борошно

В Україні та ЄС схоже функціонування ринку пшениці для борошномельної галузі — здебільшого для виробництва борошна використовується локальна сировина, а сам продукт орієнтований на внутрішній ринок з невеликими спробами виходу на зовнішній. Тому українське борошно не несе загрози ринку ЄС, натомість галузь чекає на відновлення контейнерних перевезень, щоб відновити постачання на свої традиційні ринки.

З початку повномасштабної агресії росії харчова переробна галузь України зазнала меншого падіння, ніж інші. Нині вона майже відновилася та повернулася до довоєнного рівня. Але й надалі розвиток експорту є найважливішим завданням не лише для зростання галузі переробки, а й для розвитку аграрного виробництва, адже якщо не буде внутрішнього замовника, аграрії не матимуть сенсу вкладатися в технології.

Українські пекарі сьогодні пропонують широкий асортимент хлібобулочних виробів, але все обмежується не лише рецептурою, а й культурою споживання покупців.

«Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» (ВКХП №2), що входить до групи компаній «Укрпромінвест-Агро», закріпив позиції лідера української борошномельної галузі.

Сорго — цікава багатогранна культура за своїм генетичним різноманіттям, господарським використанням та значенням. Вона спроможна оздоровити як економіку, так і націю.

Сорго добре переносить посуху і може конкурувати з кукурудзою або ж доповнювати її. Із зерна сорго можна виготовляти безглютенову крупу, борошно, а також цукор, мед і сироп. Порівняно з кукурудзою витрати на виробництво менші, а ціна на продукцію — вища. Проблема лише у реалізації, адже ринки збуту для цієї культури ще повною мірою не відпрацьовані.

Незважаючи на блокади експортних кордонів та зниження ціни на фуражну пшеницю, ціна на продовольчу пшеницю, яка використовується у виробництві борошна в Україні, залишається достатньо високою. Аграрії тримають її, оскільки намагаються врахувати ризики наступного року і забезпечити свою прибутковість.

ТОВ «Наш млин» із Полтавщини скористалося грантовою програмою для переробних підприємств «Новий рівень» від Міністерства економіки. Завдяки цій ініціативі компанія придбала потужну лінію з фасування борошна в пакети 1, 2 та 5 кг. Це відкрило нові кордони, ринки збуту та якісно змінило представництво продукції підприємства у торговельних мережах і загалом на ринку.

Більшість українських борошномелів поточного тижня продовжують поступово підвищувати ціни попиту на продовольчу пшеницю.

Україна постачає на світові ринки не лише сировину, але й успішно продає за кордон перероблену органічну продукцію з доданою вартістю. Сьогодні вітчизняні виробники стійко протистоять численним проблемам та долають перешкоди, а також активно продовжують експортувати готову органічну продукцію по всьому світу. За даними електронної системи управління Європейської комісії TRACES, у 2022 році Україна стала третім найважливішим постачальником органічної продукції до ЄС.

У Вінницькій області у Тростянецькому районі продається агропромисловий комплекс — млин із виробничими та складськими приміщеннями загальною площею 3 369 м². Об’єкт розташований на ділянці 132 соток та має шляхи під'їзду.

Через менші затрати в Україні на виробництво борошна — заробітна плата, електроенергія та інші складові — кінцевий продукт виходить на 40% дешевший за європейський.

Багато хто на ринку перебільшує значення борошна в хлібі. У собівартості готового продукту воно складає орієнтовно 20%.

Більш як 200 представників зернового, зернопереробного та суміжних бізнесів долучаються до всеукраїнської фахової конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка», яка 23-24 листопада відбудеться в місті Рівне.

З 2019 року обсяг експорту борошна з України скоротився у 4,8 раза — з 365 тис. т у 2019 році до 76 тис. т у 2022 році. Проте Україна стала другою за обсягом країною-постачальником борошна до ЄС.

Експорт борошна з України у 2022/23 МР склав 150 тис. тонн, попри всі труднощі.

Реалізація та експорт зернових наразі є болючою темою для всіх агровиробників, адже до ускладненої логістики додалася проблема з низькими цінами на зерно. Більшість аграріїв сьогодні знаходяться у пошуку рішень, які дозволять їм і надалі працювати: одні планують розвивати переробку, інші для підтримки свого бізнесу шукають грантові можливості, дехто вчиться самостійно експортувати вирощену продукцію.

На українському ринку спостерігається підвищений попит на млини на кам’яних жорнах для виробництва борошна.

Органічна ферма «Козак Органік» з перших днів повномасштабного вторгнення опинилася під окупацією. За рішенням власників, уже другий рік поспіль вони нічого не вирощують, щоб не годувати окупантів, а також задля збереження сертифікації. Адже якщо інспектор з органіки не зможе до них приїхати, то відповідна сертифікація анулюється, а відновити її можна буде не раніше, ніж за два роки.

Переробка має стати новою економічною ідеологією України. На цьому шляху формування країни, яка експортує не сировину, а готову продукцію, у Мінекономіки обіцяють підвищувати спроможність українських підприємців, зокрема у питанні доступу до фінансів та пошуку нових ринків збуту. Чи все насправді так просто?