
Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП) закуповує та експортує в межах ініціативи Grain from Ukraine пшеницю, кукурудзу, горох, рослинні олії та борошно.

Українські виробники борошна та круп абсолютно не несуть загрози європейському харчопрому. Експорт борошномельної продукції за минулий маркетинговий рік до ЄС склав трохи більше 80 тис. т. Це менше 1% від загального обсягу торгівлі цими товарами.

Висхідна цінова динаміка на ринку пшеничного борошна зберігається в Україні з початку червня.

ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» (ТМ «Вілія») отримало обладнання для вітамінізації борошна на новому млині та встановить нову фасувальну лінію.

Завершилась програма підтримки підприємств щодо вітамінізації борошна від USAID АГРО.

Керівник інвестиційної групи з Норвегії Нур Ахаммад Ювель має намір створити борошномельне підприємство на Одещині.

Цього року серед сільгоспвиробників спостерігається тренд на збільшення площ під озимою та ярою твердою або високоскловидною пшеницею.

Вже 16-17 травня в м. Черкаси (готельний комплекс «Перлина Резорт») розпочнеться друга національна конференція-виставка «Хлібна індустрія-2024», під час роботи якої буде проведено п’ять панельних дискусій та три виїзні сесії.

В Україні та ЄС схоже функціонування ринку пшениці для борошномельної галузі — здебільшого для виробництва борошна використовується локальна сировина, а сам продукт орієнтований на внутрішній ринок з невеликими спробами виходу на зовнішній. Тому українське борошно не несе загрози ринку ЄС, натомість галузь чекає на відновлення контейнерних перевезень, щоб відновити постачання на свої традиційні ринки.

З початку повномасштабної агресії росії харчова переробна галузь України зазнала меншого падіння, ніж інші. Нині вона майже відновилася та повернулася до довоєнного рівня. Але й надалі розвиток експорту є найважливішим завданням не лише для зростання галузі переробки, а й для розвитку аграрного виробництва, адже якщо не буде внутрішнього замовника, аграрії не матимуть сенсу вкладатися в технології.

Українські пекарі сьогодні пропонують широкий асортимент хлібобулочних виробів, але все обмежується не лише рецептурою, а й культурою споживання покупців.

«Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» (ВКХП №2), що входить до групи компаній «Укрпромінвест-Агро», закріпив позиції лідера української борошномельної галузі.

Сорго — цікава багатогранна культура за своїм генетичним різноманіттям, господарським використанням та значенням. Вона спроможна оздоровити як економіку, так і націю.

Сорго добре переносить посуху і може конкурувати з кукурудзою або ж доповнювати її. Із зерна сорго можна виготовляти безглютенову крупу, борошно, а також цукор, мед і сироп. Порівняно з кукурудзою витрати на виробництво менші, а ціна на продукцію — вища. Проблема лише у реалізації, адже ринки збуту для цієї культури ще повною мірою не відпрацьовані.

Незважаючи на блокади експортних кордонів та зниження ціни на фуражну пшеницю, ціна на продовольчу пшеницю, яка використовується у виробництві борошна в Україні, залишається достатньо високою. Аграрії тримають її, оскільки намагаються врахувати ризики наступного року і забезпечити свою прибутковість.

ТОВ «Наш млин» із Полтавщини скористалося грантовою програмою для переробних підприємств «Новий рівень» від Міністерства економіки. Завдяки цій ініціативі компанія придбала потужну лінію з фасування борошна в пакети 1, 2 та 5 кг. Це відкрило нові кордони, ринки збуту та якісно змінило представництво продукції підприємства у торговельних мережах і загалом на ринку.

Більшість українських борошномелів поточного тижня продовжують поступово підвищувати ціни попиту на продовольчу пшеницю.

Україна постачає на світові ринки не лише сировину, але й успішно продає за кордон перероблену органічну продукцію з доданою вартістю. Сьогодні вітчизняні виробники стійко протистоять численним проблемам та долають перешкоди, а також активно продовжують експортувати готову органічну продукцію по всьому світу. За даними електронної системи управління Європейської комісії TRACES, у 2022 році Україна стала третім найважливішим постачальником органічної продукції до ЄС.

У Вінницькій області у Тростянецькому районі продається агропромисловий комплекс — млин із виробничими та складськими приміщеннями загальною площею 3 369 м². Об’єкт розташований на ділянці 132 соток та має шляхи під'їзду.

Через менші затрати в Україні на виробництво борошна — заробітна плата, електроенергія та інші складові — кінцевий продукт виходить на 40% дешевший за європейський.