Особистий погляд

У селищі Згурівка на Київщині працює сімейне господарство, яке пройшло шлях від кількох вуликів до великої сертифікованої органічної пасіки, що сьогодні налічує понад 500 бджолосімей.

Ще 10 років тому можна було виживати, працюючи із підходами колгоспу. Сьогодні це вже не працює.

Виробництво й адаптація технологій під час посухи, що стає особливо важливим в умовах зміни клімату та нестачі вологи, є головним випробуванням для українського аграрія. Щоб не працювати у збиток, сільгоспвиробники у більшості областей відмовляються від оранки та переходять на більш ощадливі технології обробітку ґрунту.

Перехід із класичного виробництва на органічне потребує часу і терпіння. Виробники зазначають, що в перші роки не варто відразу розраховувати на 100% результат. Тому на початковому етапі органіка — це не про бізнес, а про філософію. Тож у цьому секторі залишаються ті, хто вірить у свою справу.

Підприємство «Жива Нива» вже понад 15 років залишається одним із флагманів українського органічного землеробства. Господарство, створене у 2002 році, спочатку працювало за традиційними технологіями, проте економічні умови та стратегічне бачення власників привели його до впровадження системи no-till і переходу на органічне виробництво.

Сезон вирощування салатів і овочів був нетиповим цього року як у теплицях, так і у відкритому ґрунті. Холодна та затяжна весна відтермінувала висадку розсади майже на цілий місяць, відповідно, й урожай збирали пізніше. А салат, висаджений на осінь, ризикує залишитись у полі. Таке суттєве відтермінування збору овочів спостерігається в більшості господарств України.

В Україні ще тривають жнива, але аграрії готуються до осінньої посівної. Відсутність вологи змушує їх шукати нові культури та змінювати технологію обробітку.

Осіння посівна під урожай 2026 року набирає обертів. Деякі аграрії вже почали сіяти ріпак озимий, зокрема на Вінниччині, Львівщині, Черкащині та в інших регіонах.

У фермерському господарстві «Прогрес Бері» на Харківщині триває ягідний сезон. Тут вирощують малину та полуницю, у планах — додати ще й інші ягоди. Окрім асортименту, збільшуватиметься й площа під культурами.

AgreenaGro допомагає господарствам отримувати оплату за застосування регенеративних сільськогосподарських методів, які корисні для клімату та для ґрунту, таких як зменшений ґрунтообробіток, використання покривних культур, органічних добрив та залишання пожнивних решток у полі (мульчування тощо). Крім того, ця платформа також надає інструменти для прийняття рішення, які методи та технології застосовувати для підвищення прибутковості господарства.

Овочево-ягідне господарство «ОСЬО органік» в Яготинському районі на Київщині уже понад 8 років вирощує лише органічні продукти, сертифікуючи їх за українськими та європейськими стандартами. В асортименті малина, смородина, порічка, фундук, аґрус, ревінь, картопля, томати, огірки, кабачки, цукрова кукурудза, зелень, гарбузи та багато іншого. Лише цього року господарство сертифікувало 41 позицію.

Для агробізнесу соя залишається цікавою високомаржинальною культурою завдяки стабільному попиту й досить високій ціні. Проте з січня 2025 року може виникнути нова немитна перешкода для експорту сої до ЄС, адже почне діяти регламент EUDR (European Union Deforestation Regulation). Він передбачає повну простежуваність продукції включно з геолокацією та необхідністю підтвердження, що раніше поля під соєю не були лісом, а також заборону змішування продукції з невідповідною або неперевіреною.

Жнива цього року порівняно з минулим розпочалися пізніше. Серед причин — затяжна й досить прохолодна весна, що не дало змоги врожаю дозріти у звичні строки.

Кінцева ціна на полицях магазинів на фрукти та овочі залежить від балансу попиту і пропозиції. Водночас, високі ціни на продукцію не забезпечують великих прибутків для агровиробників.

Зростання цін на харчові продукти буде продовжуватися в другій половині 2025 р. — першій половині 2026 р.

Українські аграрії в останні роки вирощують постійні обсяги кавунів у різних регіонах. Мало хто розширює посіви, в основному через вплив погоди.

На фоні високої привабливості вирощування сої в Україні останніми роками значно зросла і її переробка. У вересні-червні 2024/25 МР виробництво шроту сягнуло 1,7 млн т, з яких 61%, або 1,07 млн т — було експортовано.

На молочному ринку вже довгий час триває протистояння між виробниками та переробниками щодо цінового питання. Одні вимагають підвищити закупівельні ціни, інші — більше платити не можуть, оскільки затратна частина на переробку, логістику та реалізацію продукції доволі велика. При цьому всі учасники ринку розуміють, що не можуть працювати один без одного, тож шукають нові моделі, які дозволять усім бути з прибутком.

На Херсонщині зафіксували масовий розвиток сарани. Ситуація почала набувати критичного характеру на початку червня. На сполох забили місцеві фермери, які помітили на своїх посівах масове поширення сарани та її міграцію.

Великі національні торговельні мережі готові надавати можливість для дрібного виробника, закуповувати ягоди, горіхи, нішеві крупи. Співпраця можлива у форматі Інноваційних груп дрібних агровиробників (SIGs — Small Innovation Groups), що наразі успішно застосовується в країнах Європейського Союзу і є частиною спільної аграрної політики.