Козак Органік: історія ферми, яка через окупацію не працює вже другий рік

«Намагаючись зрозуміти, як же все це працює, адже я тоді зовсім нічого не знав про сільське господарство, я багато читав. Літератури як такої у 2013-2014 роках у нас не було, на допомогу прийшли англомовні джерела. Іноді жартома я говорю, що мій янгол-охоронець у минулому житті був агрономом, а зараз допомагає мені в тому, як краще сіяти, як боротися зі шкідниками, хворобами, взагалі як і що робити. Мені все це легко далося з самого початку», — згадує Олександр.

У 2018 році він пройшов навчання з підвищення кваліфікації по сільському господарству в Німеччині, а потім почав їздити на агровиставки, дивитись, хто чим займається. І після чергового заходу, поспілкувавшись із трейдерами, прийняв рішення заходити офіційно в органічне виробництво та просувати продукцію на ринок. Для цього придбав перші 4 га землі, потім стільки ж взяв у оренду. З кожним роком площа збільшувалась, і на даний момент сягає 200 га. Вся вона сертифікована згідно з органічними регламентами ЄС.

«Іноді я називаю себе атиповим фермером. Адже звичайний розвиток господарства починається із зернових та олійних, потім овочі у відкритому ґрунті та теплиці. У мене ж — усе навпаки. Спочатку були теплиці, далі овочі у відкритому ґрунті, а потім зернові. Починав із тепличних огірків, потім тривалий час була зелень, далі зайнявся полями. Зелень так і лишилась, але вона не є основною культурою. Також ми вирощуємо гарбузи, кавуни, дині, кабачки, баклажани, картоплю, томати червоні та жовті — й усе це органіка. Ягід поки що немає, хоча в 2022 році планували вирощувати тепличні. Найперше поле, яке я купив, було з шикарним видом на Каховське водосховище, і там ми планували зробити технічний виноградник, щоб виготовляти органічне вино. Місцева влада вже виділила нам місце під виноробню, але всі плани зруйнувала війна», — розповідає Олександр Орєхін.

Торговельні мережі готові укладати договори вже зараз, щоб після деокупації овочі потрапили до магазинів

За словами фермера, вирощувати органіку нелегко, але це його принципове рішення: займатись органічним сільським господарством, або не займатися цим узагалі. І тут справа зовсім не у грошах.

Ферма «Козак Органік» мала налагоджену співпрацю з еколавками, магазинами здорового харчування в Києві, Одесі, Івано-Франківську. У Запоріжжі працювали з «Сільпо». Дніпровська мережа «Петриківка» купувала овочі.

Виробництво борошна: продовження сімейної справи з 100-літньою історією 

«Козак Органік» нещодавно запустила виробництво борошна на Дніпропетровщині. Вдалося це зробити завдяки підтримці німецьких колег. У травні минулого року вони запропонували допомогу органічним виробникам, тож завдяки цьому проєкту вдалося частково покрити витрати на придбання млина та подальше виробництво борошна. 

«Саме під час повномасштабного вторгнення я зрозумів, що потрібно відновлювати те, що російська влада забрала в моєї родини століття тому, і почав виробляти органічне борошно. Я зайшов у нішу, оскільки змагатися з великими виробниками не в змозі. На нішеве борошно попит є, але дуже малий. Щоб людей зацікавити, потрібно показати їм різницю між звичайним борошном та іншим продуктом, довести, що воно краще. Так було із органікою. Ще 2-5 років тому люди не розуміли, що органічна продукція набагато краще, ніж звичайна, а зараз уже це усвідомлюють. Так само із борошном. Ми працюватимемо в цьому напрямі, буде якийсь медіа-контент, де показуватиметься, що це краще, і це зробить харчування українців більш здоровим», — ділиться планами Олександр. 

Придбати млин його спонукало продовження сімейної справи з 100-літньою історією. Адже у прадіда був майже такий самий зерновий млин на жорновах, і в 1925 році його розкуркулили та відправили всю сім’ю до Сибіру. Зараз фермер продовжує справу свого пращура. 

Біодинаміка як ще один рівень розвитку

Олександр Орєхін не перестає навчатись чомусь новому і це все намагається з теорії відразу застосувати у себе на практиці, тобто запровадити на власній фермі. Так, вивчаючи органіку, дізнавшись багато технологій та використавши їх безпосередньо у себе, він перейшов на інший рівень — біодинаміку. 

«Це більш духовне землеробство, такий собі зв'язок космосу з землею, коли ти всією душею хочеш зробити світ кращим і тим самим деякими такими біодинамічними хитрощами робиш свій продукт ще якіснішим. Уже є досвід німецьких, французьких колег і навіть українських фермерів щодо біодинамічних продуктів — з тієї ж самої органічної пшениці виробляється краще й ароматніше борошно», — розповідає Олександр.

За його словами, органічна ферма планує розширюватися і далі. Якщо раніше вони вирощували зернові, олійні, і це все йшло на експорт, то зараз збираються виробляти пшеницю для хлібопекарської справи. Наразі підбирають сорти органічної пшениці, які будуть ідеально для цього підходити.

Грантові програми в поміч фермерам

Підприємство брало участь у німецьких проєктах для органічних фермерів України та завдяки їм придбало млин. За іншим грантом було отримано потужний генератор від ФАО ООН. Ще була низка навчальних грантів — інтенсивний модуль навчання з маркетингової діяльності, бізнес-коучинг від німецького проєкту GIZ та Києво-Могилянської Бізнес Школи. 

На території органічної ферми знаходиться 5 теплиць, і хоч наразі в них нічого не вирощується, за ними продовжують наглядати та підтримувати у належному стані два працівники, яким стабільно виплачується заробітна плата.

«Зараз ми виходимо у дуже великі мінуси, ми взяли кредит, щоб можна було виплачувати зарплатню під час окупації. Це така собі соціальна відповідальність, ми не можемо звільнити людей. Гроші — то таке, сьогодні вони є, завтра їх немає, та навпаки. Ми після деокупації відпрацюємо все, то не питання, і заробимо ще більше. Нам потрібно зберегти людей», — продовжує підприємець.

Майбутнє за органікою

На думку Олександра Орєхіна, вирощувати сьогодні органічну продукцію в Україні дуже рентабельно. Це перспективний напрям, який потрібен не лише Україні, а й Європі. 

«У 2020 році на виставці свіжих овочів у Берліні німці, які чули про органічні овочі з України, були в них зацікавлені. Та й уся Європа зацікавлена в тому, щоб отримувати наші органічні продукти. Вони розуміють, що органіка — це без хімії і вирощено на живій землі. До того ж органіка рентабельна і всередині країни, і на експорт. У себе це вигідно, коли ти займаєшся цим не заради того, щоб заробити більше, ніж інші. Органікою потрібно займатись, коли ти цим живеш, це має бути твоїм сенсом життя. А коли, на жаль, багато хто починає заходити в органіку лише, щоб заробити більше грошей, то хорошого з цього нічого не виходить», — вважає фермер. 

У найближчих планах Олександра — розпочати новий напрям із вирощування органічної птиці, запустити з пекарями Дніпра виробництво органічної піци та продовжувати популяризувати органічні продукти.  

Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua