Глобальне потепління в Україні — необоротний процес: 2024 рік став найтеплішим за всю історію спостережень, 2025-й не такий екстремальний, однак тренд не змінився. Середньорічна температура вже на 1,2°С вище норми, а це майже межа Паризької кліматичної угоди у 1,5°С.
Такі дані озвучила керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко на вебінарі ЦЕС «Яким буде врожай і як це вплине на економіку?».
Експертка відмітила, що останніми роками значна частина озимих в Україні висівається дуже пізно, через що рослини входять у зиму незагартованими. Однак аномально теплі зими дозволяють їм продовжувати вегетацію, укорінюватися та виходити у весну в нормальному стані. Теплий січень 2025 року став бонусом, який підвищив шанси на хороший урожай.
Посуха залишається одним із ключових ризиків для аграріїв. За 11 місяців 2025 року по Україні випало лише 80% норми опадів. У низці районів півдня, центру та північного сходу — лише половина норми.
На півдні ймовірність посухи сягає 70%: 7 років із 10 є посушливими. Два останні роки Гідрометцентр фіксує тривалу посуху 1,5–2 роки на Дніпропетровщині, Харківщині та у частині південних областей.
За словами Тетяни Адаменко, прямого наукового висновку ще немає, але зникнення великої водойми не може пройти безслідно. У регіонах, прилеглих до Каховського водосховища, влітку спостерігалося лише 1–6 випадків дощу за 100 днів на тлі тривалих періодів спеки 36–40°С. Це сприяло різкому дефіциту опадів.
У Гідрометцентрі наголошують: надійного довгострокового прогнозу погоди не існує. Точний прогноз — до 5 днів, орієнтовний тренд температур— до 10 днів, прогноз опадів на довший період є ненадійним у всіх світових центрах. Це повʼязано із недостатньою кількістю даних зі світових океанів та віддалених територій, складністю моделювання та високою динамікою кліматичних процесів. Прогнози на місяць залишаються радше орієнтиром, ніж інструментом планування.
За оцінками Тетяни Адаменко:
теплі зими → менше стресів;
майже не потрібен пересів;
майже все, що посіяли, входить у вегетацію та формує врожай.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Світові ціни на цукор майже на 15% вищі, ніж рік тому. Спека й посуха скорочують урожай цукрової тростини в Індії та Бразилії, а також цукрових буряків у Європі. Додатковим ризиком залишається Ель-Ніньйо, вплив якого на погодні умови може тривати й наступного року.

Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР становитиме 1,307 млрд т. Це на 6 млн т більше, ніж очікувалось у вересні, проте на 3% менше обсягу виробництва минулого сезону.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Зміна клімату поступово змінює географію вирощування сільськогосподарських культур. У Великій Британії фермери вже експериментують із культурами, які раніше вважалися непридатними для місцевого клімату, зокрема чаєм і канталупами.

Агрометеорологічні умови упродовж вересня на території України були неоднорідними. У більшості днів місяця переважала тепла погода, в окремі періоди температура повітря знижувалась унаслідок декількох хвиль похолодань.

Ель-Ніньйо 2026/27 року вже сформувався і продовжує посилюватися. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації станом на початок вересня, максимуму явище може досягти у листопаді – грудні та зберегтися до лютого 2027 року.

Кабінет Міністрів України на засіданні 30 вересня схвалив Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) підходів та інструментів сталого фінансування.

Агрометеорологічні умови для завершення вегетації та збирання пізніх культур, початкового росту і розвитку посіяних озимих, підготовки площ для сівби в Україні упродовж другої декади вересня були загалом задовільними, проте неоднорідними по території та залежали від кількості опадів.

В Україні зберігається дефіцит опадів, через що на 20-30% площ наразі недостатньо вологи для повноцінного проведення сівби озимих культур та їх розвитку на початкових етапах.