Особистий погляд

Роками критична посуха в південному регіоні України змушувала аграріїв зменшувати площі під соняшником або переглядати системи його вирощування. Сільгоспвиробники підбирають більш посухостійкі культури, такі як льон, озимі ріпак і горох, сочевиця, та переходять до технологій, що зберігають вологу.

Менеджер із продажу Харківського представництва компанії LNZ Group Роман Неєзжалов розпочинав свій шлях в агро із насіннєвої компанії. Пізніше працював у одному з великих агрохолдингів у відділі дистрибуції, а потім, за рекомендацією товариша, прийшов до компанії LNZ Group.

Трактор перекинувся на розмоклому схилі в перший тиждень сівби. Господарство втрачає машину у найгарячіший момент сезону: роботи зупиняються, а платежі за кредитом або лізингом продовжують нараховуватися. Саме такі ситуації, за словами керівниці управління корпоративних продажів НАСК ОРАНТА Наталії Усенко, найкраще показують, чому техніка, придбана за кредитні або лізингові кошти, потребує не формального, а продуманого страхового захисту.

Рентабельними для агрогосподарств у 2025 році виявилися різні культури: для когось соняшник і жито, а для когось — пивоварний ячмінь. Вплинула на результати врожайності передусім погода.

Вирощування картоплі починається з вибору сорту. Це чи не основна вимога, яку ставить перед собою на початку сезону аграрій-картопляр.

В українських агрохолдингах без R&D-центрів виробництво неможливе. Агрономи замовляють послуги у науковців, аби дослідити продуктивні поля, де краще закласти виробничі посіви, які гібриди обрати, які ЗЗР застосувати, щоб досягти кращого результату.

Через форс-мажорні обставини, пов'язані з соєю у 2025 році, прогноз посівних площ цьогоріч може зменшитись до рівня 2023 року — до 1,8 млн га. Проте несприятливі погодні умови, низькі температури, льодова кірка можуть призвести до пересіву озимих культур ярими — як варіант, соєю. Але це покаже весна.

Триває п'ятий рік повномасштабної війни в Україні. За оцінками Київської школи економіки, втрати сільського господарства за ці роки становлять майже $82 млрд, і аграрний сектор посідає за збитками друге місце після промислової галузі.

Бобові, безглютенові крупи, лохина, заморожена малина, молочна продукція — саме на ці категорії в органічному сегменті зростатиме попит на ринку ЄС. Україна має всі можливості продавати ці товари. Щоб отримувати ще більші премії, потрібно дивитися в бік глибокої переробки.

У сьогоднішніх реаліях фермер, який не йде в точне землеробство, залишається далеко позаду за показниками врожайності, ефективності та рентабельності. Контролювати і оптимізувати — ось два ключових складники, які можуть робити агровиробництво прибутковим.

Минулий рік видався для сільгоспвиробництва доволі складним. Він показав, як сильно на врожайність та економіку може вплинути погода. Тому по деяких культурах агрокомпанії недоотримали заплановану врожайність.

Обсяги залізничних перевезень в Україні знижуються, оскільки основні експортери возять продукцію через порти Великої Одеси. Наразі 92% зерна експортується морем і лише 8% — через західні кордони.

Попри багаторічний досвід й уже вибудувані оптимальні технології вирощування кукурудзи аграрії в 2025 році не отримали запланованої врожайності. На заваді стали погодні умови: спочатку культура не добрала необхідної суми ефективних температур, а осінні затяжні дощі не дозволили вчасно її зібрати. Тож проблеми не лише з обсягами, але й із сушінням кукурудзи, що значно впливає на собівартість зерна.

У сільському господарстві сезонність має особливий вплив, і підготовка до сезону є ключовим фактором для досягнення успіху. Спеціалісти агросектору розуміють, що не все можна повністю передбачити або контролювати. Навіть при найкращій організації виробничих процесів завжди існує частка випадковості. До того ж, успішне господарство неможливе без сучасної та високоефективної техніки, яка працює в умовах високих навантажень.

Мікродобрива сьогодні стали не просто додатком до живлення, а ключовим інструментом сучасної агротехнології. В умовах кліматичного стресу, нестабільної вологи та високих урожайних очікувань саме вони допомагають рослині повноцінно реалізувати свій потенціал, підтримуючи критично важливі фізіологічні процеси. Але реальний ефект у полі визначається не лише наявністю мікроелементів у складі, а тим, у якій формі, з якої сировини та за якою технологією створено продукт.

Погодні умови та ринок насіння змінюються дуже швидко, і аграрії потребують нових гібридів цукрових буряків та сучасних виробничих технологій, які відповідають новим умовам і змінам клімату. На ці виклики реагують найбільші світові селекційні компанії, об’єднуючи наукові зусилля заради пошуку найкращих рішень.

Аграрії щороку стикаються з різними викликами, більшість з яких важко або неможливо передбачити. Проте є можливості та ресурси, які можна використовувати більш раціонально і впливати на результати агровиробництва. За правильного підходу це забезпечує стабільність технології вирощування та зменшує негативний вплив несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Офіційної статистики щодо виробництва крафтової продукції в Україні немає, тому спробувати «порахувати» цей ринок можна лише через реєстри плюс опитування виробників.

Українська економіка, бізнес і кожен українець уже чотири роки перебувають у суцільній невизначеності, яка формується повномасштабною війною. Оцінюючи минулий рік, економісти та аналітики одностайні в думці — він міг бути для країни значно важчим. Від чітких прогнозів на 2026-й утримуються — надто багато неконтрольованих і непередбачуваних факторів.

Сьогодні аграрна галузь України проходить важливий етап перезавантаження, синхронізуючи свої підходи зі стандартами Європейського Союзу. Поступове виведення з ринку деяких діючих речовин та посилення контролю за використанням пестицидів природно викликають у аграріїв занепокоєння. Здається, що інструментів для захисту врожаю стає все менше, а ризики втратити рентабельність — дедалі вищими..