крафтові виробники

Свій крафтовий бізнес з виробництва м’ясної продукції три ветерани відкрили, залучивши суто власні кошти, обійшлися без державної підтримки. Кажуть, що все добре і просто для ветеранів тільки у звітах органів влади, а реалії ж зовсім інші.

Українські виробники крафтового шоколаду знову вразили своїм вмінням адаптовуватися під світові тренди: цього разу вони створили аналог одного з найпопулярніших кондитерських хітів 2024 року — дубайський шоколад.

Свою крафтову історію дніпрянка Катерина Єременко розпочала у 2018 році. Тоді вона активно брала участь у фермерських фестивалях, їздила різними містами та пригощала відвідувачів своїми авторськими делікатесами. Майстриня постійно вибудовує стратегію — як продавати свою продукцію онлайн, як робити її впізнаваною, тим самим підвищуючи продажі.

Когорта крафтових виробників м’ясної продукції поповнилася, до неї нещодавно приєдналося ТОВ «Вуйко Еко» з Ужгорода. Засновники бізнесу — ветерани ЗСУ, звільнені за станом здоров’я у 2024 році.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.

Виробництво майстерні крафтового сиру «Сирна Птаха» з Чернігова постраждало, коли місто було в оточенні та нещадно обстрілювалось. Тоді єдине, що було можливим, це виготовлення сиру, який волонтери відвозили військовим.

Змінити культуру споживання хлібобулочних виробів в Україні та навчити покупця сприймати хліб як гастрономічний продукт можуть маленькі крафтярі.

Сьогодні спостерігається тренд на товари з українською ідентичністю, тому в торгових мережах з’являється більше полиць із крафтовою продукцією.

На ринку хлібобулочних виробів уже відчутні позитивні зміни, і в цьому найбільша заслуга крафтярів, які виробляють різноманітний хліб, та індустріальних виробників, які впроваджують інновації та змінюють базовий асортимент виробів.

Фермерське господарство «Агросвіт-СВ», що на Полтавщині — це сімейний бізнес, який працює вже майже два десятки років.

З початку повномасштабного вторгнення ринок продуктів харчування в Україні обвалився, кількість проданих паковань зменшилася, і в продажах ще не вдалося повернутися на довоєнний рівень. Триває процес відновлення, а бізнес і споживачі вже знайшли способи адаптації до викликів.

Всі ми купуємо і споживаємо болгарський перець. Але чи задумувалися ви, чому він не американський, адже саме Південна Америка є його домівкою? Відповідь проста: в часи СРСР перець переважно імпортували з Болгарії, звідти й пішла назва.

Ринок хліба в Україні видозмінюється: поряд із промисловими хлібозаводами з’являється все більше крафтових пекарень, які пропонують споживачеві якісний гастрономічний продукт. Гравці ринку вбачають у хлібопекарській та макаронній галузі новий сенс — створювати продукти, які будуть для людей не просто їжею, а інструментом корисного харчування.

Придбати сир родинної сироварні «Корсун» на Полтавщині можна у крамниці без продавця або ж зробити замовлення через Viber та забрати його у домовлену місці через автолавку.

У 2018 році виноробня Lowkowo заклала виноградник на Житомирщині — регіоні, нетиповому для виноградарства.

Село Трояндове Доброславської громади Одеської області, яке у 2022 році здобуло перемогу у Всеукраїнському конкурсі «Неймовірні села України», організованому онлайн-виданням AgroPortal.ua за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні, розширило асортимент крафтової продукції.

Онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні презентувало на ключовій агріфуд-події New Food Summit локальні продукти з «Неймовірної крафтової торбини» — онлайн-платформи, яка об’єднала продукцію фіналістів конкурсу «Неймовірні села України» та учасників проєкту «Інстафермери».

Хабанеро — один із найгостріших перців. Його у 2013 році взялося вирощувати й переробляти подружжя Мартинових з Дніпропетровщини.

Родина Михайла та Богдани Горюк із Чернівецької області почала займатись сироварінням кілька років тому. Спочатку це було хобі, згодом їхні сири набули популярності, й уже зараз за тиждень подружжя переробляє близько 1 т молока, яке закуповують у місцевого населення.