
Українська пшениця та борошно відповідають стандартам ЄС

В Україні відбудеться перше польове тестування оптичного сортувальника SPARK Pro+

Після перезимівлі не вся соя придатна для товарних цілей

Результати жнив 2025 року показали, що в Україні замало якісного борошномельного зерна озимої пшениці. Для переробних підприємств — це критично, адже може позначитися на якості хліба.

Якість озимої пшениці 2025 року майже однакова з тогорічним урожаєм, але дещо кращими стали показники натури, білка, клейковини, W (сила борошна, якість клейковини).

За підсумками збиральної кампанії якість зерна ріпаку суттєво не змінилася порівняно з минулим сезоном. Однак олійність культури, починаючи з 2020-го, підвищується щороку. У 2023 році спостерігався найвищий середній показник — 45,56% за фактичної вологості та 49,07% на суху речовину відповідно.

Якісного борошномельного зерна озимої пшениці не вистачає на ринку. Такі підсумки збиральної кампанії 2025 року. Це критично для переробників, відповідно, якість хліба може погіршитися.

Наявність шкідників у зерні впливає на всі якісні характеристики: з'являється запах, знижується вміст і білка, і клейковини — відповідно, зерно втрачає товарний вигляд і ціну. За зараженості зерна виникають труднощі з вивантаженням, адже в портах діють обмеження щодо кількості шкідників на одиницю маси.

Технологію холодного розпилення — небулізацію — на Рахнянському елеваторі ТОВ «Рахнянський зерносклад Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» застосовують вже більше 10 років. З усього обсягу зерна, а це близько 200 тис. т, 20-30% підпадають під небулізацію. Для цього застосовують препарат Пірігрен від французької компанії Sojam.

Після збору врожаю перед аграріями стоїть завдання якісного зберігання зерна. Провідні господарства вже не один рік використовують для цього технологію небулізації (холодного розпилення). Вона з’явилася в Україні з появою компанії Sojam, яка запропонувала лінійку інсектицидів для обробки врожаю.

У серпні 2025 року команда міжнародних дослідників на чолі з Університетом Південної Австралії представила проривне дослідження. Вчені довели, що поєднання гіперспектральної зйомки (HSI) з машинним навчанням може ефективно ідентифікувати мікотоксини.

Ріпак — культура, яка потребує постійної уваги та контролю всіх шкодочинних факторів, починаючи від моменту його посіву, і поки комбайн не змолотить. Це культура постійного ризику, її регулярно потрібно моніторити, прогнозувати і вчасно виявляти всі фактори: хвороби, шкідників, погоду.

Цього року початок жнив був приблизно на тиждень раніше запланованого. Нерівномірне дозрівання культур впливає на якість партій, що заїжджають на елеватори.

Виробники борошна та хліба кілька років відмовляються підписувати з Мінагрополітики зерновий меморандум, оскільки у ньому не враховані інтереси переробників.

Україна з початку 2024/25 МР отримала усього 6-7 нотифікацій щодо порушення норм права експортерами агропродукції.
Елеватори відіграють важливу роль у збереженні та переробці зернових культур. Одним із ключових етапів підготовки зерна до зберігання та подальшої реалізації є його очищення від сторонніх домішок.

Більшість борошномелів України минулого тижня продовжували скаржитись на нестачу пропозицій якісної пшениці та неможливість через це працювати на повну потужність.

Спекотне літо внесло корективи і вплинуло на врожайність і якість зерна. Ставки аграріїв на прибуткові культури не спрацювали. Наприклад, соя, на яку фермери покладали надії, забезпечила не той результат, на який сподівалися. Фахівці-лаборанти елеваторів також відмічають низьку якість цьогорічного зерна.

Постачання зернових, зернобобових супроводжуються чіткими характеристиками за сформованими та поставленими партіями. Це є необхідним для усіх видів зерна незалежно від напрямів використання — для продовольчих, кормових або технічних цілей.