Зелена перепустка на ринок ЄС: які нормативи потрібно впроваджувати вже зараз
Інвестиції в комфорт тварин уже не розкіш, а необхідність. Ціна питання — 40 млрд грн
20 жовтня 2025, 05:56 1682
В Україні співвідношення тваринництва до рослинництва складає 25% на 75%, тоді як у європейських країнах — 50 на 50. Щоб краще реалізувати потенціал галузі, українським тваринникам потрібно відповідати експортним вимогам ЄС та інших маржинальних ринків, частиною яких є благополуччя фермерських тварин. І з огляду на євроінтеграцію, вимоги до вітчизняних ферм стають більш жорсткими.
Потенціал зростання тваринництва в Україні насамперед пов’язаний із доступом на закордонні ринки. За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, українські тваринники можуть виробити набагато більше, ніж потребує внутрішнє споживання. Але потрібно буде збільшувати експорт. Основний ринок — Європейський Союз, тож продукція має бути отримана за принципами сталого розвитку та благополуччя тварин.
З наступного року ці принципи будуть реалізовуватися на законодавчому рівні. Адже з 1 січня 2026 року вступає в дію Наказ №224 від 08.02.2021 р. «Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання». Документ містить загальні підходи до благополуччя сільськогосподарських тварин і спеціальні вимоги для бройлерів, курей-несучок, свиней, телят. Нові вимоги щодо забою набувають чинності з березня 2026 року.
Загалом же питання благополуччя регулюється законом України про ветеринарну медицину №2498, що втратить чинність із 1 березня 2026 року. Його замінить закон України про ветеринарну медицину №1206.
Виклики для ферм
Найбільші виклики для тваринників полягатимуть у необхідності модернізації приміщень (вентиляція, освітлення), зменшення щільності поголів'я, організації годівлі. Також працівники тваринницьких ферм мають пройти навчання та отримати державний сертифікат, що діє 5 років. Про це розповів начальник відділу з питань здоров'я та благополуччя тварин Департаменту державної політики у сфері санітарних заходів і продовольчої безпеки Мінекономіки Віталій Крючков під час форуму «Сталий розвиток тваринництва та благополуччя тварин — Україна 2025».
«Кращі умови сприятимуть зниженню падежу тварин і захворюваності, кращим добовим приростам і в результаті — отриманню більш якісної продукції. Це також дозволить розширити ринки торгівлі», — пояснив він.
Благополуччя тварин є вимогою для постачань не лише до країн ЄС, а й до інших, як-от Канада, Сінгапур, Південна Корея.
Птахівники — піонери з євроінтеграції
Найбільші витрати у зв'язку з новими нормами стосуватимуться виробництва курятини та яєць. Адже очікується повна заборона кліткового утримання.
Проте багато птахофабрик уже впровадили нові вимоги. Так, з 363 наявних бройлерних господарств 70 підтвердили повну відповідність. Це ті господарства, які є сировинними зонами забійних підприємств-експортерів до ЄС, додав Віталій Крючков.
За словами директора Асоціації птахівників України Сергія Карпенка, саме сектор виробництва м’яса птиці першим почав рух до європейських підходів. Близько 80% м'яса птиці виробляється підприємствами з єврономерами. 15 птахофабрик яєчного напряму та 4 заводи з переробки яєць мають європейську акредитацію.
«Кількість акредитованих підприємств зростає з кожним роком. Особливо коли ЄС став ключовим напрямком», — розповів він.
Проте більшості виробників яєць перейти на європейські вимоги буде складно. Адже фактично 70% кліткового обладнання, що використовується в Україні, не відповідає європейським вимогам. І воно не може бути частково модернізоване, потрібен повний демонтаж і встановлення нових комплексів.
За розрахунками Асоціації птахівників України, сумарні інвестиції в переобладнання без урахування поголів'я, яке вже утримується згідно з європейськими вимогами, сягають близько 13 млрд грн. Якщо додати скорочення поголів'я задля зменшення щільності утримання, то це плюс ще 4 млрд грн.
