Будувати переробну галузь потрібно з нуля. Що не так з новою економічною ідеологією України

У Європейській Бізнес Асоціації додають, що фіксуються проблеми і з сировиною, зокрема у молочній галузі.

За даними Держстату, станом на початок лютого 2022 року господарства усіх категорій утримували понад 2,7 млн голів великої рогатої худоби (корів — 1,6 млн). Лише за три місяці війни молочнотоварні ферми України втратили лише корів щонайменше 50 тис. голів. На 1 серпня 2023 року поголів’я корів в Україні складало 1,34 млн, що на 7,2% нижче відповідної дати минулого року.

Водночас у ГК «Молочний альянс» зазначають, що у них сировини достатньо, але мають іншу проблему — виробники сирого молока почали піднімати ціни.

За його словами, з початком опалювального сезону комунальні платежі зростуть, і споживачі будуть економити на їжі, щоб оплатити тепло, газ і електрику. Всі ці фактори, звичайно, будуть відображатися на результатах роботи переробних підприємств.

При цьому Сергій Вовченко серед викликів називає і різке здорожчання газу для підприємств. Якщо в червні компанія купувала газ по 12 500/13 500 грн за 1000 куб. м, то зараз ціна вже виросла до 20 000 грн і більше. За прогнозами, вона може підвищуватись і надалі.

Не покращується ситуація і на зовнішніх ринках.

В Українській Асоціації Аграрного Експорту звертають увагу, що нова економічна ідеологія повинна бути відкоригована: має йтися не тільки про переробку, а й доробку.

Водночас він звертає увагу, що деякі кроки вже зроблені — створення програм проєктного кредитування, «5-7-9%», гранти тощо, але вони мають значні недоліки, ключові з них — це субʼєктний склад і умови участі.

І ще один ключовий момент, на якому наголошують в асоціації, — торгівля. Внутрішня торгівля ніколи не страждала від дефіциту чи проблем переробки.

Щодо експорту, то, за словами Дмитра Крошки, державна політика не враховує реалії міжнародної торгівлі: починаючи від валютного контролю, проблем ЕКА, відсутності торговельного фінансування, явище «кредит-нота» взагалі не існує, імпортні мита на українську продукцію в країнах-споживачах — це роки роботи, яку потрібно виконати, а сьогодні відсутній сам план такої роботи.

Водночас директор асоціації «Борошномели України» та голова правління «Укрхарчопром» Родіон Рибчинський зазначає: якщо говорити про вибудову переробної галузі, яка буде співставна в обсягах, хоча б у грошовому еквіваленті з експортом аграрної сировини, то потрібно створювати галузь фактично з нуля. А це колосальні грошові ресурси, технології та навчання персоналу. Як свого часу вибудовувалася олієжирова галузь.

За його словами, слід чітко розуміти, з яким продуктом (дешевим, середнім чи преміум-класу. — Прим. ред.) і на який ринок виходить переробне підприємство, враховувати місцеву архітектуру харчової промисловості включно з вимогами до логістики, паковання тощо.

Намагаючись розв’язати одну з ключових проблем для розвитку бізнесу — фінансову, підприємці розглядають різні можливості залучення коштів, зокрема і отримання грантів, зауважують у ЄБА.

Власник ФГ «Гадз» Петро Гадз зазначає, що реалізація проєктів розвитку ягідної переробки, заморожених ягід у господарстві багато в чому залежить від допомоги кредиторів — двох вітчизняних банків.

Інший приклад — ТОВ «Стодола». Плодоовочева консервація від вже відомого в Україні бренду вперше цьогоріч відправилася до США. Власник переробного підприємства Ян Островський зазначає, що поки це невелика партія, у майбутньому експортні можливості планують нарощувати.

Ян Островський наразі намагається для розвитку залучати кошти міжнародних донорів.

У ГК «Молочний альянс» не готові брати гранти чи кредити, оскільки вистачає потужностей.

Проте він акцентує, що на початку повномасштабної війни перші пів року був спад виробництва і експорту, а от у другому півріччі минулого року за рахунок того, що в Європі суттєво зросли ціни на сировину і на готову продукцію, продукція «Молочного альянсу» стала конкурентною за цінами. Компанія успішно продавала в країни ЄС сухе знежирене молоко, суху сироватку, тверді сири й вершкове масло.

Який стан справ щодо адаптації законодавства України у сфері безпечності та якості харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин до відповідного європейського?

Протягом приблизно тринадцяти попередніх років адаптація законодавства здійснювалася доволі успішно. Спостерігалися періоди пришвидшення і сповільнення цього процесу. Найбільш інтенсивно гармонізація здійснювалася з 2014 року. Були розроблені законопроєкти та згодом затверджені такі відповідні закони, які є основоположними: «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»; «Про безпечність та гігієну кормів»; «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»; «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»; «Про ветеринарну медицину», «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами». Отже можна констатувати, що в Україні створена основа законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин. Але Європейський Союз щорічно затверджує більше сотні законодавчих актів у цій сфері. Водночас в Україні приймається значно менше.

Які кроки у справі адаптації законодавства необхідно зробити протягом декількох наступних років?

У першочерговому порядку необхідно актуалізувати відповідно до європейського законодавства Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», адже в ЄС є чинним Регламент №625/2017 про офіційний контроль, на основі якого прийнято 216 актів у цій сфері, і ще підготовлено близько 50 проєктів, що чекають на затвердження.

Велику роботу також необхідно провести щодо матеріалів та предметів, які контактують із харчовими продуктами. Наприкінці минулого року був затверджений Закон України «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами», але для того, щоб він запрацював, необхідно прийняти близько десятка наказів міністерств. Крім того, на даний час ЄС активно оновлює своє законодавство щодо предметів та матеріалів, що контактують із харчовими продуктами, і вже зараз необхідно розпочинати роботу з підготовки змін до нещодавно прийнятого закону, адже ці зміни стосуються вкрай важливого завдання для збереження довкілля — повторного застосування паковання для виробництва харчових продуктів.

Окремою болючою для операторів ринку проблемою є публічні закупівлі харчових продуктів. Закон України «Про публічні закупівлі» розроблявся в 2014-2015 роках, і його положення щодо технічних вимог до продукції, яка є предметом закупівель, не могли врахувати вимоги законодавства про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, акти якого були затверджені пізніше. Отже є вкрай актуальною задача приведення положень статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» у відповідність до чинного законодавства про безпечність та якість харчових продуктів і кормів.

Необхідно підкреслити, що у багатьох країнах світу шаленими темпами здійснюється розробка харчових продуктів, які ніколи не споживалися людьми. Прикладами цих продуктів є білкові інгредієнти, вироблені з комах, м’ясо, вирощене в пробірці, паковання, яке можна споживати з харчовими продуктами. Отже, з метою захисту здоров’я споживачів, постало завдання розвинути відповідно до європейського вітчизняне законодавство про новітні харчові продукти і насамперед прийняти закон про ці продукти.

Ще одним першочерговим завданням є приведення у відповідність до європейського вітчизняного законодавства про здоров’я та благополуччя тварин. Хоча впродовж попередніх декількох років і було чимало зроблено у цьому напрямі, попереду що багато роботи.

Що допоможе забезпечити успішну адаптацію законодавства?

На даний час в Україні налічується не більше десяти фахівців, які здатні на прийнятному рівні розробляти законодавчі акти у сферах безпечності та якості харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин. Причому вони працюють як у державному, так і в приватному секторах.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua