борошно

З початком повномасштабного вторгнення український агробізнес вимушений був залучати безповоротну грошову допомогу для відновлення підприємств, розвитку, впровадження інновацій, виходу на нові ринки. Одним із найбільших донорів для агрогалузі стали грантові програми USAID.

Компанія «Галекс-Агро» розпочала проєкт із виробництва органічних круп, наразі триває розробка паковання і вже встановлене фасувальне обладнання.

Зерно жита використовують насамперед для виробництва житнього хліба, який відомий своїми високими поживними якостями. Крім того, культура йде на виробництво спирту — пива, віскі, горілки, а також є відмінним кормом у скотарстві й свинарстві.

Ринок хліба в Україні видозмінюється: поряд із промисловими хлібозаводами з’являється все більше крафтових пекарень, які пропонують споживачеві якісний гастрономічний продукт. Гравці ринку вбачають у хлібопекарській та макаронній галузі новий сенс — створювати продукти, які будуть для людей не просто їжею, а інструментом корисного харчування.

ТМ «Сквирянка» планує збільшити частку органічної продукції до 25-30%, зараз це 10-15%.

За останні 10 років світовий ринок продуктів переробки зерна зріс на $9,5 млрд. Насамперед приріст торгівлі прийшовся на Європу, там обсяг борошномельної продукції збільшився на $4,8 млрд.

ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» (ТМ «Вілія») представило свою продукцію на найбільшій виставці харчових інновацій у Парижі.

В2В бізнес-форум «Українські борошно, крупи, макаронні та хлібні вироби на ринках Західних Балкан» відбудеться 25 жовтня 2024 року в м. Скоп’є, Північна Македонія.

Olam Agri планує розширювати діяльність у Мозамбіку та інших країнах Співтовариства розвитку Південної Африки (SADC).

В Україні нараховується близько 70 сортів пшениці, з них 51 — української селекції і 19 — іноземної, але найбільш популярними серед аграріїв є 18 сортів, із яких 5 іноземних і 12 — української селекції.

Переробні підприємства зіткнулися з проблемою дефіциту якісного зерна. Аграрії ніби зібрали непоганий урожай, але за показниками лише менше третини може піти на переробку.

ТОВ «Столичний млин» переробляє 600 т зерна на добу. Цього року на підприємстві провели реконструкцію однієї з виробничих секцій, замінивши застаріле обладнання на високотехнологічне.

Борошномельна галузь надзвичайно важлива, і серед векторів розвитку аграрного сектору визначено декілька пріоритетів. Серед основних: євроінтеграція, розвиток глибинної переробки, відкриття нових ринків.

Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан — ключове питання першого дня форуму «Зерно і переробка – 2024», який відбудеться 18-20 вересня в Києві.

Сиродавлену олію Fresh oil підприємці з Одещини Юлія та Михайло Гетманенки виробляють уже 6 років. Попри постійні обстріли та перебої зі світлом крафтярі не зупиняють роботу ні на день. Найбільшою мотивацією для їхньої команди у такий час є довіра клієнтів та щоденні замовлення.

Круглий стіл «Проблема якості української пшениці та шляхи її вирішення. Аналіз борошномельних властивостей пшениці врожаю 2024 року» стане третім та заключним обговоренням на 18 вересня у межах всеукраїнської конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка».

У межах всеукраїнського форуму «Розвиток попри війну: зерно і переробка – 2024» в Києві 18 вересня відбудеться діалог сільгоспвиробників і зернопереробників щодо формування та розширення сировинної бази: формалізація відносин, контрактне вирощування, допомога у вирощуванні спеціальних сортів пшениці та круп’яних культур.

Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП) закуповує та експортує в межах ініціативи Grain from Ukraine пшеницю, кукурудзу, горох, рослинні олії та борошно.

Українські виробники борошна та круп абсолютно не несуть загрози європейському харчопрому. Експорт борошномельної продукції за минулий маркетинговий рік до ЄС склав трохи більше 80 тис. т. Це менше 1% від загального обсягу торгівлі цими товарами.

Висхідна цінова динаміка на ринку пшеничного борошна зберігається в Україні з початку червня.