Сергій Карпенко, директор Асоціації птахівників України
Загальна сума інвестицій для всієї нашої птахівничої галузі, яєчного та м'ясного напряму для переходу на європейські стандарти благополуччя складе не менше 17 млрд грн. І йдеться лише про пташники. Також необхідні інвестиції у зони дорощування птиці, забійні цехи, сортувальне обладнання, складські приміщення, комбікормові заводи. Тож цю суму можна помножити на два.
Стимули для птахофабрик
Щоб мотивувати вітчизняних виробників до змін, мають бути можливості експорту виробленої продукції до країн Європейського Союзу.
«Безмитна торгівля дала додатковий стимул модернізувати свої потужності, це видно на прикладі 2022 року. З відміною квот кількість підприємств, що почали впроваджувати євровимоги, зросла в геометричній прогресії», — розповів Сергій Карпенко.
Через війну та загальний занепад економіки підприємствам складно знайти додаткові інвестиції у переобладнання виробничих потужностей. Рішенням можуть бути держпрограми, цільове кредитування, відшкодування.
Сергій Карпенко, директор Асоціації птахівників України
Програма відшкодування вартості будівництва та реконструкції птахівничих приміщень показала свою ефективність. Малим виробникам, сфокусованим на внутрішній ринок, втілити нові вимоги до благополуччя тварин без підтримки буде важко. Але птахофабрикам потрібно вже зараз звертати увагу на альтернативні системи утримання птиці.
Потрібні також фахівці, адже в Україні практично відсутній досвід утримання птиці в альтернативних умовах.
«Варто навчити базову кількість тренерів, які б на регіональному рівні популяризували питання благополуччя», — вважає Сергій Карпенко.
Свинарі — волонтери
Через епізоотичну ситуацію українська свинина так і не вийшла на європейський ринок, тому вимоги з благополуччя тварин впроваджувалися добровільно, пояснила президентка асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко.
Оксана Юрченко, президентка асоціації «Свинарі України»
Якісні умови та корми, комфортна температура, достатнє освітлення — у це вже давно інвестують, щоб сьогодні мати найвищі показники, найвищі стандарти з продуктивності.
Обсяг вкладень у подальший розвиток оцінюється в 10-12 млрд грн.
«У галузі свинарства оперує близько 900 підприємств. Членами асоціації є 60 підприємств, що виробляють 70% промислової свинини. Це небагато. Іншим потрібна підтримка», — наголосила Оксана Юрченко.
Молочне скотарство — найдовші інвестиції
Понад 100 молочнотоварних ферм України працюють у прифронтових зонах, зазнали руйнувань або повного знищення. Для них питання номер один — це загалом залишитися на плаву, розповіла генеральна директорка «Асоціації виробників молока» (АВМ) Ганна Лавренюк.
Ганна Лавренюк, генеральна директорка «Асоціації виробників молока»
Лише незначна частина господарств, які перебувають у зоні ризику, змогла релокуватися. Проте за останні три роки виробники молока продемонстрували рекордні плюс 20% із нарощування продуктивності корів, обсяг постачань молока на переробку зріс на 6%.
25% молока, що надходить на переробку, використовується для виробництва продуктів на експорт. Близько 60 молочних заводів України мають так звані єврономери, тобто дозволи на експорт своєї продукції до ЄС. Ферми, які є сировинною зоною для цих заводів, мінімум двічі на рік мають проходити аудити від Держпродспоживслужби на виконання ними вимог із гігієни виробництва молока, а також інших вимог ЄС, серед яких вимоги щодо благополуччя тварин.
Ганна Лавренюк, генеральна директорка «Асоціації виробників молока»
Вагома частка наших господарств навіть в умовах війни вже інвестували і працюють над тим, аби відповідати вимогам благополуччя. Але величезна кількість підприємств, особливо маленьких, мікро-, у прифронтових зонах мають труднощі, обмежену можливість залучення фінансів.
За підрахунками АВМ, близько 40% промислового поголів'я корів в Україні утримується на підприємствах, що потребуватимуть реконструкції, модернізації або й повної перебудови для того, аби врахувати вимоги з благополуччя. За попередніми розрахунками, на це потрібно близько 10 млрд грн.
Термін повернення цих інвестицій найдовший порівняно з іншими галузями — 7-8 років.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
