На початку квітня в Україну вже зайшов перший контейнеровоз, але ми розуміємо, що наразі стоїть питання не лише безпеки Чорного моря, але й Червоного моря. Якщо ми зможемо повернутися на ринки Близького Сходу та Африки, а вони для борошномелів набагато місткіші, то направимо основні потоки українського борошна туди, де для нас більше можливостей.
Повернути ринки: контейнерні перевезення відкриють шлях українському борошну
16 квітня 2024, 05:53 1244
В Україні та ЄС схоже функціонування ринку пшениці для борошномельної галузі — здебільшого для виробництва борошна використовується локальна сировина, а сам продукт орієнтований на внутрішній ринок з невеликими спробами виходу на зовнішній. Тому українське борошно не несе загрози ринку ЄС, натомість галузь чекає на відновлення контейнерних перевезень, щоб відновити постачання на свої традиційні ринки.
За даними спілки «Борошномели України», до початку повномасштабного вторгнення та отримання торговельних преференцій українське борошно на європейському ринку було присутнє в невеликих обсягах — йшлося про десятки тонн, не більше. Це пояснюється тим, що квота на борошно була об’єднана з квотою на пшеницю, і вона, як правило, вибиралася експортерами зерна, а борошномелам, аби потрапити на ринок, потрібно було платити мито у розмірі 147 євро/т, а це економічно невигідно.
До війни Україна найбільший експортний обсяг борошна відправляла до Сомалі
Традиційними експортними ринками для українських борошномелів раніше були країни Близького Сходу та Африки, а основним споживачем борошна — Сомалі. На ці ринки 2019 року Україна експортувала 0,5 млн т борошна. Нині ж цей шлях для переробників закритий, адже з України неможливо здійснювати контейнерні перевезення.
Родіон Рибчинський, директор спілки «Борошномели України», голова правління «Укрхарчопром»
Натомість після лібералізації торгівлі з ЄС за період 9 місяців 2022/23 років з України на європейський ринок було експортовано 111 тис. т борошна, у 2023/24 роках — 75 тис. т. Тобто Україна постачає до Європи до 120 тис. т борошна, а обсяг внутрішньої торгівлі ним у ЄС — 1,2 млн т.
Родіон Рибчинський, директор спілки «Борошномели України», голова правління «Укрхарчопром»
І ми бачимо, що тренд іде вниз, тому що Україна здебільшого експортувала борошно автомобільним транспортом. Коли виникли проблеми на кордоні з Польщею, машини поїхали на словацький кордон і там стали в чергах, що негативно позначилося на обсягах перевезень. До війни Україна експортувала 99% продукції контейнерами, перехід на автотранспорт і залізницю суттєво вплинув на географію експорту.
Пробні партії українського борошна до Італії для виготовлення піци та доступ до ринку Китаю
За інформацією спілки «Борошномели України», відповідно до географії експортних відвантажень, цього маркетингового року на країни ЄС припадає 48% обсягу експортованого з України борошна. У 2022/23 МР було кілька контрактів зі Словаччиною, Румунією, де українське борошно змішували з борошном локального виробництва, і такий мікс був набагато цікавішим за ціною для місцевих підприємств.
«Це повністю розвінчує міф про те, що українське борошно якесь не таке за якістю. Наприклад, минулого тижня мали два запити — з Іспанії та Франції стосовно українського борошна. Тобто для базових масових сортів хліба українське борошно відповідає всім вимогам, а ціна на нього на 10-15% нижча, ніж на європейському ринку. До того ж уже відправлено кілька пробних партій українського борошна до Італії для виготовлення піци», — розповів Родіон Рибчинський під час чергової онлайн-зустрічі Trend&Hedge Club.
У спілці «Борошномели України» також повідомляють, що ще минулої осені два українських підприємства пройшли сертифікацію на постачання борошна до Китаю. Тобто українська продукція готова до постачань на китайський ринок, але це можливо лише за відновлення контейнерних перевезень.
Щодо імпорту борошна до України, то було завезено до 2 тис. т спеціалізованого борошна, яке йшло на макаронні вироби або на виготовлення піци чи закупівлі торговельними мережами для асортименту.
Україна & ЄС: схожість та відмінність ринків
За 2023 рік загальний обсяг внутрішніх торгів борошном між країнами ЄС склав 1,2 млн т. Найбільші виробники цього продукту в Європейському Союзі — Німеччина, Франція, Польща. Родіон Рибчинський зазначає, що дуже потужна борошномельна галузь у Бельгії, адже на невелику країну працює відразу декілька потужних млинів.
Родіон Рибчинський, директор спілки «Борошномели України», голова правління «Укрхарчопром»
Потрібно виокремити торгівлю борошном макаронної якості, тобто з твердих сортів пшениці. Більшість підприємств, які переробляють борошно для макаронних виробів, розташовані в Італії. Є окремі заводи, які працюють за цією технологією в Польщі, Угорщині, Іспанії. Таке борошно не обов’язково виробляється з дуруму, можуть бути сорти м’якої високоскловидної пшениці, з якої можна відбирати певний відсоток борошна, що відповідає вимогам для виробництва макаронів.
Основні постачальники зерна з твердої пшениці на ринок ЄС — це Канада і США. Також на ринок постачається і українська пшениця, яка підсортовується з французькою, німецькою і переробляється на прості сорти борошна. Директор спілки «Борошномели України» відзначає, що сортове різноманіття борошна в Європі дуже велике, а у Швейцарії окремі млини виробляють до 100 видів борошна.
Водночас Європа не є видатним експортером борошна на зовнішні ринки. Але, наприклад, французькі млини традиційно експортують свою продукцію до Африки і залучають для цього виробництва також українську пшеницю.
В Україні тренд на вирощування твердої пшениці
У спілці «Борошномели України» повідомляють, що цього року серед сільгоспвиробників спостерігається тренд на збільшення площ під озимою та ярою твердою або високоскловидною пшеницею. За припущенням Родіона Рибчинського, це свідчить про те, що, можливо, вже восени Україна вийде з твердою пшеницею на ринок ЄС, але не для італійської переробки.
До речі, окремі борошномельні підприємства навіть у воєнний час працюють з постачальниками сировини за форвардними контрактами, особливо які переробляють високоскловидну пшеницю, оскільки інакше не будуть мати стабільних постачань сировини.
«Так само Україна може наростити виробництво борошна з твердих сортів пшениці. Як мінімум, мені відомо про два млини, які впроваджують реконструкцію, що дозволить відбирати від 15 до 20% макаронної крупки», — зазначає Родіон Рибчинський.
Він додає, що багато млинів в Україні в межах модернізації наразі також впроваджують системи енергозбереження, автоматизації та зменшення викидів. Це вимушена міра для підприємств через нестачу працівників-чоловіків та для зменшення залучення у виробництво людського фактору.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
