борошно

Більшість українських борошномелів поточного тижня продовжують поступово підвищувати ціни попиту на продовольчу пшеницю.

Україна постачає на світові ринки не лише сировину, але й успішно продає за кордон перероблену органічну продукцію з доданою вартістю. Сьогодні вітчизняні виробники стійко протистоять численним проблемам та долають перешкоди, а також активно продовжують експортувати готову органічну продукцію по всьому світу. За даними електронної системи управління Європейської комісії TRACES, у 2022 році Україна стала третім найважливішим постачальником органічної продукції до ЄС.

У Вінницькій області у Тростянецькому районі продається агропромисловий комплекс — млин із виробничими та складськими приміщеннями загальною площею 3 369 м². Об’єкт розташований на ділянці 132 соток та має шляхи під'їзду.

Через менші затрати в Україні на виробництво борошна — заробітна плата, електроенергія та інші складові — кінцевий продукт виходить на 40% дешевший за європейський.

Багато хто на ринку перебільшує значення борошна в хлібі. У собівартості готового продукту воно складає орієнтовно 20%.

Більш як 200 представників зернового, зернопереробного та суміжних бізнесів долучаються до всеукраїнської фахової конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка», яка 23-24 листопада відбудеться в місті Рівне.

З 2019 року обсяг експорту борошна з України скоротився у 4,8 раза — з 365 тис. т у 2019 році до 76 тис. т у 2022 році. Проте Україна стала другою за обсягом країною-постачальником борошна до ЄС.

Експорт борошна з України у 2022/23 МР склав 150 тис. тонн, попри всі труднощі.

Реалізація та експорт зернових наразі є болючою темою для всіх агровиробників, адже до ускладненої логістики додалася проблема з низькими цінами на зерно. Більшість аграріїв сьогодні знаходяться у пошуку рішень, які дозволять їм і надалі працювати: одні планують розвивати переробку, інші для підтримки свого бізнесу шукають грантові можливості, дехто вчиться самостійно експортувати вирощену продукцію.

На українському ринку спостерігається підвищений попит на млини на кам’яних жорнах для виробництва борошна.

Органічна ферма «Козак Органік» з перших днів повномасштабного вторгнення опинилася під окупацією. За рішенням власників, уже другий рік поспіль вони нічого не вирощують, щоб не годувати окупантів, а також задля збереження сертифікації. Адже якщо інспектор з органіки не зможе до них приїхати, то відповідна сертифікація анулюється, а відновити її можна буде не раніше, ніж за два роки.

Переробка має стати новою економічною ідеологією України. На цьому шляху формування країни, яка експортує не сировину, а готову продукцію, у Мінекономіки обіцяють підвищувати спроможність українських підприємців, зокрема у питанні доступу до фінансів та пошуку нових ринків збуту. Чи все насправді так просто?

Українські аграрії за підсумками збору озимої пшениці мають більший урожай, ніж минулого року. Натомість виникають запитання до якості цих зернових.

Українські борошномели все частіше повідомляють про низьку якість пшениці нового врожаю.

ВВП України більше ніж на половину формується за рахунок експорту. І якщо проаналізувати, то станом на 1991 рік 65% експорту становила продукція з доданою вартістю, а сьогодні 70% — це сировина.

17-18 серпня у м. Вінниця (готель «Франція») у межах Всеукраїнської конференції-виставки «Хлібна індустрія-2023» будуть розглянуті найбільш актуальні питання зернопереробного комплексу України.

Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) оголосила про старт грантової програми із загальним бюджетом до 57 млн грн для співфінансування в Україні 15 проєктів вітамінізації борошна.

Поточного тижня більшість українських борошномелів продовжують знижувати ціни на пшеничне борошно.

Минув рік, як у Києві біля Золотих воріт у піцерії TC Pizza відкрилася пекарня Leilia Bakery. У цей непростий час команда однодумців не лише змогла втримати бізнес, але й планує розширення виробництва, адже завдяки якісній продукції напрацювали чимало клієнтів, яким уже не вистачає хлібобулочних виробів.

Інвестиційна група Time (Черкаська обл.) інвестувала понад 100 млн грн у будівництво заводу з переробки проса на пшоно, а також 180 млн грн — у завод із переробки кукурудзи на крупу та борошно.