиці.

Європейський Союз входить у новий етап трансформації Спільної аграрної політики (CAП), який визначатиме правила гри для агросектору після 2027 року. Проте запропоновані зміни викликають дедалі більше дискусій — як серед фермерів, так і серед експертів.

Урожай картоплі 2025 року завдяки сприятливим погодним умовам був набагато кращим за минулорічний. Але точну цифру врожаю наразі ніхто з експертів ринку назвати не може. Достовірно не дає інформації щодо обсягів збору картоплі й державна статистика.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.


Український агросектор впевнено рухається до ЄС. Однак на цьому шляху є певні проблеми в різних сегментах. Зокрема, у міжнародній торгівлі деякі групи українського продовольства стикнулися з квотами на експорт.

Виробники та постачальники в усьому світі переходять до обов’язкової простежуваності ланцюгів постачання, а виробники сільгоспкультур мають відповідати низці стандартів та регуляцій.

Європейська інтеграція агросектору поступово переходить від політичної риторики до практичних завдань, які потребують системних змін у регулюванні, контролі та підтримці виробників.

Продукція з доданою вартістю вигідна виробникам та впливає на економічний потенціал підприємств і загалом держави, в якій вона виробляється. Проте переробка — досить складний процес, і до нього слід підходити виважено. Не менш важливим є і вирощування продукції, яка має бути якісною.

За останні 10 років позитивні зміни у агросекторі відбулися завдяки впровадженню інновацій та технологічних рішень.



Існує думка, що між індустріальними виробниками хлібобулочних виробів і крафтярами в Україні панує конкуренція. І це припущення має місце, оскільки спостерігається ситуація, коли певні пекарні завдяки оптимізації виробництва різними способами намагаються виробляти продукти, які схожі на індустріальні вироби, але коштують дешевше.

Прогнозується, що 2025 року в Україні буде вироблено 7,2 млн т молока, що свідчить про поступове відновлення галузі після кризових років. Останнім часом також спостерігається тенденція до збільшення надходження молока на переробку від промислового сектору, і цьогоріч частка сировини від молочнотоварних ферм перевищить 95%.

В Україні співвідношення тваринництва до рослинництва складає 25% на 75%, тоді як у європейських країнах — 50 на 50. Щоб краще реалізувати потенціал галузі, українським тваринникам потрібно відповідати експортним вимогам ЄС та інших маржинальних ринків, частиною яких є благополуччя фермерських тварин. І з огляду на євроінтеграцію, вимоги до вітчизняних ферм стають більш жорсткими.

У Карпатах, на висоті 600 метрів над рівнем моря, працює унікальне господарство — Stynava Organic Garden, єдине органічне ягідне підприємство в регіоні. Плантація розташована на схилі з перепадом висоти понад 120 метрів. Така географія створює особливий мікроклімат.

Українські садівники цього року почали сезон із тривогою. Холодна весна й заморозки загрожували втратами врожаю, а перші закупівельні ціни свідчили про можливий дефіцит: яблуко на старті сезону коштувало 60–70 грн/кг.

Відкриття великої кількості грантових та інших дотаційних програм перш за все під інвестиційні проєкти, а також пільгові програми підтримки для компаній, які суттєво постраждали від бойових дій, — серед трендів фінансового ринку України на найближчий час.